День відкритих дверей у ПП «Західний Буг»

561

ПП «Західний Буг» – одне з найуспішніших аграрних підприємств Західної України.

В обробітку – 65 тисяч гектарів землі на Львівщині, Волині, Буковині та Тернопільщині.

Основним напрямом діяльності компанії є вирощування зернових, технічних і кормових культур, їх зберігання, виробництво та реалізація насіння. Також компанія пропонує вітчизняним сільгоспвиробникам послуги власного насіннєвого заводу, елеваторів, агрохімічної лабораторії та агрономічного супроводу.

У червні компанія «Західний Буг» організувала Дні відкритих дверей для своїх клієнтів і партнерів із Тернопільської, Хмельницької, Рівненської, Волинської та Львівської областей. Гості мали можливість оглянути демонстраційні ділянки пшениці та ячменю, спостерігати реакцію сортів на складні ґрунтово-кліматичні умови, технології живлення, отримати інформацію про властивості сортів і потенціал їхньої врожайності, а також професійні консультації від провідних фахівців компанії.

17 червня редакція журналу «АгроЕліта» навідалася до Буського району на Львівщині, де підприємство представило посіви 78 сортів озимої та ярої пшениці та 18 сортів озимого ячменю.

Дмитро Костарєв, старший агроном-аналітик (ліворуч), Павло Бабій, керівник відділу продажу агропослуг і насіння ПП «Західний Буг» (праворуч)

Як розповів Дмитро Костарєв, старший агроном-аналітик, на полі закладено демоділянки сортів, які «Західний Буг» пропонує для реалізації, а також провідних оригінаторів насіння, котрі представляють свою продукцію в Україні, а саме: KWS (Німеччина), Saaten Union (Німеччина), NPZ-Lembke (Німеччина), Strube (Німеччина), SAATBAU (Австрія), Syngenta (Швейцарія), RAGT (Франція), Oseva Eximpo Praha (Чехія).

Що посієш, те й пожнеш

Насінництво є однією з пріоритетних галузей діяльності ПП «Західний Буг».

«Насінництвом як бізнесом компанія займається з 2013 року, – розповідає Павло Бабій, керівник відділу продажу агропослуг і насіння ПП «Західний Буг», – до того вирощували насіння лише для власних потреб. 2013 року у місті Броди ми запустили в роботу власний насіннєвий завод, який працює на обладнанні німецької компанії PETKUS.

Потужність насіннєвого комплексу – 160-180 тонн за добу. Працюємо з насінням зернових і олійних культур: озима та яра пшениця, озимий та ярий ячмінь, соя. На заводі насіння очищують, калібрують і протруюють, усі етапи роботи суворо контролюють». 

Спершу завод працював для потреб господарства, забезпечуючи його якісним насінням, щоб підвищити свої урожаї. Та його потужності дозволяли виготовляти насіння не лише для себе, тому вирішили пройти реєстрацію і отримати статус  елітного та репродукційного насіннєвого господарства. Тож сьогодні ПП «Західний Буг» вирощує насіння як для власних потреб, так і для реалізації (у співвідношенні це приблизно 50/50).

«Підбираючи сорти, орієнтуємося на провідні європейські компанії, селекція яких офіційно зареєстрована як на їхній Батьківщині, так і в Україні, – продовжує розповідь Павло Бабій. – Перш, ніж впроваджувати новий сорт, вивчаємо його характеристики, дивимося, як він поводить себе у польових умовах – на демопосівах. Одним із основних критеріїв, за яким відбираємо сорт, є його стабільність: із року в рік незалежно від погодних умов він має демонструвати високий потенціал (наш орієнтир – 8 т/га для озимої пшениці).

У портфоліо ПП «Західний Буг» є сорти різних  груп стиглості – від ультраранніх до пізніх.  Цього року для реалізації вирощуємо такі сорти озимої пшениці: Юлія (Selgen), Ахім і Скаген (Saaten Union), РЖТ Реформ (RAGT) та озимий ячмінь Люсьєн (Saaten Union).

Дуже відповідально підходимо й до вирощування культур, адже від цього напряму залежить якість насіння: дотримуємося сівозміни, боремося зі сортовим і видовим засміченням, проводимо планове прополювання, вичищаємо насіннєві посіви від бур’янів тощо. З упевненістю можу стверджувати, що все наше насіння – якісне, має високу сортову чистоту, схожість і енергію, і гарантує гарні врожаї.

Насіння із ПП «Західний Буг» має попит по всій Західній Україні, розширюємо реалізацію і на Східний регіон».

ПП «Західний Буг»: від господарства до потужного агрохолдингу

Цього ж дня ми навідалися і в офіс компанії у селі Павлів Радехівського району Львівщини та поспілкувалися з головним агрономом ПП «Західний Буг» Євгеном Володимировичем Марцінком. Цікавилися, як розпочалася історія тепер потужного підприємства та чим воно «живе» сьогодні.

Марцінко Євген Володимирович, головний агроном ПП «Західний Буг»

Євген Володимирович працює у сільському господарстві все своє професійне життя. Він був одним із тих людей, які з нуля створювали підприємство, та до дрібниць знає усі тонкощі роботи компанії.

– Пане Євгене, як виникла ідея створити ПП «Західний Буг»?

– Створення підприємства пов’язано з Радехівським цукровим заводом, де я працював на той час. У 90-их роках, коли почався розвал колгоспів і створення нових форм власності, виникла проблема зі сировиною для заводу, який був найпотужнішим у Західному регіоні. Індивідуальний сектор не міг забезпечити потреби заводу у цукрових буряках, адже врожайність була на низькому рівні. Ми ж не могли допустити, щоб завод зупинився. Спершу пробували надавати господарствам фінансову допомогу для вирощування цієї культури, проте, це не увінчалося успіхом: у кінцевому результаті не було ні грошей, ні буряків, а фермери все «списували» на погану погоду (посміхається, – авт.).

Тоді ми вирішили взяти ці господарства під свій повний контроль, і 2003 року об’єднали їх у підприємство під назвою «Західний Буг».

– З чого починали діяльність?

– На той час мали в обробітку 7000 га землі, нас вважали великим господарством. Працювати було непросто: застаріла техніка (трактори Т-150К, МТЗ-80, К-700) і майже повна відсутність розуміння успішного ведення сільського господарства.

Тож почали переймати закордонний досвід. Перш за все, перестали «дивитися» на оранку як на основний обробіток, потроху вилучали плуги. Натомість в Англії закупили 7 агрегатів для безвідвального обробітку ґрунту, і з часом перейшли повністю на безвідвальну технологію обробітку.

Нарощували й земельний банк: за два роки діяльності мали вже 15 тисяч гектарів, потім 30 тисяч, і тепер – більше 60-ти тисяч.

Профільною культурою для нас, звісно, був і залишається цукровий буряк. Цьогоріч на полях ПП «Західний Буг» посіяли майже 14 000 га цієї культури. Не зважаючи на всі складнощі його вирощування, вважаємо буряківництво перспективною та прибутковою галуззю.

У сівозміні, якої суворо дотримуємося, є також озима пшениця, озимий ячмінь, ріпак, соя, кукурудза. Соняшник не сіємо, адже технологія його вирощування не сумісна з технологією вирощування цукрових буряків.

– Якою технікою сьогодні обробляєте поля?

– Як я вже казав, ми повністю перейшли на безвідвальний обробіток. Основним поштовхом стало те, що у нас переважають  карбонатні ґрунти, є багато полів, де вже на глибині 20 см лише карбонатна порода, а ґрунту немає, тому стараємося обробляти землі продуктивно, насичувати мінеральними добривами.

Саме тому майже вся наша техніка, крім тієї, що призначена для транспортних робіт,  на  гусеничному ходу, що дозволяє не травмувати та не ущільнювати ґрунт і забезпечує його максимальну структуризацію.

Оскільки ми вузькоспеціалізоване підприємство, то не стараємося «набирати» багато різної техніки, вибираємо переважно одних і тих самих перевірених виробників: Challenger, John Deere, Amazone, Horsch, Kverneland.

– Розкажіть, будь-ласка, про технології живлення та захисту культур.

– З 2013 року в нас працює своя агрохімічна лабораторія, де ми здійснюємо дослідження для забезпечення максимальної врожайності культур. Проводимо агрохімічний аналіз ґрунтів і відповідно до отриманих результатів підбираємо схеми живлення, націлені на покращення якісних характеристик і родючості. Переважно з осені вносимо фосфор і калій, а навесні – проводимо азотне живлення. Також практикуємо внесення органічних добрив різних видів.

Система захисту в нас традиційна. Єдиний принцип, якого нас навчили європейські консультанти та якого ми дотримуємося: немає гірших чи кращих засобів захисту, основне – ніколи не треба працювати з повними нормами, які відображені в каталогах виробників, бо дієвість препаратів залежить не від дози, а від вчасного внесення! Тому в сезон наші агрономи весь час проводять у полях, де стежать за дотриманням технологій і намагаються не пропустити перші ознаки хвороб.

– Як цьогорічні погодні умови вплинули на культури?

– Для агронома ніколи не буває нормальних погодних умов, завжди ми чимось не задоволені (жартує, – авт.).

Наше підприємство не має інвесторів,  живемо за рахунок тих коштів, які самі заробимо, тому, якщо на полях не вродило, то на що б ми не нарікали, а в кишені не додасться. Саме тому працювати треба за будь-яких умов. Цьогорічні погодні умови я б не назвав критичними. Швидше, не дуже комфортними: зими як такої не було, опадів восени й узимку було недостатньо, потім почалася чи то глибока осінь,  чи то рання весна.

Найбільше проблем було з цукровими буряками: ті, які сіяли швидше, зійшли добре, а ті, що пізніше – не дуже. Потім почалися нетипові для Західного регіону пилові бурі, які «поздували» посіви, довелося пересівати.

Приморозки в кінці травня теж завдали шкоди, та, на щастя, повністю площі не пропали. Пшениця виглядає добре, ріпак, який почав цвісти ще до розгалуження, тепер теж компенсував свій ріст, соя трохи запізнюється: пізніше сходила, довше вегетувала, але зараз вирівнюється. Сподіваюся, що все буде добре!

Відгук аграрія про співпрацю

Юрій Семенчук, агроном ТзОВ “Перв’ятичі-Агроком”, Сокальський район,  Львівська область:

«В обробітку в нашому господарстві 1500 га землі. Вирощуємо озиму пшеницю, кукурудзу та ріпак.

З компанією «Західний Буг» співпрацюємо від початку нашої діяльності, з десяток років. Купуємо у них насіння озимої пшениці (посіви займають 800 га). Дуже задоволені його якістю, сортовою чистотою.

Також дуже подобається сервіс ПП «Західний Буг»: швидка доставка, кваліфіковані працівники, які завжди порадять те, що найкраще підходить нашим полям».

Юрій Семенчук, агроном ТзОВ “Перв’ятичі-Агроком” (ліворуч), Павло Бабій, керівник відділу продажу агропослуг і насіння ПП «Західний Буг» (праворуч)

© Анна Артим

Фото: Павло Балюх

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here