Урожайність і цукристість коренеплодів буряка цукрового залежно від норм мінеральних добрив і густоти стояння

162

Висока врожайність і якість коренеплодів буряка цукрового й отримання фінансових прибутків від їхнього виробництва залежать від правильного, комплексного та багатогранного розуміння процесів, що відбуваються в рослинному організмі, і доцільності та правильності виконання всіх елементів технології вирощування.

Загальновідомо, що оптимальна густота насадження рослин – важлива складова майбутнього врожаю коренеплодів. Адже загущені посіви здатні дати лише дрібні та витягнуті коренеплоди, значна частина яких втрачається під час механізованого збирання. І навпаки, на зріджених посівах – неефективне використання посівної площі, зростає забур’яненість полів, коренеплоди утворюються масивні та під час механізованого збирання значно пошкоджуються бурякозбиральними комбайнами.

Оптимізація мінерального живлення рослин – найбільш істотний засіб регулювання фізіологічних процесів, які визначають формування врожаю. Направленість фізіолого-біологічних процесів, які відбуваються у рослинах під час онтогенезу, визначається спадковими властивостями організму, а інтенсивність їхнього виявлення значною мірою залежить від умов живлення – вмісту та співвідношення поживних речовин у ґрунті.

Завданням досліджень Львівського національного аграрного університету було встановити дію рівнів удобрення та густоти стояння рослин на продуктивність коренеплодів буряка цукрового в умовах Західного Лісостепу України.

Урожайність коренеплодів буряка цукрового залежала від досліджуваних чинників і коливалися:

  • у варіантах без внесення добрив – від 21,6 до 27,2 т/га;
  • на фоні внесення мінеральних добрив у нормі N180P135K210 – від 58,6 до 66,2 т/га;
  • на фоні внесення N240P180K280 – від 69,2 до 77,8 т/га;
  • на фоні внесення N300P225K350 – від 79,4 до 88,6 т/га (Табл. 1.).

Аналізуючи дані врожайності можемо зазначити, що незважаючи на те, що впродовж вегетації найбільша маса коренеплоду була на варіанті з густотою стояння рослин 80 тис./га, саме цей варіант забезпечив мінімальний збір коренеплодів – 21,6 – 79,4 т/га, залежно від норми мінеральних добрив. Загущення посіву до 100 тис./га сприяло приросту відносно попереднього варіанту залежно від рівня удобрення від 2,8 до 4,3 т/га.

Таблиця 1. Продуктивність буряка цукрового залежно від норм удобрення та густоти стояння рослин,  середнє за три роки

Норми добрив Густота рослин Врожайність, т/га Цукристість, % Вихід цукру,
т/га
Контроль 80 тис./га 21,6 17,1 3,69
100 тис./га 24,4 17,6 4,29
120 тис./га 27,2 17,7 4,81
140 тис./га 23,4 17,9 4,19
N180P135K210 80 тис./га 58,6 17 9,96
100 тис./га 62,9 17,4 10,94
120 тис./га 66,2 17,5 11,59
140 тис./га 60,7 17,7 10,74
N240P180K280 80 тис./га 69,2 16,4 11,35
100 тис./га 73,4 17 12,48
120 тис./га 77,8 17,2 13,38
140 тис./га 71,4 17,3 12,35
N300P225K350 80 тис./га 79,4 16 12,70
100 тис./га 84,2 16,6 14,0
120 тис./га 88,6 16,7 14,80
140 тис./га 82,7 17 14,06

Максимальну врожайність коренеплодів отримали на варіантах із густотою стояння рослин 120  тис./га, вона становила залежно від рівня удобрення 27,2 – 88,6 т/га. Зі збільшенням густоти рослин до 140 тис./га збір коренеплодів знижувався відносно густоти 100 тис./га на 1,5 – 2,2 т/га, відносно 120  тис./га – на 3,8 – 5,9 т/га залежно від рівня удобрення, тоді як цукристість, навпаки, збільшувалася.

За густоти рослин 140 тис./га цукристість коренеплодів була найвищою і залежно від рівня удобрення становила 17,0 – 17,9 %.  Найвищий біологічний вихід цукру 4,81 – 14,80 т/га отримано за густоти 120 тис./га.

Отже, на темно-сірих опідзолених ґрунтах Західного Лісостепу густота рослин буряка цукрового 120 тис./га за норми N300P225K350 забезпечує урожайність коренеплодів на рівні 88,6 т/га, що на 5,9 т/га більше, ніж на варіанті зі 140 тис/га. Притому, вміст цукру – 16,7 %, біологічний вихід цукру – 14,8 т/га.

© Лихочвор В. В., д-р с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН, лауреат Державної премії  в галузі науки та техніки, завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету,

Тирусь М. Л., канд. с.-г. наук, ЛНАУ