ПП «Агрофірма «Дзвони»: 20 років успішної та чесної праці

2634

«Агрофірма «Дзвони» розташована у селі Болотня Перемишлянського району Львівської області. На сільськогосподарській арені України господарство з’явилося 1999 року, і вже 20 років впевнено крокує до успіху. Заснував підприємство та вправно ним «кермує»  Зіновій Дмитрович Максимишин – мудрий досвідчений управлінець, працьовитий  аграрій, шанована людина.

Господарство «стартувало» зі 72 га оброблюваних полів і трьох одиниць техніки старого зразка, а на сьогодні земельний банк налічує 8060 га, технічний парк оснащено всією необхідною технікою провідних світових брендів (трактори John Deere, зернозбиральні комбайни Claas та Massey Ferguson, причіпні ґрунтообробні агрегати та сівалки Нorsch, Väderstad, Lemken, Amazone, Kvernelаnd, Gaspardo), мають власне овочесховище загальним об’ємом одночасного зберігання 4000 т, а також сучасний елеватор Riela потужністю 34 000 т одночасного зберігання. На досягнутому не зупиняються – із кожним роком нарощують свої потужності.

У гості до Зіновія Дмитровича редакція журналу «АгроЕліта» завітала, аби привітати з ювілеєм – 20-річчям заснування агрофірми. Зізнаюся, коли їхала на зустріч, трішки хвилювалася, адже уявляла дуже серйозного літнього пана. Та дарма, бо Зіновій Дмитрович виявився приємним, цікавим і щирим співрозмовником: він зі задоволенням показав нам свої «володіння» та розповів, чим сьогодні живе його агрофірма.

Екскурс у минуле

Зіновію Дмитровичу, пригадайте, з чого все починалося?

– Моє дитинство минало у селі, тож мене змалечку залучали до роботи на землі, хоч особливого ентузіазму до цієї справи я не проявляв. У Львівському політехнічному інституті здобув освіту «інженера-механіка». А далі настали «лихі» 90-ті, і я, як і багато моїх знайомих, вирішив зайнятися бізнесом за схемою «купи-продай».

Багато речей, котрі сьогодні для підприємців є очевидними й елементарними, засвоїти на той час було дуже складно. Дефіцит обігових коштів, засилля бартерних операцій, нерозуміння керівниками тодішніх колгоспів, що все має валютну ціну – були серед основних причин розвалу колгоспної системи сільського господарства. Тому засвоєння основних азів ринкової економіки через торгівлю, мені дуже допомогло після переходу в сільське господарство.

– І все ж, чому обрали саме аграрний сектор, адже на той час, як я зрозуміла з Ваших слів, це було досить ризиковано?

– Як уже казав, я – виходець зі села, у цьому селі – моє коріння: тут народилися і поховані мої батьки, дружина Катерина – теж звідси. Важко було дивитися на зарослі бур’янами поля, на зруйнований господарський двір, на пасивність односельчан. Внутрішньо протестував проти поширеного на той час переконання, що “на землі ще ніхто не розбагатів”. Тому й повернувся, почав помалу відбудовувати, розвивати господарство.

– Хто допомагав Вам у період становлення?

– На той час досвіду у веденні сільськогосподарської справи у мене не було. Однак було моє глибоке переконання, моє бачення, що, якщо ти добре вчився у школі, в інституті, маєш хороші знання з фундаментальних наук, як-от: фізика, хімія, біологія, математика, і якщо знайдеш однодумців, котрі зможуть підтримати, дати слушні поради, то перекваліфікуватися можна легко, ким би ти до того не працював. Із вдячністю згадую десятки моїх телефонних дзвінків-консультацій до Олега Васильовича Лоїка, начальника управління сільського господарства району, до Володимира Васильовича Винницького, начальника сортонасіннєвої дільниці, котрі надавали фахові консультації з агрономічних питань.

Далекого 1999 року колектив ПП «Агрофірма «Дзвони» складався лише з трьох механізаторів, які самовіддано разом зі мною працювали вдень та вночі.

У подальшому великим стрибком у зростанні нашої професійної діяльності стала співпраця з ТОВ «Суффле Агро Україна». Згодом з’явилися й перші бізнес-партнери: Львівський КХП, Козівський, Золочівський та Радехівський цукровий заводи, Стрийський КХП, Аграрний фонд, ДПЗКУ. Сьогодні щодо експорту нашої продукції співпрацюємо з такими партнерами, як: «Луї Дрейфус Компані Україна», AДМ, «Гленкор Агрікалчер Україна», «Бунге», ГК «Рамбурс».

«Започаткували овочівництво, щоб створити робочі місця у селах»

– Чим сьогодні живе господарство. Які культури вирощуєте?

– Сіємо озиму пшеницю (2200 га), яру пшеницю (260 га), озимий ячмінь (530 га), ярий ячмінь (120 га), ріпак (2050 га), сою (1600 га), кукурудзу (780 га), соняшник (305 га), цукровий буряк.

Із роками зростали наші врожаї. Наведу приклад, із яких ми стартували та які маємо тепер: пшениця – 40 ц/га – 90ц/га; ячмінь – 45 ц/га – 70 ц/га; ріпак – 28 ц/га – 42 ц/га; соя – 20 ц/га – 38 ц/га; цукровий буряк – 40 т/га – 70 т/га.

Також із 2011 року займаємось овочівництвом: вирощуємо різні сорти капусти: білокачанна, цвітна, броколі, савойська, червонокачанна, пекінська, а також моркву та буряк.

Зіновій Максимишин і Володимир Ривак, агроном ПП «Агрофірма «Дзвони»

– Наскільки це прибуткова справа – овочівництво?

Вирощування овочів – важливий сегмент у діяльності ПП «Агрофірма «Дзвони», хоча насправді це не надто прибуткова галузь. Таку думку поділяють більшість фермерів не лише в Україні, а й у Європі: бо якщо порахувати доходи, то виявиться, що в овочівництві гарно заробляєш раз на 4 роки. У нас теж приблизно така ситуація.

Тож цей підрозділ ми започаткували не тільки з метою отримання прибутків, а й щоб створити додаткові робочі місця у селах, де ми орендуємо землі, аби люди цілорічно мали роботу, могли заробляти вдома, бути поруч із родиною, і не виїжджали у пошуках кращої долі.

Зі сьогоднішньою потужною технікою нам для роботи в господарстві потрібно зовсім небагато працівників. Але постало питання, що ж робити іншим жителям сіл в окрузі? Так і виникла ідея створити цей підрозділ: на сьогодні – це 40 постійних робочих місць, а на час збору продукції ще 80 додаткових сезонних робочих місць. Плануємо розширювати асортимент, щоб залучити ще більше робітників.

– Куди реалізовуєте вирощену продукцію?

Нашими партнерами в реалізації овочів є такі великі торгові мережі як «Сільпо», «Метро», «Арсен», «Рукавичка», «АТБ», «Ашан», «Велика Кишеня». Ми забезпечуємо їм стабільні поставки овочів високої якості впродовж усього сезону.

«Нашим обов’язком є повернути землі її призначення – давати людям хліб!»

– Землі у вас чимало, а які ґрунти у господарстві та за якими технологіями їх обробляєте?

Наші поля розміщені у Перемишлянському та Золочівському районах Львівщини, а також у Бережанському районі на Тернопільщині. Серед 8060 га оброблюваних земель лише 1600 га – на рівнині, а решта – у напівгірській місцевості, тож працювати там складно, землі менш родючі, багато полів на схилах, також багато маленьких полів, що мають складну конфігурацію контуру. Єдиний спосіб успішно працювати у напівгірській місцевості – інтенсивні технології.

У наших краях багато заліснених полів. На початку 90-их господарства не були самоокупні, не могли самостійно працювати, тож спочатку «скидали» менш родючі поля, не обробляли їх, а згодом колгоспи взагалі перестали функціонувати й мало-помалу поля вкрилися лісом. Тож тепер ми велику увагу приділяємо розлісненню цих земель.

– Розкажіть детальніше про цю діяльність.

Розліснення полів дуже важко назвати «бізнесовою діяльністю». Пригадую слова одного італійського бізнесмена, які прозвучали в нашій з ним розмові про заліснені поля: «А як це воно у вас (українців) так вийшло, що по полю ростуть дерева?». Іноземцям важко зрозуміти, як можна до такого допустити. Нашим же громадянським обов’язком є повернення цій землі її призначення – давати людям хліб! Тому цю роботу доречно та правильніше буде назвати «бізнесово-патріотичною», адже розліснення 1 га коштує 17 000 грн за цінами 2019 року.

Знаю, що Ви активно займаєтеся соціальною політикою.

Справді, відповідальна соціальна політика – сильна сторона діяльності нашого підприємства. Вона охоплює допомогу церковним громадам, школам, закладам дошкільної освіти. Це також допомога сільським громадам у ремонті доріг, проведенні освітлення та в інших важливих справах, пов’язаних із благоустроєм сільських місцевостей. За період 2018-2019 рр. тільки фінансова допомога склала більш як 1 млн гривень, а разом із матеріально-технічною допомогою ця сума перевищить 1,5 млн гривень.

Відповідальна соціальна політика – це також і прозора робота, відмова від різноманітних «хитрих» схем, сплата податків у повному обсязі. Зокрема, за 2018 рік ПП «Агрофірма «Дзвони» сплатила до місцевих бюджетів Перемишлянського, Золочівського, Бережанського районів – 9 млн 300 тис. грн, що становить 1240 грн на один гектар ріллі.

«Елеватор – це наша гордість»

– Дорогою сюди бачила ваш сучасний елеватор…

Так, елеватор Riela потужністю 34 000 т одночасного зберігання – це наша гордість та дуже важливий елемент агробізнесу. Завдяки йому, ми майже повністю незалежні від багатьох несприятливих факторів, несподіванок.

Звичайно, його зведення коштувало недешево, але… Донедавна в планах було розширення елеватора, та наразі вирішили зробити паузу, оскільки цей рік видався досить фінансово складним, крім того, попереду відкриття ринку землі для якого, мабуть, потрібно приберегти  сили.

«Моя опора, моя підтримка»

– Хто підтримує та надихає Вас у роботі?

Найбільшим помічником є наш колектив: працьовиті, високопрофесійні, відповідальні – саме так можна охарактеризувати кожного. Також підтримує мене моя сім’я: дочки Марія та Наталя, які пішли по моїх стопах і обрали для себе роботу в аграрній сфері: старша донька – за спеціальністю економіст, а молодша – агроном. Та найвірніший мій помічник, моя опора  – це дружина – вона працює моїм заступником, без неї я би не впорався. Катерина взяла на себе роботу з банками, спілкування та підтримання відносин із пайовиками (а їх у нас 7 тисяч!). Це важко, це дуже важко. Мені ж залишилося лише сіяти, орати, будувати (усміхається, – авт.).

– Яке Ваше життєве кредо?

Кожна людина після себе має залишити вагомий слід, і цього потрібно досягти не будь-якою ціною. Все потрібно робити чесно та правильно. Велике щастя у старшому віці, коли позаду вже багато років, не боятися нікому глянути у вічі!

© Спілкувалася Анна Артим