Ефективний захист посівів від склеротинії та фузаріозу

367

Тривалий період зберігання збудників хвороб і здатність уражувати рослини впродовж всього вегетаційного періоду створюють труднощі у системі захисту посівів від таких шкодочинних хвороб як склеротинія та фузаріоз [1].

Одним із важливих заходів інтегрованої системи захисту культур від цих хвороб є дотримання науково-обґрунтованої сівозміни. Проте, у сучасних умовах господарювання практикують 3–4-пільні сівозміни, і соняшник, соя, ріпак, як найбільш економічно вигідні культури, є обов’язковими, їх розміщують на одному й тому ж полі кілька років поспіль. Виникає запитання: як ефективно боротися із хворобами?

Дія паразита Coniothyrium minitans на склероції

У США провели дослідження з біології білої гнилі та встановили, що ґрунтовий гриб Coniothyrium minitans паразитує на Sclerotinia sclerotiorum і викликає її захворювання. Наявність паразита Coniothyrium minitans на склероціях також документально підтверджено багатьма дослідженнями в Європі [4].

Дія паразита Coniothyrium minitans на склероціях Sclerotinia sclerotiorum пов’язана з ферментативною деградацією стінок склероцій і міцелію. Гриб Coniothyrium minitans використовує патоген як джерело поживних речовин. Водночас Coniothyrium minitans має здатність розкладати токсичну для рослин щавлеву кислоту, отриману від грибів Sclerotinia тканинами рослини під час зараження. Також виділяються макроліди, що зупиняють розвиток міцелію та відбувається інгібування патогена, що обмежує його здатність інфікувати рослини.

Варто підкреслити унікальну селективність Coniothyrium minitans щодо склероцій грибів роду Sclerotinia, що практично робить неможливим розвиток гнилі в ґрунтових умовах. Coniothyrium minitans проявляє тривалий ефект, усуваючи склероції та міцелій із ґрунту та зібраного врожаю. Отже, введені в ґрунт паразити, які заражають Sclerotinia sclerotiorum, забезпечують значне зниження інфекційного потенціалу під час вегетації рослин, а також зменшують ризик захворювання наступних культур у сівозміні та посівів того ж виду в майбутньому.

У результаті застосування препаратів, що містять Coniothyrium minitans, які розпорошують на ґрунт безпосередньо перед посівом і після збирання врожаю, спостерігають уражені паралічем склероції в поверхневому шарі ґрунту, на кореневій поверхні та всередині стебла рослин [5].

Застосування біологічних препаратів для боротьби з Sclerotinia sclerotiorum перед посівом
Застосування біологічних препаратів для боротьби з Sclerotinia sclerotiorum після збору врожаю

Боротьба з фузаріозом

Встановлено, що гриби роду Trichoderma проявляють активність у боротьбі з патогенними грибами роду Fusarium і значно знижують їхню чисельність.

Діяльність грибів роду Trichoderma базується на мікопаразитизмі – паразитизм одного гриба на іншому. Вони синтезують стабільні та нестабільні антибіотичні компоненти, здатні інгібувати міцелярний ріст патогенних грибів. Окрім паразитизму на грибному міцелії, Trichoderma може знищувати склероції [3].

Гриби роду Trichoderma синтезують літичні ферменти – b-глюканази, хітинази, протеази, тому в процесі паразитування на мікроскопічних грибах вони лізують клітинні стінки фітопатогена, що призводить до його загибелі [2].

Згідно з даними [3], застосування штамів гриба Trichoderma на сої було ефективним у боротьбі з хворобами коренів і кореневої шийки, зокрема спричинені грибами роду Fusarium. Захисний ефект у польових умовах спостерігали не лише у період сходів, а впродовж всієї вегетації рослин.

Отже, застосування препаратів, які містять штами паразитичних грибів, що інгібують життєдіяльність патогенів – збудників небезпечних хвороб, створює умови ефективного захисту сільськогосподарських культур.

Використані джерела:

  1. Борзих О. І. Хвороби рослин основних польових культур в агроценозах України. Біоресурси і природокористування. 2015. Том 7, № 1–2. С. 183–189.
  2. Курдиш І. К. Перспектива застосування мікробів-антагоністів у захисті агроекосистем від фітопатогенів. Сільськогосподарська мікробіологія. 2011. № 13. С. 23–41.
  3. Коломбет Л. В. Грибы рода Trichoderma – продуценти биопрепаратов для растениеводства. Микология сегодня. Под ред. Ю. Т. Дьякова, Ю. В.Сергеева. М.: Национальная академия микологии, 2007. Том 1. С. 323–371.
  4. Федунова Т. Ю. Изучение гриба Coniothyrium minitans Campb. и возможности практического применения его в качестве гиперпаразита возбудителя белой гнили огурца. Автореф. дис. на соискание ученой степени к. б. н. М., 1984. 20 с.
  5. За матеріалами http://azoter-ukraine.com.ua.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here