Здоровий ґрунт – багатий урожай. Новітні технології оздоровлення ґрунтів за допомогою мікоризантів

327

Яка користь від мікоризи?

Прижившись на рослині, мікоризні гриби розмножуються на коренях рослин і поширюються в навколишній ґрунт у вигляді великої маси абсорбуючих ниток, збільшуючи поглинання рослиною води та поживних речовин. Ці нитки більш ніж на порядок тонші за кореневі волоски, і тому здатні проникати в найтонші пори ґрунтових мінералів, які є навіть у кожній окремій піщинці.

В одному кубічному сантиметрі ґрунту навколо коренів загальна протяжність ниток мікоризи складає від 20 до 40 метрів! Нитки грибів поступово руйнують ґрунтові мінерали, добуваючи з них мінеральні елементи живлення рослин, яких немає у ґрунтовому розчині, зокрема й такий важливий елемент як фосфор. Це пов’язано з тим, що доступний для рослин іон РО43- – мало рухливий у ґрунті, тому навколо коренів утворюються зони виснаження доступним фосфором шириною 1,0-1,5 мм, через те, що РО43- дуже повільно надходить із навколишнього ґрунту. Гіфи гриба поширюються на великі відстані від коренів, і по них фосфор надходить у корені з відстані 20-30 і навіть 80 мм. Також гриби, які утворюють мікоризу, сприяють поглинанню фосфору коренями рослин із важкорозчинних фосфатів.

Заразом із фосфором, мікоризний симбіоз може відігравати роль у надходженні до рослин азоту та мікроелементів, зокрема кальцію, цинку, міді, заліза. В літературі є значна кількість даних про те, що арбускулярний мікоризний (АМ) симбіоз  не лише збільшує поглинання елементів живлення рослинами, але й може впливати на стійкість рослин до несприятливих чинників довкілля, зокрема забруднення важкими металами, посухи, засолення тощо.

Ще одна важлива функція мікоризи – перешкоджання зараженню коренів паразитичними грибами та бактеріями, а також вплив на склад ризосферних організмів. Захисна функція мікоризи обумовлена тим, що сплетіння гіфів на поверхні кореня перешкоджає проникненню інфекції всередину нього; гриби, що утворюють мікоризу, виділяють у навколишнє середовище антибіотики: використовуючи вуглеводи, що надходять у корені, вони позбавляють патогенні організми необхідної для них енергії. Встановлено також позитивний вплив грибів, які утворюють мікоризу, на водний режим рослин, що обумовлено здатністю гриба поглинати воду з відносно сухого ґрунту.

Крім того, мікоризація сприяє створенню додаткових мікоризних спільнот із бульбочковими та іншими ґрунтовими бактеріями, іншими грибами-симбіотами, що є у зоні дії системи. Ця система отримала назву «єдина мікоризна мережа» – СМN. Єдина мікоризна мережа розподіляє вуглець всередині екосистеми, здійснює харчування і перерозподіл азоту, фосфору та води між рослинами-партнерами, посилює транспірацію і підвищує резистентність до посухи.

І, як «вишенька на торті», АМ-гриби покращують агрегатний стан ґрунту. Крім того, що скріпляють ґрунтові частинки, утворені грибами міцеліальної мережі, вони накопичують у ґрунті глікопротеїн-гломатін, який на 60% складається з вуглецю. Гломатін обумовлює склеювання агрегатів ґрунту та підвищує їхню гідрофобність.

Мікориза в полі

Чому важливі ці знання для практичного ведення землеробства? Тому, що система вирощування сільськогосподарських культур, яка контролюється мікоризою, є на кілька порядків стійкішою і ефективнішою для підвищення врожайності зі зменшенням затрат на виробництво. Коріння практично всіх сільськогосподарських культур вступають у взаємодію з грибами, що утворюють мікоризу арбускулярного типу (АМ). Виняток становлять представники сімейств хрестоцвітих і лободових (буряк, шпинат), а також осокових.

За даними VII Міжнародної конференції з мікоризи (2013 рік, Нью-Делі), за використання мікоризи в різних ґрунтово-кліматичних зонах було досягнуто збільшення врожайності культур: соя – від 15 до 40%, кукурудза – від 20 до 70%, зернові колосові – від 15 до 30%, овочеві – від 30 до 200%. Найбільш швидкий і ефективний спосіб для насичення популяціями мікоризи поля з цими культурами є застосування комерційного мікоризного інокулянту для передпосівної обробки насіння. Тут однією з найбільш вдалих є розробка британських вчених мікоризного препарату на основі ендомікоризного гриба Glomus intraradices, яка відкриває нову сторінку в оптимальному насиченні ґрунту мікоризантом.

Широке використання мікоризанту вже на початкових етапах може збільшити прибуток, завдяки прибавці врожаю і відразу зекономити кошти на добривах. А у випадку сої, незалежні польові дослідження доводять, що використання мікоризного гриба Glomus intraradices в умовах Центрально-Західного Лісостепу може призвести до підвищення врожайності від 9 до 20%. Крім того, мікоризація ґрунту працюватиме й на перспективу, завдяки покращенню структури ґрунту, його оздоровленню, покращенню фітосанітарного стану.

Практичні поради

Заселяти спорами гриба-симбіонта можна як посівний, посадковий матеріал, так і кореневу систему рослин, які вже вегетують. Є кілька дуже важливих моментів, на які потрібно зважати на початковому етапі для того, щоб мікоризне партнерство відбулося:

  1. Наявність вологи в прикореневій зоні.
  2. Температура ґрунту не нижче 18 ˚С.
  3. Наявність у ґрунті розчинних фосфатів не більше 8%.
  4. рН ґрунту не нижче 5,3.
  5. Захист грибного препарату або оброблених рослин (посадкового матеріалу) від активного ультрафіолетового випромінювання (прямих променів сонця), тому що ультрафіолетові промені згубно впливають на спори.
  6. Сумісність із хімічними препаратами (дивитись на упаковці сумісність із діючими речовинами протравників).

Після того, як гриб, завдяки виділенням кореневої системи, активізується і вступить у контакт із кореневою системою, він стає практично невразливим і єдиною умовою його розвитку є наявність кореневої системи партнера.

Про важливість використання мікоризи в сучасних агротехнологіях розповів у інтерв’ю компанії VITAGRO PARTNER провідний ґрунтознавець України Григорій Господаренко, професор кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва, доктор сільськогосподарських наук:

«Нині світ, не лише ми, уже не в змозі вносити добрива в такій великій кількості, як раніше. До того ж, змінюються погодні кліматичні умови, зростає спека, все нагальнішим постає завдання мобілізації ґрунтових запасів поживних речовин, особливо фосфорних, які є в достатній кількості у ґрунті, однак для рослин недоступні. За цих умов мікоризація рослин є надактуальним питанням і новою можливістю. Мікоризована рослина за умов посухи та дефіциту поживних речовин більш ефективно використовує добрива та вологу. Мікориза виводить кореневу систему рослин набагато глибше їхнього звичного проникнення в товщу ґрунту, виділяючи органічні кислоти, вона перетворює нерозчинні сполуки в розчинні та подає рослині. Зокрема, такий вид гломових грибів як Glomus intraradіces здатен сформувати мікоризу з багатьма видами культур – пшеницею, кукурудзою, соняшником, соєю та овочевими, і це відкриває можливості його широкого застосування.

В основних сільськогосподарських культур коренева система сягає углиб на 2-3 м, у деяких – дещо глибше, тоді як гіфи мікоризних грибів тягнуться до понад 10 м. Така розвинена мережа кореневої системи здатна ефективно мобілізувати з нижчих шарів – з підґрунтя – вологу та потрібні нам елементи живлення, істотно посилюючи природне живлення рослини. Зазвичай, за внесення мінеральних форм фосфорних добрив засвоєння фосфору за рік не перевищує 10-20%, за рядкового способу внесення – може зрости до 40%. Це змушує аграріїв збільшувати дози внесення – невикористаний фосфор переміщається вглиб і переходить у недоступні сполуки. І ось, у цьому важливому завданні – переміщенні фосфатів із нижчих горизонтів у вищі та перетворення їх на доступні форми – мікориза грибів є успішним рішенням. Водночас зростає й постачання рослини іншими макро-, мікроелементами та вологою. Також цей крок гарантовано дозволяє зменшувати дози внесення фосфору на 20-30%.

Іноді в перший рік можна не помітити яскравого збільшення врожаю від застосування мікоризних грибів, однак потрібно зважати на загальний оздоровчий ефект мікоризи на ґрунт, він неминуче спрацює пізніше. Адже, крім зазначеного впливу на живлення, розвинена мережа коренів неодмінно покращує агрегатну структуру ґрунту, індикує певні захисні реакції, а отже впливає на його оздоровлення, стимулює утворення в рослині фітоалексинів – речовин антибіотичної дії. Наостанок, така мережа гіфів і коренів після розкладання перетворюється на щедре джерело живлення наступним рослинам, що веде до кращих урожаїв».

Компанія VITAGRO PARTNER

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here