Як No-till захищає від спеки, зливи, вітру та граду

372

У Києві три дні розповідали про всі нюанси системи нульового обробітку землі

У Києві 22-24 січня провели третю міжнародну освітню конференцію “Лабораторія No-till”, що зібрала приблизно 500 фермерів і сільгоспвиробників зі 17 областей України та 14 країн світу. Це були як ті, хто практикує систему нульового обробітку землі багато років, так і ті, хто тільки робить перші кроки в освоєнні технологій збереження ресурсів, а також науковці, представники компаній, що пропонують техніку й обладнання для системи No-till. У перший день організатори провели ворк-шоп для початківців, упродовж наступних двох днів можна було почути доповіді вже досвідчених ноутіллерів і взяти участь в обговоренні складнощів системи та способів їхнього подолання.

Спікери з України, Європи, США та Аргентини ділилися досвідом і викликами, з якими вони стикаються у своїй практиці щодо збереження та поліпшення ґрунту, розвитку свого бізнесу та підвищення його прибутковості. Говорили й про світові тренди розвитку No-till, про органічний No-till і про те, як відповідати новим вимогам ринку та протистояти зміні клімату.

Успіх у системі No-till – у правильному налаштуванні мізків

Розпочав конференцію її організатор Михайло Драганчук – фермер і блогер, автор ютуб-каналу No-Tiller із цікавим власним дослідженням.

No-till – це не просто відмовитися від обробітку ґрунту, і це не просто купити нову сівалку та посіяти в необроблений ґрунт, – зазначив він. – Це велика система, що складається з безлічі елементів і всі вони взаємопов’язані. Всім елементам потрібно надавати увагу й тоді вони розвиватимуться і створюватимуть успішну систему. А загалом, успіх у цій системі – у правильному налаштуванні мізків.

Михайло Драганчук, фермер і блогер, автор ютуб-каналу No-Tiller

Михайло Драганчук провів аналогію між необхідними складовими системи No-till у вигляді кругової схеми та колесом життєвого балансу – інструментом, який використовують коучі та психологи. Всі основні складові системи No-till, які використовує кожен агровиробник, можна намалювати у вигляді кругової діаграми-колеса, де кожна складова – це окремий сектор. І кожен сектор оцінити від 0 до 10 балів, які уособлюють, наскільки успішно ви справляєтесь із цими важливими складовими. Наприклад, це можуть бути сидерати, техніка, сівозміна, живильні речовини, поживні рештки, економіка, ґрунтова волога, шкідники, хвороби, бур’яни… Так можна одразу побачити, де приховано основні проблеми, які потрібно терміново вирішувати, щоб досягти успіху.

Михайло Драганчук розповів, як на власному досвіді колись випробував це колесо балансу No-till і зрозумів, що йому не сівалку потрібно нову купувати, а більше працювати з покривними культурами.

Покривні культури рятують від природних катаклізмів

Поділилися досвідом і іноземні гості. Олександр Кітєв, директор компанії «Агрімат» (Болгарія), розповів, як був вражений, коли на початку експериментів із No-till його кукурудзу на 350 га побило градом, але завдяки тому, що система зберегла вологу, рослини вижили, на відміну від сусідських полів. Почав вивчати та застосовувати систему з 2011 року, а 2015-го, побачивши ефект, почав її популяризувати, організовуючи конференції. А земля у Олександра досить складна: 20 відсотків складають кам’янисті ґрунти. Доповідач наголосив на важливості не лише власної впевненості в системі, але й на тому, наскільки працівники й агроном готові сприймати нововведення. До того ж, на його погляд, за нульового обробітку ґрунту фермер може впливати на 50% чинників успіху врожаю, тоді як за традиційного обробітку у його руках лише приблизно 20% впливу.

Олександр Кітєв, директор компанії «Агрімат» (Болгарія)

А Густаво Тіссен з Аргентини, що має в обробітку 16 тис. га, досить докладно розповів про вирощування сільгоспкультур у природно-кліматичній зоні з низьким рівнем опадів і малим шаром поживного ґрунту за допомогою низьких норм висіву, з використанням покривних культур і удобрення. І це був цілий звіт про дослідження, де змінювалися культури, гібриди, ширина та норми висіву.

Уже традиційно на конференції «Лабораторія No-till» вручають нагороди NTLAB Awards. Цьогоріч у всіх трьох номінаціях – «No-tiller року», «За збереження ґрунту» та «Кращий спікер» – отримав представник нового покоління ноутіллерів, агроном ТОВ «Сезам-Агро» (Крим) Олексій Перепелиця. За його словами, у дієвості системи No-till у господарстві переконалися на власному досвіді, коли після граду та зливи змило весь поживний ґрунт на ділянках, де не було покривних культур. Така сама історія трапилася, коли пилова буря знесла 15 см поживного ґрунту, який і так у їхніх краях не надто глибокий. Тож агроном закликає перемістити фокус уваги на ґрунт і всіма доступними методами підтримувати цей живий механізм, бо “тільки живий ґрунт вирощує здорові продукти”. А руйнують ґрунт традиційне сільське господарство з його монокультурами, добривами, пестицидами та перебуванням землі під паром. Адже здоров’я ґрунтів залежить від його захисту від руйнування за допомогою покривних культур, завдяки живому корінню, висіву різноманітних культур та інтеграції тварин. Особливу увагу Олексій Перепелиця звернув на покривні культури, які захищають від водної та вітрової ерозії, сонячної радіації, високих і низьких температур, випаровування, хвороб, шкідників і буряну. З огляду на зміну клімату, надзвичайно важливо вміти втримати вологу та протистояти високим температурам, які просто стерилізують голу землю. До того ж, покривні культури, посіяні під зиму, затримують сніг і дають поживу ґрунту.

У ТОВ «Сезам-Агро» проводили досліди, засіваючи як покривними від 2 до 8 культур. Доведено – у спільних посівах урожайність збільшується від 30 до 80%, а найкращі результати отримали в дослідах із максимальною різноманітністю культур, куди додавали ще й квітучі для приваблення корисних комах.

Олексій Перепелиця, агроном ТОВ «Сезам-Агро» (Крим)

Фацелія уздовж лісосмуги значно зменшує кількість шкідників

Андрій Усов, керівник фермерського господарства “Анастасія”, (Дніпропетровщина) доповідав про те, як можна відмовитися від фунгіцидів та інсектицидів. Він зазначив, що в одному грамі поживної цілини нараховується до 1 млрд бактерій, а в 1 г ґрунту, де застосовували добрива та хімію – всього 10 тис. бактерій, тож застосування хімічних ЗЗР значно збіднює ґрунти. Проте, багато хто вважає, що відмова від хімічних фунгіцидів та інсектицидів може значно зменшити врожай. А між тим, у природі так закладено, що квітучий з весни до осені конвеєр із фацелії, редьки, еспарцету, гірчиці, соняшнику, люцерни, льону приваблює диких бджіл для запилення с.-г. культур і збільшує кількість хижаків, які знищують шкідників.

Докладніше про біологічні методи захисту від шкідників розповідала Олена Дудкіна, директор ТОВ “Агро-Союз Проекти”. За спостереженнями вчених, кількість комах на землі катастрофічно зменшується – щороку на 2,5%, і з такими темпами через 100 років їх уже не залишиться взагалі. Одна з причин їхнього зникнення – використання пестицидів та інших хімічних речовин. Проте, комахи – це важлива складова харчового ланцюга й без них нам може бути досить важко. Тому у сільськогосподарському виробництві доцільно застосовувати біометод у боротьбі зі шкідниками, оскільки він гарантує збереження і врожаю, і довкілля.

Сутність біометоду у тому, що він регулює чисельність шкідливих комах за допомогою їхніх природних ворогів – хижаків, паразитів, антагоністів і продуктів їхньої життєдіяльності – ферментів, феромонів, гормонів. Тут також застосовують і методи гібридизації, променевої та хімічної стерилізації комах.

Біометод можна розділити на дві частини:

  • використання корисних комах і тварин;
  • застосування біологічних препаратів на основі живих мікроорганізмів і вірусів.

Зокрема, добре себе зарекомендував метод сезонної колонізації, коли час від часу на поля випускають корисних комах-ентомофагів, які знищують шкідників і які можуть зробити більшу частину роботи зі захисту посівів. Окрім знайомого нам сонечка, що поїдає тлю, варто знати й про трихограму – комаху, що знищує різних совок, метеликів, вогнівок, плодожерок тощо. А кліщ-хижак фітосейулюс знищує павутинних кліщів, коллірія паразитує на яйцях і личинках хлібного пильщика. І, за словами доповідачки, не обов’язково їх усіх заносити спеціально. Навіть звичайна смуга з фацелії, засіяна вздовж краю поля, де вони зможуть жити та розмножуватися, здатна знищити чимало шкідників і уникнути використання хімічних засобів. До того ж, це просто красиво!

Також показали свою боєздатність у боротьбі з грибними та бактеріальними захворюваннями й препарати на основі бактерій та грибів. Проти шкідників варто застосовувати також препарати, які мають бактерицидну, фунгіцидну дію, фіксують атмосферний та ґрунтовий азот, мобілізують фосфор і калій та стимулюють рослини, завдяки синтезу мікроорганізмами біологічно-активних речовин.

Звичайно, біометод має і свої недоліки, і свої переваги. Ще надто мало про нього інформації, бракує біолабораторій та продуктів, на внесення комах-хижаків потрібно більше трудозатрат, та й працюють вони значно повільніше, ніж хімічні засоби. Але переваги значні, адже знижується пестицидне навантаження, оздоровлюється ґрунт, покращується якість вирощуваної продукції, а екологічність методу впливає на нашу якість життя.

Тож, доповідачі зійшлися на думці, що система No-till не лише зберігає землю, а й відновлює її – нам буде що передати дітям і онукам.

Текст: Ольга Соломка

Фото: NTLAB20

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here