Догляд за озимим ріпаком у весняно-літній сезон

342

Олександр Соловйов, технічний експерт з напряму фунгіциди на технічних культурах, ТОВ «Сингента»

Безперечно, ріпак є цікавою з погляду економіки культурою, проте в реаліях сьогодення на технологію захисту ріпаку впливають як особливості погодних умов і агротехніки, так і обмеження на експорт до ЄС продукції, що містить залишки певних діючих речовин. У цій статті ми спробуємо розглянути технологію захисту ріпаку навесні з огляду на ці обмеження.

Важливу роль у технології відіграє захист ріпаку від шкідників, хвороб і бур’янів, втрати від яких можуть становити 30–50 % і навіть більше.

Боротьба з бур’янами

Засміченість посівів сільськогосподарських культур негативно впливає на їхню продуктивність. Усі знають, що ріпак, зокрема озимий, як порівняти з іншими культурами, має високу конкурентну активність і здатний самостійно ефективно пригнічувати бур’яни, особливо в другій половині вегетації. Однак це відбувається лише за певних умов, наприклад, коли навесні в посівах озимого ріпаку оптимальна густота та рівномірно розміщені рослини в рядках, а основне — ще немає багаторічних бур’янів і мало сходів однорічних видів. У такому разі весняне внесення гербіцидів може бути недоцільним і застосовуватиметься лише як додаткова обробка. Тому не варто відкладати обприскування на весну, адже основна конкуренція з бур’янами відбувається восени, і втрата біомаси ріпаку в разі сильної засміченості посівів може становити понад 30 %.

Якщо восени було успішно внесено гербіциди, то навесні увагу передусім звертають на ті бур’яни, які можуть конкурувати з ріпаком у другій половині вегетації.

У весняний період найбільше шкодять ріпаку бур’яни з родини ромашкових, підмаренник чіпкий, злакові тощо. Отже, якщо навесні спостерігаємо відростання осотів, видів ромашки, полину, волошки, болиголову та інших культур — потрібно використовувати препарати на основі 750 г/кг клопіраліду (0,12–0,20 кг/га), який ефективно контролює ці бур’яни в посівах озимого ріпаку. Вікно застосування для цих препаратів — від 3–4 справжніх листків до появи квіткових бутонів у культури.

Крім дводольних бур’янів, посіви ріпаку впродовж вегетації можуть засмічувати однорічні й багаторічні злакові бур’яни, падалиця попередніх зернових культур, для контролю яких використовують протизлакові гербіциди. Бажано застосовувати перевірені та, основне, безпечні для культури препарати, наприклад, грамініцид на основі 150 г/л флуазифоп-П-бутилу, який можна вносити незалежно від фази розвитку культури. Найбільша ефективність проти пирію повзучого досягається у фазі його кущіння (за висоти 10–15 см), рекомендована норма витрати препарату – 1,5–2,0 л/га, проти однорічних злакових бур’янів достатньо 0,75–1,0 л/га препарату у фазі їхніх сходів (2–3 листки). Основні переваги  флуазифоп-П-бутилу — швидка дія і безпека для культури.

Застосування ретардантів

Навесні, особливо у разі внесення великих доз азоту, потрібно обов’язково використовувати регулятори росту. Проте сьогодні на посівах ріпаку застосовують надто широкий перелік ретардантів, які не завжди є зареєстрованими для використання на цій культурі. До того ж, застосування таких препаратів може погано позначитися на самій культурі та призвести до накопичення залишків діючих речовин у продукції, що може стати проблемою під час продажу врожаю. Тому до вибору регулятора росту потрібно підходити зважено. Бажано вибирати препарати, які мають м’який вплив на культурну рослину та, окрім ретардантного впливу, забезпечують необхідний фунгіцидний захист. Наприклад, препарат на основі таких діючих речовин, як паклобутразол і дифеноконазол (125 + 250 г/л). Весняне застосування такого препарату припиняє активний ріст вегетативних органів, не порушуючи процес накопичення поживних речовин. Це сприяє одночасному цвітінню ріпаку та рівномірнішим термінам дозрівання культури. Крім ретардантного ефекту, у цього препарату чудові фунгіцидні властивості. Дифеноконазол найкраще серед фунгіцидів контролює фомоз і знищує збудників інших хвороб ріпаку (борошнистої роси, циліндроспоріозу тощо). Препарат має лікувальну та профілактичну дії, здатний захищати ріпак упродовж місяця.

Оптимальна норма витрати препарату навесні — 0,5 л/га. У разі потреби можна застосовувати в баковій суміші з інсектицидами.

Підживлення сіркою

У період весняного росту ріпаку важливу роль відіграє сірка, яку в цей час інтенсивно засвоює культура. Сірка вкрай необхідна для синтезу амінокислот для утворення білків. У рослині сірка є компонентом низки ферментів, які підтримують утворення глюкозидів, що мають фітосанітарну дію. Сірка сприяє підвищенню використання азоту та стабілізує вміст олії в насінні. Поява між жилками на листках жовтих плям, бліде забарвлення рослин, сповільнений ріст і слабке цвітіння, формування дрібних стручків з невеликою кількістю насіння — все це свідчить саме про дефіцит сірки. Для росту й розвитку ріпак потребує 30–40 кг/га сірки.

Поповнювати її вміст у ґрунті можна, вносячи гіпс, вапняне борошно. Ще один доступний, дієвий і економічно вигідний захід — листкове підживлення сіркою у вигляді елементарної сірки. Для цього найкраще підходять препарати, які мають покращені показники препаративної форми та є більш технологічними під час застосування. Зокрема, із препаративною формою у вигляді вододисперсних гранул, що містить 80 % сірки. Норма позакореневого живлення — 8–12 кг/га. Крім того, сірка ефективна проти борошнистої роси й альтернаріозу.

Захист від шкідників

Особливу увагу у весняний період варто приділити захисту ріпаку від шкідників. Це одне з найважливіших питань у технології вирощування озимого ріпаку. Водночас потрібно зважати на те, що тепер у країнах Європейського Союзу вводять жорсткі обмеження щодо максимальних рівнів залишків діючих речовин у зерні як олійних, так і зернових культур. Під обмеження потрапляють препарати, що містять хлорпірифос і хлорпірифос-метил, які є широковживаними в нашій країні для захисту багатьох культур. Також у ЄС під забороною для використання на ріпку під час цвітіння опинилася така діюча речовина, як тіаклоприд, яку раніше вважали відносно безпечною для запилювачів.

До найнебезпечніших шкідників культури належать передусім ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, капустяна попелиця, хрестоцвіті блішки, ріпакова блішка, ріпаковий білан та ін. У роки, як-от цей, з оптимальними температурами або температурами, вищими за багаторічні показники, шкідники розвиваються дуже швидко. З настанням теплих днів, коли ґрунт прогрівається на глибині 2–4 см до +6 °С, набирають активності капустяний стебловий (Ceutorhynchus quadridens Panz) і великий ріпаковий прихованохоботники (Ceutorhynchus napi Schutze.). Трохи пізніше з’являються капустяний насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payak.), капустяний стручковий комарик (Dasyneura brassicae Winn.), ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.). Найбільша проблема в захисті від прихованохоботників — виявити їх у посівах, адже за найменшого руху рослини ці шкідники падають на землю, непорушно завмирають і завдяки забарвленню зливаються з довкіллям. Тому для моніторингу прихованохоботників використовують жовті чашки, які встановлюють у посівах ріпаку на одному рівні з рослинами. Вміст чашок оглядають щодня, а виявивши шкідників, одразу готуються до обприскування. Проти прихованохоботників ефективний інсектицид, який містить лямбда-цигалотрин 50 г/л у препаративній формі мікрокапсульованої суспензії, що дозволяє підвищити ефективність і тривалість дії препарату.

З екологічного погляду, має значення регламент застосування інсектицидів проти ріпакового квіткоїда на початку та в період цвітіння озимого ріпаку. Саме в цей час триває масовий виліт медоносних бджіл на ріпак, тому інсектициди треба вносити надзвичайно обережно: лише ввечері й бажано ті, які мають репелентну (відлякувальну) дію, особливо в умовах останніх обмежень. Серед новинок варто звернути увагу на препарат, що містить діючу речовину піметрозин. За умови його використання на жовтих бутонах, до появи запилювачів, препарат має високу ефективність проти квіткоїда, а також тривалий захисний та репелентний (відлякувальний) ефект проти нього. Якщо на посівах, окрім квіткоїда, є також прихованохоботники, то до піметрозину потрібно додавати препарат на основі лямбда-цигалотрину.

Хвороби озимого ріпаку

На озимому ріпакові суттєво зменшують урожайність і погіршують його якість хвороби, найпоширенішими з яких є альтернаріоз (Alternaria brassicicola Wilts та Alternaria brassicae Sacc.), фомоз (Phoma lingam Desm.), несправжня борошниста роса або пероноспороз (Peronospora brassicae Gaeum.), циліндроспоріоз (Cylindrosporium concentrium Grev.), борошниста роса (Erysiphe communis Grev. J, brassicae Hamm.), склеротиніоз (Sclerotinia sclerotiorum). Навесні, коли з’являються ознаки ураження пероноспорозом і альтернаріозом, посіви обприскують фунгіцидом на основі 640 г/кг манкоцебу та 40 г/кг металаксилу-М (2,5 кг/га). Далі протягом вегетації для контролю фомозу, альтернаріозу, пероноспорозу, білої та сірої гнилі застосовують комбіновані фунгіциди з вмістом діючих речовин із хімічних класів триазоли та стробілурини. Наприклад, із вмістом азоксистробіну та ципроконазолу (200 + 80 г/л).

Норма препарату — 0,75–1,0 л/га. Таке поєднання діючих речовин забезпечує широкий спектр фунгіцидної активності, також азоксистробін має позитивний вплив на фізіологію рослини, подовжуючи вегетацію, а отже, і налив насіння.

Десикація

Якщо треба пришвидшити збирання врожаю (на 5–6 днів раніше за оптимальні строки) або вирівняти дозрівання рослин ріпаку, особливо на посівах, забур’янених підмаренником чіпким і ромашкою, а також із метою знизити ураження рослин збудниками фомозу, альтернаріозу, сірої та білої гнилі — варто проводити десикацію. Для десикації використовують препарати з вмістом діючої речовини дикват. Десикацію проводять до початку збирання врожаю, коли 70–75 % стручків культури пожовкне та побуріє. Це дозволяє підсушити рослини бур’янів і обмолочувати ріпак за базової вологості насіння у стручках 10–12 %.

Для власного спокою та гарантованої ефективності бажано застосовувати оригінальні препарати, це ж стосується і решти препаратів для захисту рослин. Перевірені оригінальні препарати не впливають на кількість олії в насінні ріпаку та, основне, на її якість, є безпечними для людини та довкілля.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here