Листові підживлення: чи завжди доречно?

416

Останнім часом листове підживлення є надійним методом удобрення сільськогосподарських культур у випадках, коли живлення з ґрунту є неефективним або ж йому перешкоджають певні зовнішні чинники.

Традиційно вважали, що рослини отримують все необхідне з ґрунту лише через коріння, поглинаючи воду та всі потрібні поживні речовини. Однак, це не зовсім правильне твердження. Останніми роками розвивається метод листового внесення, що дозволяє краще забезпечити реальні потреби рослин в елементах живлення.

Першопричиною розвитку цього методу однозначно був науково-технічний прогрес, оскільки саме вдосконалення обладнання для зрошення під тиском або ж крапельного зрошення сприяло необхідності розробки добрив, що мають здатність розчинятися у воді. Сказати точно, коли саме почали застосовувати листове підживлення не можливо. Можна припустити, що поява водорозчинних добрив сприяла початку їхнього застосування під час листового внесення пестицидів. Тоді й зауважили, що рослини можуть реагувати на внесення  деяких елементів живлення через листову тканину, оскільки очевидним був явний опосередкований ефект від внесення. Листове живлення почали розвивати та просувати як окремий елемент технології, і на сьогодні вважають найкращим доповненням до ґрунтового внесення добрив.

Хоча листкові підживлення описують як метод, який може подолати низку проблем, які трапляються за ґрунтового живлення, усе ж він має певні особливості та обмеження, а саме:

  1. Низькі рівні проникнення, особливо в листову пластину з товстими та восковими кутикулами.
  2. Застосування переважно на гідрофобних поверхнях.
  3. Зазвичай змивається дощем.
  4. Швидке висихання розчинів, що розпилюють.
  5. Обмежені норми внесення певних мінеральних поживних речовин.
  6. Обмежена кількість макроелементів, які можна вносити шляхом обприскування листя.
  7. Можливе пошкодження листа (некроз і опік). Збільшує витрати та додатковий час через повторні застосування.
  8. Втрати розпилення на ділянках, які не обрані як ціль.
  9. Обмежена ефективна поверхня листка (розсада або пошкоджені рослини).

Окрім цього, ефективність позакореневого підживлення залежить від багатьох чинників, що мають як антропогенне, так і природне походження.

Чинники впливу на ефективність листкового підживлення

pH розчину

рН в основному впливає на рівень розчинності різних елементів, наприклад, фосфору, розчинність якого поліпшується у міру зменшення рН. Він може вплинути на іонну форму елементів, що відобразиться на швидкості проникнення. Крім аспектів, пов’язаних із проникненням, низький рівень рН може знизити швидкість лужного гідролізу різних пестицидів, а також вплинути на зміну структури тканин рослини.

Водний натяг розчину

Зменшення міжфазного поверхневого натягу краплі води збільшує ділянки поглинання листом. Менший натяг води покращує проникнення через продихи. Використання поверхнево-активних речовин може сприяти цьому, оскільки вони транспортують неполярний ліпідний хвіст (ліпофільний), який вибудовується в ряд із кутикулою і гідрофільною головкою краплі води, змушуючи її розширювати свій кут контакту та досягати більшої поверхні адгезії з листом.

Розмір розпилення

Різні розміри крапель можуть впливати на взаємодію з цільовою поверхнею і можливу втрату розчину. Великі краплі можуть перешкоджати втратам, але зменшують проникнення через листову поверхню рослини.

Як природні чинники впливають на ефективність листового підживлення?

Безпосередній вплив на поглинання розчину листом має навколишнє середовище, оскільки розвиток кутикули та фізіологічні реакції в ній пов’язані з механізмом активного поглинання та зовнішніми природними чинниками.

Серед основних чинників впливу можна виділити:

Вологість – має прямий вплив на швидкість зневоднення краплі, що розпилюється. Коли вологість висока, розчин буде активним упродовж більш тривалого періоду, дозволяючи розчиненим речовинам проникати в рослину перш, ніж вони висохнуть повністю.

В умовах низької вологості продихи закриваються, і рослини можуть розвивати більш товсту кутикулу; в умовах високої вологості продихи відкриті, і рослини можуть розвивати більш тонку кутикулу, що сприятиме проникності.

Температура – коли дегідратація розчину не є обмежуючим фактором, підвищення температури збільшує поглинання. Температура може мати негативний зв’язок із вологістю: зі зниженням температури вологість може збільшуватися. З іншого боку, підвищена температура зменшує в’язкість кутикули й, отже, збільшує швидкість проникнення.

Світло – за високого рівня освітленості шари кутикули та воску товсті, у порівнянні з низькими рівнями освітленості. Вплив світла може бути пов’язаним із відкриттям продихів і температурою в результаті випромінювання.

Вплив структури рослини на ефективність листових підживлень

Вік листя – зі старінням листя є тенденція до потовщення кутикули та наявності більшої кількості воску на листку. Отже, молоде листя більш сприйнятливе до проникнення живильних розчинів, тому рекомендовано проводити листові обробки на початкових етапах росту та розвитку рослин.

Листова поверхня – деякі рослини мають високу щільність волосків (трихом), що може привести до того, що краплі спрею не стикаються з фактичною поверхнею листа, а «спочивають» на цих волосках. Текстура поверхні листа може відрізнятися у різних видів рослин. Гладкі поверхні мають низький ступінь адгезії і краплі можуть зісковзувати, тоді як більш шорсткі поверхні утримують краплі спрею і мають вищий ступінь адгезії.

Розташування листя – кут листа відносно ґрунту впливає на утримування та розподілення розчину на поверхні листа.

Вид рослини – рослини поділяють на ті, що зростають у вологому (гідроморфному) і в сухому (ксероморфному) середовищі існування, та розрізняють за товщиною кутикули, розташуванням і формою продихів, що має безпосередній вплив на ступінь поглинання розчинів і періодичність проведення обробок. Чим товстіша кутикула, тим важче листова пластина поглинає розчин. Тобто фізіологічний стан рослин може призводити до певного ефекту, пов’язаного з більш низькою метаболічною активністю, або меншою активністю «місця споживання», що призводить до погіршеного поглинання.

Отже, успішне застосування листового підживлення залежить від багатьох чинників. Деякі з них – у руках самих фермерів, і вони можуть їх ефективно використовувати, а інші – ні. Якщо дотримуватися чітких рекомендацій та проводити розпилення дуже рано вранці або дуже пізно ввечері, майже перед заходом сонця, коли найсприятливіші умови: сонячне випромінювання і температура низькі (18-19 °C, ідеальна 21 °C), швидкість вітру низька (менше 8 км/год), а вологість висока (відносна вологість понад 70%), то й ефект буде максимально високий. Це дозволить більш ефективно поглинати поживні речовини рослинами, перш аніж розчин стане сухим і неактивним.

© Марія Августинович, к. с.-г. н., завідувач науково-дослідною лабораторією інноваційних технологій та впровадження ТОВ «УНПЦ «Інститут живлення рослин»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here