Родючість ґрунту та природний біобаланс корисних мікроорганізмів

236

Щоби бути успішним фермером потрібно застосовувати ресурсоощадну технологію, яка відповідає сучасним викликам природи, до того ж, вона має бути ефективною у тих умовах, що існують сьогодні: деградації ґрунту та змін клімату, які з кожним роком стають усе більш вираженими. Вибрати для себе правильний вектор, освоїти техніко-технологічні елементи, усі тонкощі технології та впровадити їх у господарстві досить не просто. Не кожен може бути новатором, свідомо брати на себе відповідальність, іти на ризики, експериментувати. Набагато простіше застосовувати вже відточені технологічні прийоми. Але світ динамічно змінюється, і ті фермери, які застосовують традиційні підходи в технології вирощування сільськогосподарських культур через невеликий проміжок часу будуть змушені або ж все-таки змінити їх, або покинути агробізнес, визнавши себе неефективним управлінцем.

Багато сільськогосподарських виробників уже починають впроваджувати зміни у процесі виробництва сільгосппродукції, але не розуміючи всіх процесів, що відбуваються під час зростання культур, застосовують тільки окремі елементи ресурсоощадної технології. Одні відмовляються від оранки, переходять на поверхневий обробіток ґрунту, але замінивши лише один елемент технології, не можливо підвищити рентабельність виробництва. Інші в традиційну технологію, основану на глибокому обробітку ґрунту, вводять мікробіологічні препарати, не замислюючись про те, які ж умови потрібно створити для активного розмноження мікроорганізмів. Не хочуть визнавати, що глибокий плужний обробіток ґрунту є згубним для ґрунтової біоти.

Інші фермери усвідомлюють за яких умов мікроорганізми можуть працювати ефективно, але не розуміють, як за високих температур, що тривають протягом літнього періоду, та відсутності опадів упродовж кількох місяців можна створити оптимальні умови для їхнього існування.

Деякі фермери, які застосовують мікробіологічні препарати для захисту рослин проти бактеріальних і грибкових захворювань, переконалися у їхній ефективності, але відновити природний біобаланс ґрунтової мікрофлори їм не вдається, оскільки цього замало. Для того, щоб внесені мікроорганізми закріпилися в агресивному ґрунтовому середовищі, у якому панує патогенна мікрофлора, і почали активно розмножуватися, витісняючи патогенних бактерій і грибів, відновлюючи природний біобаланс, потрібні певні умови – застосування так званих пребіотичних препаратів, які на перших етапах підтримують корисні мікроорганізми, забезпечуючи їх поживними речовинами.

Є фермери, які застосовують як пробіотичні, так і пребіотичні препарати для подолання дисбактеріозу ґрунту, та застосовують поверхневий обробіток дисковими знаряддями, але не розуміють, що і цього замало, адже для запуску процесу оздоровлення ґрунту потрібно забезпечити мікроорганізми достатньою кількістю поживних речовин. Для цього одних пожнивних решток, що лишаються на полі, недостатньо, треба вирощувати сидеральні культури, до того ж, потрібно раціонально з ними поводитися, знати за яких умов вони активно розкладаються, щоб мати найбільшу ефективність від їхнього вирощування.

Деякі фермери продовжують застосовувати мінеральні добрива, будучи повністю переконаними в тому, що рослини мають мінеральний тип живлення, що врожайність культур передусім залежить від забезпеченості рослин азотом, фосфором і калієм, а вже на другому місці стоять інші макро- і мікроелементи. Не усвідомлюють того, що серед усіх елементів живлення рослини потерпають саме від нестачі вуглецю, адже це саме той елемент, який у мінімумі, і є основним елементом живлення рослин.

Є фермери, які до сих пір вносять фосфорні та калійні добрива, не замислюючись над тим, що запасів фосфору та калію у ґрунтах вистачить на тисячі років. Єдине що ці елементи є у недоступній для рослин формі. Перевести зазначені елементи у легкодоступну для рослин форму здатні фосфор- і каліймобілізуючі мікроорганізми. Їх, як і азотфіксуючі бактерії, треба вносити неодноразово та створити для них оптимальні умови. Цього можна досягти завдяки спеціальним агротехнічним прийомам.

Потрібно зрозуміти й усвідомити, що наукова система землеробства разом зі сучасною механізацією та хімізацією усього за одне століття майже повністю знищила природну родючість ґрунту фактично в усіх країнах, зокрема й відомі в усьому світі українські чорноземи. Прийшов час усвідомити, що в природних умовах ґрунти ніколи не виснажуються, а навпаки. Наприкінці 40-х років відомий радянський агроном Т. С. Мальцев сформував теорію зростання родючості на основі обробітку ґрунту плоскоріжучими робочими органами.

Прихильники мікробіологічних препаратів, що містять у своєму складі азотфіксуючі мікроорганізми, починають усвідомлювати, що застосовуючи їх, можна майже вдвічі зменшити норми внесення азотних добрив, завдяки зв’язуванню молекулярного азоту з атмосфери.

Застосовуючи мікроорганізми, які руйнують целюлозу, можна пришвидшити розкладання рослинних решток. Завдяки мінералізації з 1 т соломи вивільняється 810 кг органічної речовини, від 10 до 14 кг азоту, 1,5-2 кг фосфору, 10-17 кг калію, 10-12 кг кальцію, до 3 кг магнію, а також значна кількість мікроелементів. До того ж, обробка рослинних решток мікробними препаратами є одним із елементів інтегрованого захисту рослин від бактеріальних і грибкових збудників хвороб. Отже, біотехнологічна утилізація післяжнивних решток усього за одну технологічну операцію дозволяє вирішити цілий спектр агротехнічних завдань:

  • підвищити продуктивність ґрунту;
  • підсилити мінеральне живлення рослин;
  • покращити фітосанітарний стан посівів.

Прихильники ресурсоощадних технологій у рослинництві вважають, що глибокий обробіток ґрунту – це оголошення війни нашій Землі, оскільки вона цього не потребує, бо глибокий обробіток ґрунту з обертанням скиби призводить до її руйнації.

Останнім часом, компанії, які виробляють мікробіологічні препарати, з метою підвищення їхньої ефективності та результативності закликають аграріїв бути свідомими землекористувачами, розпочати застосовувати комплексний підхід і ресурсоощадні агротехнології, які зменшують негативну дію на навколишнє середовище та дозволяють підвищити якість вирощеної продукції.

Тільки комплексне застосування усіх елементів ресурсоощадних технологічних прийомів забезпечує ефект синергізму та сприяє максимальній реалізації генетичного потенціалу рослин, завдяки відновленню родючості ґрунту та природного біобалансу корисних мікроорганізмів.

© Наталія Негуляєва, канд. с.-г. наук, с. н. с.