Технологічні аспекти весняно-польових робіт

243
Комплекс весняно-польових робіт залежить від ґрунтово-кліматичних умов і спеціалізації господарювання, де частка ранніх зернових культур може бути більша від технічних – соняшнику або цукрових буряків.
 
У весняний період особливу увагу потрібно звернути на підживлення озимої пшениці, озимого ріпаку, багаторічних трав.
 
Підживлення озимої пшениці азотними добривами потрібно пов’язувати з попередниками, по яких вирощують пшеницю озиму, а також зі строками її посіву.
Найперше підживлення озимої пшениці треба проводити по мерзлому ґрунті, друге підживлення проводять на початку виходу у трубку у дозі N 30-50 кг.
 
Добрива для підживлення озимого ріпаку застосовують у нормі N 10-50 кг на початку відновлення весняної вегетації. Друге підживлення (N 20-30 кг) проводять на початку росту пагонів. Для підживлення рекомендують застосовувати аміачну селітру, КАС або сульфат амонію. Потрібно враховувати й особливість передпопередників культури.
 
Передпосівний обробіток ґрунту під ярі зернові – ячмінь, яру пшеницю, овес, та їх сівба спрямовані на отримання дружніх сходів. На перезволожених ґрунтах з важким механічним складом і в умовах прохолодної затяжної весни для покращення аерації і прискорення прогрівання передпосівний обробіток ґрунту полягає у глибокому розпушуванні на 8-10 см і доведенні його до посівного стану.
 
Посів цукрового буряку в ПАП “Агропродсервіс”, Тернопільська обл. / Фото з фейсбук-сторінки

Ячмінь ярий

Оптимальна глибина сівби ячменю за сприятливих умов – 2-4 см, на легких ґрунтах – 1-2 см. Сіють протруєним насінням. Якщо добрива не внесено під зяб, то їх застосовують у передпосівну культивацію. Тоді норма їхнього застосування становить: на родючих чорноземних ґрунтах – N45-60 P45-60, K45-60, на ґрунтах менш родючих – N60-90 P60-90 K60-90 кг/га д.р. У період кущення ячменю доцільно застосовувати хелатні добрива на основі макро- та мікроелементів. Це сприяє покращенню живлення рослин, зменшенню негативної дії високої температури повітря та використання гербіцидів у технології вирощування.

Кукурудза
 
В останні роки кукурудзу все більше висівають у господарствах  різного напряму спеціалізації. Кукурудзу можна висівати після озимих зернових, цукрових буряків, гречки, картоплі, сої. Її можна вирощувати як монокультуру на високородючих ґрунтах упродовж 6-8 років  і на менш родючих – 3-5 років.
 
Під кукурудзу у весняний період передпосівний обробіток ґрунту має бути направлений на максимальне збереження накопиченої в зимовий період вологи та знищення бур’янів, що проростають у цей період.
 
Розпочинають передпосівний обробіток рано навесні. Якщо у весняний період інтенсивно проростають бур’яни, з метою їхнього знищення доцільно провести дві культивації. Першу здійснюють на глибину 10-12 см звичайними культиваторами для суцільного обробітку, а другу, передпосівну – на глибину загортання насіння.
 
Загальноприйнятим обов’язковим є ранньовесняне боронування і вирівнювання поверхні ґрунту. Досходове боронування проводять через 5-6 днів після сівби, коли бур’яни проросли та перебувають у фазі «білої ниточки». Післясходове боронування кукурудзи проводять у фазу 2-3 і 4-5 листків. Швидкість руху агрегата – 4,5-5,5 км/год.
 
Сіють кукурудзу пунктирним способом з міжряддями 30 см, глибина загортання насіння – 4-6 см на легких ґрунтах, на вологих – до 3-4 см. Гербіциди ґрунтової дії вносять перед сівбою і до появи сходів. На сильно забур’янених полях гербіциди застосовують упродовж вегетації.
 
Кукурудза добре  реагує на мінеральні й органічні добрива. Для отримання високих урожаїв потрібно застосовувати N100-140Р60-80K100-120, за наявності тваринництва застосовують 30 т гною + N80-100Р60-80K60-80 або заорюють післяжнивні рештки попередника.
 
Соя
 
У сівозмінах сою розміщують після кукурудзи на зерно, ярих зернових культур, цукрових буряків. Сою на зерно та корм сіють переважно широкорядним способом. Мінімальна температура ґрунту для проростання насіння сої становить 6-7˚С, оптимальна – 12-14˚С. Проте, сіяти сою розпочинають, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається до 10-14˚С. У північному Лісостепу оптимальним строком сівби сої на зерно є перша декада травня, допустимо – до 20 травня. За більш пізньої сівби посіви можуть не дозрівати. У південно-західному Лісостепу сою краще сіяти в останній декаді квітня – на початку травня.
 
У день сівби насіння обробляють бактеріальними препаратами для азотфіксації, а також мікроелементами (бор, молібден, кобальт).
 
Горох
 
Горох – добрий попередник під озиму пшеницю, оскільки рано звільняє поле. Для ефективнішого використання накопиченої вологи в ґрунті, підвищення стійкості рослин до шкідливих організмів горох висівають у перші дні після настання фізичної стиглості ґрунту. Горох – культура ранніх строків сівби, його переважно висівають після кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ярих зернових. Урожайність гороху може становити від 3,5 до 5,0 т/га. Для сівби використовують високоякісне насіння гороху з високих репродукцій. За умови застосування інокулюваного насіння варто віддати перевагу препаратам, які менш токсичні для бульбочкових бактерій.
 
Соняшник
 
Соняшник у сівозміні доцільно розміщувати після озимої пшениці або ярих зернових культур і повертати на поле на восьмий рік. У короткоротаційних 4-пільних, п’ятипільних сівозмінах соняшник розміщують у збірних полях, відповідно до цього, його можна повертати на поле на 8-10-й рік. Як систему удобрення під культуру доцільно застосовувати N45-60P45-60K45-60.
 
Сіють соняшник пунктирним способом зі шириною міжрядь, яка не має перевищувати 70 см, на глибину 6-8 см. Насіння гібридів, які мають дрібне насіння, загортають на глибину 4-6 см. Густота стояння рослин має становити 35-60 тис./га залежно від зони зволоження.
 
Через 5-6 днів після посіву в орному шарі ґрунту бур’яни перебувають у фазі «білої ниточки», тому потрібно провести досходове боронування середніми зубовидними боронами. Найактивніше знищення бур’янів відбувається під час післясходового боронування у період 1-3 пар справжніх листків. Для зменшення технологічних затрат у боротьбі з бур’янами використовують гербіциди, які активно діють під час вегетації соняшнику. Після застосування гербіцидів позитивний ефект дає використання хелатних форм мікроелементів, а також добрив із вмістом  бору, що спонукає до зменшення стресового стану у рослин упродовж вегетації, покращує їхній ріст і розвиток і засвоєння поживних речовин із ґрунту.
 
Буряки цукрові
 
Цукрові буряки висівають після озимої пшениці в ланці з кукурудзою на силос, багаторічними травами, соєю, горохом, чорним паром. Якість сівби цукрових буряків і рівень польової схожості насіння значною мірою визначаються своєчасністю та якістю весняного обробітку ґрунту.
 
Розпушування має бути проведено на глибину не більше 3-4 см, так, щоб насіння було покладено на капілярний шар і прикрито 2-4 см ґрунту. З цих причин вирівнювання поля варто здійснювати заздалегідь – восени.
 
Добрива під цукрові буряки вносять під зяблевий обробіток ґрунту з урахуванням його забезпеченості елементами живлення,  відповідно до чого норма застосування добрив становить N120-140 P60-80 К100-120. У передпосівну культивацію можна застосовувати азотні добрива у зоні достатнього зволоження, у зоні нестійкого та недостатнього зволоження вони можуть зменшувати густоту сходів.
 
Для сівби широко використовують пневматичні сівалки, що забезпечують точний висів по одній насінині.
 
Значною мірою проблему забур’янення можна вирішити застосуванням ґрунтових гербіцидів, які використовують перед посівом і впродовж вегетації.
 
© Цвей Ярослав Петрович, д. с.-г. н., професор, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків