Передпосівна обробка насіння – фундамент майбутнього прибутку

166

Кліматичні умови України швидко змінюються, і вітчизняні аграрії мають дуже гнучко та професійно реагувати на ці зміни. Особливо, якщо це стосується технології вирощування озимих і такого важливого її компонента, як осінні агротехнічні рішення. Як правильно закласти фундамент майбутнього прибутку й не помилитися з пестицидами? Чи потрібно протравлювати насіння або все ж заощадити?

Що основне?

На етапі планування розміщення посівів пшениці агроном має зважати на культури-попередники (це вбереже його майбутні посіви від спалахів хвороб і шкідників), рівень захищеності лісосмугами (захист від ураганів і сильних злив). Попереджувальні заходи спрямовані на скорочення поширення небажаних організмів (бур’янів, хвороб, шкідників).

Всі фермери, які використовують сучасні технології, усвідомили важливість здорового конкурентоспроможного посіву як одного з вагомих важелів у захисті рослин від шкідливих організмів. У підвищенні конкурентоспроможності культурних рослин і здатності протистояти бур’янам визначальну роль відіграють такі чинники: більш висока густота стояння, вузькі міжряддя, якісний посів, добрива, переміщення рослинних залишків з ряду і, звичайно ж, належне протруювання насіння.

Передпосівна обробка насіння

Обробка насіннєвого матеріалу в останні роки набирає популярності, адже її ефективність неодноразово підтверджена на практиці значним приростом урожайності.

Цей агротехнічний захід активної дії направлений на забезпечення посівних якостей насіння шляхом знешкодження збудників хвороб і створення захисного механізму в рослині від ґрунтових інфекцій. Речовини, які сьогодні використовують для обробки насіннєвого матеріалу, направлені, в основному, на захист насіння від мікробних і грибкових атак. Однак, насінню потрібен не тільки захист, а й імпульс до швидкого та потужного росту.

Проведені українськими фахівцями дослідження передпосівної обробки насіння озимої та ярої пшениці, жита та ячменю свідчать: деякі синтетичні препарати, незважаючи на їхню досить високу технічну ефективність проти збудників хвороб, токсично діяли також і на рослини. Фітотоксичність виявлялася у зниженні польової схожості протруєного насіння, яка посилювалася в роки з жорсткою посухою, приводила до формування меншої кількості рослин і стебел на одиниці площі та до подальшого зниження врожайності порівняно з контрольним варіантом (без протруювання).

Тому, протруюючи насіння синтетичними препаратами, потрібно застосовувати препарати, що знімають фітотоксичний стрес і дають енергію росту насінню, яке протруюють.

Роль мікроелементів

В ідеалі, рослини мають бути забезпечені всіма елементами живлення в такому співвідношенні, яке містить кінцева продукція, а серед них і мікроелементами.

Зокрема, для зернових доречно використовувати мідь. Мідь бере участь у вуглеводному та білковому обміні речовин, сприяє збільшенню інтенсивності фотосинтезу, посилює синтез білка. Мідь підвищує стійкість рослин до високих температур. Загалом, без цього мікроелемента недобір урожаю може бути значним, адже тільки втрата продуктивності всього двох нижніх колосків колоса пшениці призводить до втрати врожаю від 4 ц/га.

Як свідчать результати дослідів вітчизняних вчених, разом із водою до насіння надходять і мікроелементи, розчинені в ній. Вони локалізуються переважно в зародку та первинних корінцях, чим стимулюють і поліпшують їхнє зростання. Дійсно, зі застосуванням мікроелементів посіви на перших етапах краще розвиваються.

Дослідження, проведені в Інституті фізіології рослин УААН, свідчать, що обробка насіння мікродобривами сприяє поліпшенню енергії проростання, збільшується кількість і довжина корінців. Отже, обробка насіння мікродобривами покращує всі показники, що характеризують перші етапи розвитку рослини.

Які мікродобрива вибрати?

Наразі набирають розголосу та популярності результати низки проведених та опублікованих досліджень щодо впливу гумінових і фульвових кислот під час обробки насіння.

Якщо оброблені від численних хвороб і повністю готові до висіву зерна, додатково обробити препаратами на основі гумінових і фульвових кислот, то насіння не тільки буде захищене, а й водночас активуються на ембріональному рівні ті метаболічні та ферментативні процеси, які можуть забезпечити кращий та найшвидший розвиток ембріона-рослини.

Механізм дії гуміново-фульвових кислот:

Гумінові та фульвові кислоти вступають у прямий контакт із насінням. Завдяки високій концентрації цих речовин у препараті, вони, по-перше, покривають зернину шаром поживних речовин і, по-друге, проникають всередину клітинної мембрани.

Внаслідок такої обробки:

► Збільшується потужність поглинання поживних речовин завдяки активації Н+-АТФази, яка є в плазматичній мембрані, покращується транспорт іонів, проникність клітин і, як наслідок, підвищується пластичність клітинної стінки, а отже, – і кращий ріст, і поділ клітин.

► Посилюється дихання та швидкість ферментативних реакцій циклу Кребса, унаслідок чого збільшується вироблення АТФ, безпосередньо змінюється метаболізм рослин і, отже, істотно збільшується ріст, посилюється розвиток і енергія проростання.

► Активізуються фізіологічні процеси в рослині та підвищується стійкість до хвороб.

Обробка гуміново-фульвовими препаратами забезпечує отримання дружніх сходів як у стресових умовах, так і допомагає максимально розкрити генетичний потенціал рослин.

Згідно з результатами дослідів, схожість насіння, що було оброблено гуміново-фульвовими препаратами, збільшується до 5%, що в майбутньому збільшує кількість продуктивних стебел і врожайність. У несприятливих умовах (посуха, хімічних стрес, перепади температур) обробка насіння такими препаратами підвищує схожість порівняно з контролем до 20%, водночас зростає і енергія проростання в стресових умовах – до 35%.

Практика свідчить, що навіть без внесення азотних, фосфорних і калійних добрив, одразу після обробки гуміново-фульвовими препаратами насіння озимих культур (пшениця, ріпак, ячмінь) характеризується потужним стартовим ростом, рослини швидко формують добре розвинену, об’ємну кореневу систему, яка за розмірами в 1,5–3 рази більша, як порівняти з необробленими рослинами.

Якщо викопати рослини, оброблені такими добривами, і порівняти їх з необробленими, то буде візуально видно, що мікродобрива сприяють розростанню коренів у глибину та в бічних напрямках у 1,5–3 рази.

Ось чому на полях, де застосовували гуміново-фульвові препарати, у стислі терміни можна отримати дружні сходи, які не дозволяють бур’янам «заглушити» посіви озимих, а це – додаткова перевага – зменшення витрат на застосування гербіцидів. Також проявляється ефект протидії збудників хвороб – на оброблених посівах їхній прояв мінімальний, оскільки імунітет рослин підвищується, а це – зниження витрат на обробку фунгіцидами.

© ТОВ «Українські гумати»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here