Промислове фермерство та COVID-19

1246

Промислове фермерство – один із основних чинників ризику глобальної пандемії. Однак є альтернатива цьому.

З наростальною епідеміологічною загрозою, яку викликає коронавірус SARS-CoV-2, у побутову мову увійшла низка термінів, відомих раніше майже виключно фахівцям: “коронавірус”, “інкубаційний період”, “вектор зараження”. Однак, у перспективі, найбільш важливим із цих термінів може виявитися “зооноз” – хвороба, яка передається від тварин людям.

Нові збудники тваринного походження

Коронавірусна хвороба 2019 року (COVID-19) – остання в серії швидко поширюваних інфекційних захворювань, спричинених тваринними вірусами, яким вдалося перетнути міжвидовий бар’єр і заразити людей (так звані зоонотичні захворювання).

Приблизно 1400 збудників, відомих сучасній медицині, понад 800 (~ 60%) походять від тварин. Майже щороку виявляють нові збудники тваринного походження, що становлять серйозну загрозу для людини. Окрім COVID-19, до цих небезпечних захворювань, спричинених зоонозними вірусами, належать пташиний та свинячий грип, важкий гострий респіраторний синдром (ГРВІ) і різні види геморагічної лихоманки, включаючи Еболу.

Зоонотичні інфекції найчастіше вірусні (рідше бактеріальні) і виникають або через прямий контакт із хворою твариною, або через споживання її м’яса.

Дослідники підозрюють, що джерелом нинішнього поширення коронавірусної хвороби є м’ясний ринок в Ухані, де в жахливих умовах продавали багато видів диких і домашніх тварин. Зважаючи на ризик для здоров’я населення, який створюють такі ринки, влада Китаю наразі забороняє їхню роботу по всій країні.

На думку експертів, одним із найбільших епідеміологічних чинників ризику є, наразі, звичайна система тваринництва. Особливо небезпечні промислові господарства, де утримують переважну більшість тварин, розведених для споживання.

Завдяки дуже високій щільності та низькому генетичному розмаїттю тварин, які тут утримують, ферми такого роду забезпечують прекрасний простір для швидкого поширення вірусів. Це явище також підсилюється дуже високою інтенсивністю виробництва, яка викликає хронічний стрес і, отже, послаблює імунну систему тварин. Потенційно сприяють передачі зоонозних захворювань також транспортування на далекі відстані та широкий ланцюг постачання у тваринницькій промисловості.

Негативні наслідки звичайного тваринництва добре проілюстровані дослідженнями щодо розвитку збудників хвороб, що походять від свиней. У період з 1985 по 2010 рр. світове виробництво свинини збільшилося понад 80%. За той самий період на свинофермах у світі виявлено 77 нових збудників хвороб. Жоден із них не зустрічається серед цих тварин до 1985 року. 82% цих збудників виявлено у 20% країн із найбільшою часткою виробництва м’яса свинини у світі.

Принаймні один зі збудників, що походив від свиней, виявився смертельно небезпечним для людини. За різними підрахунками, під час пандемії свинячого грипу A / H1N1 за 2009 рік по всьому світу загинуло від 100 000 до 400 000 людей, а ще 180 000 людей померли внаслідок ускладнень після хвороби.

Антибіотики у кормах для тварин – одна з найбільших загроз здоров’ю людства

Щоби зменшити патогенний потенціал промислового тваринництва, власники ферм зазвичай використовують антибіотики як кормову добавку. Закони України та ЄС забороняють використання антибіотиків у профілактичних цілях, їх можна використовувати лише як лікування та під ветеринарним наглядом.

Проте, широке використання антибіотиків у фермерському господарстві епідеміологи розглядають, як одну з найбільших загроз здоров’ю населення у світі. Зі збільшенням споживання продуктів тваринного походження, що містять антибіотики, збільшується ризик виникнення імунітету до антимікробних засобів (так звана антибіотикорезистентність).

Вже сьогодні інфекції, спричинені мікроорганізмами, стійкими до антимікробних медіацій, спричиняють приблизно 50 000 смертей на рік лише в Європі та США. Згідно з доповіддю, складеною 2014 року для уряду Великобританії, якщо ця ситуація не зміниться, до 2050 року від стійкості до антибіотиків у всьому світі 300 мільйонів людей можуть померти передчасно.

Зважаючи на вищенаведені дані, не має дивувати, що вчені, які вивчають пандемію, переконані, що найгірше, на жаль, ще попереду. В нещодавньому звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я сказано: “Існує дуже реальна загроза, яка швидко насувається – смертельна пандемія респіраторного патогену, що вбиває від 50 до 80 мільйонів людей і знищує майже 5% світової економіки. Глобальна пандемія в таких масштабах була б катастрофічною: повний хаос, нестабільність та незахищеність. Світ не готовий”.

Альтернатива мясу – продукти на основі рослинних білків

Оскільки ми спостерігаємо палкі спроби влади в різних країнах світу зупинити пандемію COVID-19, то маємо усвідомлювати, що в цей час ми боремося лише зі симптомами та наслідками, а не з причинами. Величезні зусилля та відданість медичних працівників, санітарно-епідеміологічних служб і вчених, які працюють над вакциною, на жаль, не дадуть тривалих результатів, якщо вони не супроводжуватимуться системними змінами у способі отримання та виробництва харчових продуктів.

Як каже Ліз Спехт, доктор наук, асоційований директор науки та технологій Інституту Good Food у відповідь на пандемію коронавірусу SARS-CoV-2: «Настав час визнати, що ми, як цивілізація, переросли поняття про використання тварин для виробництва м’яса. Мисливство та тваринництво служили своїм призначенням протягом тисячоліть зростання людського населення. Але в 2020 році ми повинні бути чесними з собою. Ми не можемо продовжувати це робити. Діюча система порушена. Вона неефективна, незахищена, нестійка та надзвичайно небезпечна».

На щастя, як додає дослідниця, існує також альтернатива цій системі у вигляді прогресивно більш розвиненого виробництва м’ясних аналогів на основі рослинних білків і клітинного сільського господарства, що динамічно розвивається (особливо так званого чистого чи культивованого м’яса).

Гамбургери, ковбаси, котлети, сир і молоко на основі бобових із високим вмістом білка вже багато років є на прилавках магазинів. Однак донедавна більшістю виробництва в цій галузі займалися малі підприємства, тоді як основними замовниками були вегани, вегетаріанці та люди з харчовою алергією. Сьогодні інтерес споживачів до традиційних дієт зростає та спричиняє масове виробництво м’ясних альтернатив, яке все частіше здійснюють великі харчові компанії, як-от: Nestle, Unilever, Cargill або Tyson Foods. Зважаючи на сильний інтерес серед молоді, варто очікувати, що й місцеві компанії також незабаром вкладатимуть гроші в альтернативи м’ясу.

Бургери з горохового білка, без ГМО, сої та глютену, Beyond Meat. IV Міжнародна конференція “Майбутнє бобових”, 29/11/2019 р.

Надзвичайно динамічне зростання альтернативного сектору рослинного м’яса пояснюється історією фондового ринку одного з його лідерів, американського стартапу під назвою Beyond Meat. Незабаром після дебюту в NASDAQ вартість акцій компанії зросла на 734%, що було найкращим результатом, досягнутим у США під час первинного публічного розміщення акцій (IPO) у 2019 році.

Ця величезна кількість грошей, вкладених у рослинний білковий сектор, означає не тільки зростання доступності рослинної продукції, але й можливість проведення все більш сучасних досліджень її харчових, смакових і текстурних властивостей. Отримані в результаті продукти, такі як вищезгадані гамбургери Beyond Meat або їхній основний конкурент Impossible Burger, проходять поспіль сліпі тести на смак (більшість опитаних не в змозі відрізнити їх від м’яса), у такий спосіб, задовольняючи чуттєвість потреби любителів м’яса, без використання тварин, яких утримують на небезпечних заводських фермах. Що важливо, ці продукти часто мають кращі харчові цінності, ніж їхні м’ясні аналоги, і не містять антибіотиків і гормонів росту тварин. І все це зі значно меншим використанням природних ресурсів і різко меншими викидами парникових газів.

Чисте м’ясо

Що може бути ще важливішим для продовольчої безпеки та стійкості, то це швидке зростання клітинного м’ясного сектора. Так зване чисте м’ясо (Clean meat) – це м’ясо, що вироблено поза тілом тварини, після того як з тіла тварини були взяті тканини. Хоча його виробництво часто є лабораторною роботою, об’єкти, де виробляють чисте м’ясо, набагато більше нагадують сучасні мікрозаводи, ніж центри досліджень та розробок. Продукти, отримані у такий спосіб, мають ті ж харчові цінності та смакові якості, що і їхні традиційні аналоги, і не передбачають необхідності вирощування та вбивання тварин. Це дає можливість виробникам м’яса підтримувати набагато вищий рівень охорони здоров’я та тим самим усунути більшість епідеміологічних, особливо зоонозних, ризиків, пов’язаних із традиційним сільським господарством.

Хоча клітинне сільське господарство ще перебуває на початковій стадії, у нього вкладають дуже великі кошти не лише такі відомі люди, як Білл Гейтс, Річард Бренсон і Сергій Брін, а також магнати звичайної м’ясної промисловості – американські Тайсон Фудс і Каргілл та німецька PHW-Група. Це дає надію, що м’ясо, вирощене в лабораторії, незабаром займе значну частку на ринку харчових продуктів.

В умовах висхідної зоонотичної пандемії посилення зусиль для швидкого розвитку альтернатив промисловому скотарству є особливо важливим. Рослинні білки та клітинне м’ясо можуть не дозволяти нам боротися з поширеним у цей час зоонотичним коронавірусом, але вони можуть значно допомогти нам захиститися від іншої загрози цього виду. Як стверджує раніше вже згадана докторка Шпехт: “М’ясопродукти на основі рослинних і культивованих продуктів усувають загрозу зоонозних хвороб, властиву їжі, яка має тваринну основу. Сучасне виробництво м’яса на основі рослинних і культурних продуктів дає споживачам етичну альтернативу, а також величезні основні переваги в безпеці та стійкості по всьому ланцюгу постачання”.

Поки рослинне та вирощене в пробірках м’ясо ще недоступне широкому загалу, рекомендуємо включати у свій раціон якомога більше продуктів рослинного походження: фруктів, овочів, бобових і злакових.

Автор статті: Влодек Гоглоза, здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук, юридичний консультант зоозахисної організації “Відкриті клітки Польща”. Автор численних публікацій про емпіричні дослідження станів природи.

Переклад з англійської: Наталя Олекшій, представниця ГО “Відкриті клітки Україна”

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here