Тарас Висоцький: “Ми повинні чітко розуміти, що земельна реформа має бути компромісом”

162

В особистому інтерв’ю Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, розповів про запровадження ринку землі в Україні: як він працюватиме та до чого варто готуватися агробізнесу.

Яку мету Уряд ставить перед собою в сфері земельної реформи? 

Земельна реформа передбачає багато різнопланових цілей, із яких можна виділити три основні. Перша – це надання можливості власникам паїв вільно розпоряджатися своїми землями та, заразом, українцям, які готові інвестувати в розвиток сільських територій і створювати нові робочі місця, право купувати цю землю і будувати на ній свій бізнес. Друга ціль має стати таким собі поштовхом для продовження економічного розвитку аграрного сектору, тому що створюються передумови для інвестування в напрями з довгостроковим поверненням інвестицій, на кшталт зрошення, садівництва та тваринництва. Третя ціль реформи передбачає збільшення вартості землі, її оренди та загалом зростання доходів орієнтовно 6-ти млн власників паїв, які сьогодні живуть в Україні та володіють цими землями.

– Які кроки вже зроблені для запуску ринку землі та які ще потрібно зробити?

– Основний крок – це ухвалення закону про ринок сільськогосподарських земель в Україні, який був підписаний Президентом і набув чинності. Також уже ухвалено ще два важливі для запуску ринку землі закони: про створення національної інфраструктури геопросторових даних і про просторове планування громад. 

Цієї осені очікуємо на розгляд у Верховній Раді двох законопроєктів: про децентралізацію земельних відносин і передачу земель громадам на місцях у служби правління і в комунальну власність; про  запровадження електронних торгів у розрізі продажу земель або передачі прав оренди. 

Важливою передумовою запуску ринку землі є підготовка «земельної» інфраструктури. Для цього потрібно завершити інвентаризацію с.-г. земель і запустити земельний моніторинг, щоб кожен українець мав доступ до інформації стосовно того, як відбувається реалізація землі, хто купує та які ціни на земельні ділянки в розрізі територіальних одиниць і громад.

– Які найбільші перешкоди у проведенні земельної реформи?

– З огляду на те, що останні 20 років діяв мораторій на продаж землі, основна перешкода була більш політична, коли людям розказували міфи та залякували. Ця перешкода вже подолана. Наразі виникають більше інфраструктурні моменти, які по суті не є перешкодами, а конкретними завданнями, які ми поетапно  виконуватимемо.

– Чи вдається врахувати та збалансувати інтереси всіх стейкхолдерів під час проведення земельної реформи?

– Ми маємо чітко розуміти, що така значуща реформа має бути компромісом, тому складно задовольнити на 100% інтереси всіх стейкхолдерів. Земельна реформа передбачає перехідні етапи, окремі правила ринку з 2021 року та з 2024 року, обмежений доступ іноземців до ринку землі та встановлений максимальний розмір земельних володінь. На мою думку, компроміс все-таки був досягнутий, і більшою мірою інтереси всіх учасників ринку землі враховані, але звісно ж 100% консенсусу немає.

– Який ідеальний ринок землі в Україні бачить Уряд і чи реально цього ідеалу досягти?

– У довгостроковій перспективі, звісно ж, потрібно прийти до ліберального ринку – з вільним доступом до різного виду капіталу та можливостями інвестування. Це стимулюватиме консолідацію земель і зменшення трансакційних витрат. Звісно, це довгий шлях, і ця реформа потребує і змін світосприйняття, і спроб інвестування у власність. Але переконаний, що через кілька десятків років Україна досягне вільного ринку, який функціонуватиме повноцінно, зі захищеними правами всіх його учасників.

– Яка участь держави та державних органів буде у сфері земельних відносин після відкриття ринку землі?

– Роль держави як учасника ринку землі буде обмежена, майже нульова, тому що в країні заборонено продаж державних або комунальних земель. Держава чи громада має право купувати, але вона не буде активним покупцем, за винятком певних випадків. Це буде більше ринок приватної власності й участь держави в ньому буде мінімальною.

– Який вплив на економіку України матиме відкриття ринку землі?

– Ефект буде поступовим, оскільки відбуватиметься поетапне відкриття ринку землі.  2021 року, коли матимуть змогу купувати землю виключно фізичні особи в межах 100 гектарів, буде мінімальний вплив на економіку, який становитиме зростання приблизно 0,3% ВВП щороку. А вже з 2024 року, із відкриттям доступу до ринку для юридичних осіб, зростання ВВП може досягти позначки 1-1,5% на рік. Потім будуть 3-5-річні цикли, коли реформа адаптуватиметься, і вплив змінюватиметься. У підсумку економічний вплив матиме накопичувальний ефект і зростатиме з кожним роком.

– Чи має відкриття ринку землі ризики для бізнесу? 

– Для агробізнесу, в якого все гаразд із договорами, жодних ризиків немає. Дійсно, у країні є певний відсоток тіньового агробізнесу, де не все впорядковано. Потрібно, щоб усі правовідносини були юридично оформлені, діяли в прозорій площині зі сплатою всіх податків, зі захищеними правами оренди або іншими речовими правами, і тоді не буде жодних класичних перешкод. Буде можливість продовжувати займатися консолідацією масивів і, звісно ж, можливість перепідписати договір оренди на довший строк, тому орендар захищений у цьому форматі ринку землі, і право оренди залишається чинним, незважаючи на зміну власника.

10 вересня на базі Terminal Z (Київська обл.) під час аграрної конференції “Ефективне управління агрокомпаніями” (LFM), Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, розповість більш детально про запровадження ринку землі в Україні. Реєструйтеся – не вагайтеся!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here