Основна мета No-till – запустити природні процеси на полі та відновити природну родючість ґрунту

405

Технологія No-till впевнено поширюється в світі. Україна не виключення і прибічників цієї ресурсозберігаючої технології стає все більше. Підтвердження цього – щорічна міжнародна конференція “Лабораторія No-till”, яку цього року провели 22-24 січня у Києві. Організатором конференції є відомий ноутіллер та автор ютуб-каналу No-Tiller Михайло Драганчук.

Золотий партнер конференції – «Компанія Агромир». Спираючись на багаторічний досвід роботи за технологією нульового обробітку, спеціалісти компанії висвітлили в доповідях основні питання, що цікавлять сучасного фермера: як перейти на No-till, що таке прямий посів, як забезпечити збереження та накопичення рослинних решток, боротьба з водною та вітровою ерозією та інше.

Головний агроном «Компанії Агромир» Михайло Дяченко у своїй  презентації зосередив увагу на родючості ґрунтів і врожайності. Сто років тому у чорноземах України вміст гумусу становив 10-12%, тепер же середній рівень гумусу – лише 3,2% – показник критично низький, оскільки  2,5%  гумусу – це вже не чорнозем. Більше того, понад 13 млн гектарів ґрунтів України пошкоджено водною ерозією, а понад 6 млн га – вітровою. Причиною усіх цих проблем є  високий рівень застосування оранки, який складає в Україні понад 80%, у той час, як, наприклад, у Китаї, США, Канаді, Німеччині – лише 25%. Орні землі втрачають від 40 до 60% свого органічного вуглецю, який є основою росту рослини. Один зі шляхів збагачення родючості землі – це виробництво сільськогосподарської продукції за технологією No-till.

Михайло Дяченко продемонстрував оптимальні норми внесення мінеральних добрив для різних культур, які дають можливість отримувати стабільно високі врожаї, збільшуючи цим самим продуктивність землі.

Наведемо приклад господарства СГТОВ  «Вікторія-Агро» (село Каніж Новомиргородського р-ну Кіровоградської обл.).

Табл. 1. Оптимальні норми внесення мінеральних добрив

Внесення вказаних норм мінеральних добрив позитивно впливає на якісні показники ґрунту, що підтверджують результати агрохімічних досліджень.

Табл. 2. Агрохімічне обстеження: результати планового аналізу у СГТОВ «Вікторія-Агро»

Як бачимо з таблиці, вміст гумусу у ґрунтах не зменшився, а навпаки – зріс. Результати об’єктивних досліджень розвіюють міф про начебто переущільнення ґрунтів у разі переходу на технологію No-till. Насправді штучне розпушення ґрунту сільськогосподарськими агрегатами замінюється на його природнє розущільнення кореневою системою рослин, зміною агрегатного стану води, та макро- і мікрофауною ґрунту. Рослинні рештки, що накопичуються на поверхні поля, немовби щитом захищають ґрунт від ерозій та створюють природний розвинений біогеоценоз у поверхневих шарах ґрунту, що, у свою чергу, підвищує вміст макро- та мікроелементів у ньому, та є одним із основних факторів підвищення врожайності.

Володимир Бурлака, спеціаліст із розвитку технології Notill «Компанії Агромир», розповів про перехід на No-till на прикладі невеликих фермерських господарств «Фрактал» (450 га, Миколаївська обл.) та «Олександр» (230 га, Дніпропетровська обл.), де працюють за новою для них технологією нульового обробітку вже чотири роки. Перейти на цю систему довелося через несприятливі кліматичні умови, малу кількість опадів, високі температури повітря та ґрунту, схиловий рельєф полів, що вимагало пошуку шляхів вирішення цих питань та збільшення рентабельності виробництва.

Для введення технології No-till у свої господарства придбали основне знаряддя виробництва – сівалки бразильської компанії SEMEATO. Виробник комплектує сівалки індивідуально, відповідно до потреб фермера й умов конкретного  господарства – представлені як універсальні, широкорядні, так і сівалки для суцільного посіву, зокрема й дрібнонасінних культур. Перевагою сівалок є можливість змінювати ширину та кількість міжрядь під культуру, яку висіватимуть, а також внесення добрив разом із посівом нижче лінії насіння аж до 18 см. Вакуумна система висіву забезпечує точність розподілу насіння, а великий набір дисків – можливість точно висівати навіть дрібнонасінні культури (ріпак, гірчицю, люцерну, конюшину й інші).

Велика вага сівалок створює значне притискне зусилля на дводисковий дифазний сошник висівної секції та гільйотину, що дозволяє розрізати будь-які рослинні рештки (валок соломи, чи штурпаки від кукурудзи) без заминання їх у ґрунт, та виконати якісний прямий посів навіть по найущільненіших ґрунтах.

У конференції взяли участь керівники згаданих господарств, які зазначили, що після переходу на No-till у них збільшилася врожайність та рентабельність виробництва. Більше того, зменшилися кількість операцій у полі, кількість працівників, використання паливно-мастильних матеріалів та парк необхідної техніки – використовують лише сівалку, розкидач мінеральних добрив, обприскувач і комбайн. Отриманий досвід переконує в ефективності технології No-till.

© «Компанія Агромир»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here