Майбутнє – за бобовими культурами

256

25 вересня у Києві громадська спілка “Співтовариство виробників і споживачів бобових України” провела вже п’яту ювілейну Міжнародну конференцію по бобовим культурам під знаковою назвою «Ера після covid 19», яка стала справжнім дискусійним майданчиком. Для обговорення актуальних тенденцій бобового сектора зібралися понад 200 фахівців, експертів, аналітиків та операторів агробізнесу, котрі спеціалізуються на бобових культурах. Учасники обмінялися думками і досвідом, а також озвучили тенденції й перспективи розвитку глобального ринку бобових культур як в Україні, так і в світі.

Про те, як знайти нові можливості під час фінансової кризи, але при цьому не втратити свою унікальність, про огляд світового ринку бобових та про особливості експорту й імпорту сої в Україні розповіли аналітики головних країн виробників і споживачів.

Ринок бобових – це ринок нових можливостей

Президент «Співтовариства виробників і споживачів бобових України» Антоніна Скляренко у передньому слові зазначила, що, незважаючи на те, що роль бобових у світі продовжує зростати, їх потенціал досі залишається повністю не розкритим. А між тим, ринок бобових – це ринок нових можливостей, оскільки зростає попит у рослинному білку як альтернативі м’ясу. Однак, за її словами, зміни, які спостерігаються на світових ринках, вимагають від українських виробників бобових відповідної готовності. Крім того, останніми роками глобальний ринок бобових культур стикається з безліччю викликів. Деякі з них обговорили під час конференції.

Приміром, Сергій Феофілов, директор консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт» зазначив, що у всьому Чорноморському регіоні після піку виробництва бобових почалося його зниження. Цього року українські фермери відмовилися від розширення площ під такою нішевою культурою, як бобові, оскільки не хотіли ризикувати. Адже рентабельність вирощування гороху негативна вже два роки поспіль, і фермери все менше довіряють цій культурі. Раніше ціни на горох були вищими, ніж на пшеницю, але у 2018 відбулося зближення цих цін. І така ж тенденція очікується наступного року, бо у поточному сезоні Індія – основний споживач гороху – встановила нульову квоту по цій культурі. Тож додаткового стимулу для розширення площ не буде і в 2021 році.

Сінді Браун, президент Всесвітньої конфедерації бобових (GPC) у вітальному слові відзначила, що за останні роки Україна стала потужним центром торгівлі бобовими. Ці культури, зокрема горох, нут і сочевиця, є основою раціональної системи харчування майбутнього, і світ звертається до них все більше. Бобові, завдяки своїм властивостям безперечно стануть улюбленим джерелом білків у майбутньому. Вже сьогодні ринок білкових продуктів рослинного походження зростає. Особливо ця тенденція посилилася під час пандемії COVID-19, і за прогнозами до 2030 року досягне обороту $85 млрд.

А загалом, за словами президента Всесвітньої конфедерації бобових, пандемія показала, що бобові – це здорова, поживна й екологічно безпечна їжа, і попит на неї буде тільки зростати.

Про те, що не можна недооцінювати роль бобових, зокрема, сої, зазначив і президент Української асоціації виробників і переробників сої Віктор Тимченко. Адже ця культура покращує родючість землі, є чудовим кормом для птахів і тварин, сировиною для медпрепаратів, палива. Але зараз соя втрачає популярність, бо ціни на неї впали, і українські сільгоспвиробники скорочують посівні площі під культурою. Наші аграрії добре пам’ятають, що відбувалося з цінами на сою, яка була ситуація з їх регулюванням, з ПДВ.

Віктор Тимченко вбачає один з виходів у тому, щоб узаконити вирощування ГМО сої та зареєструвати і сертифікувати ГМО сорти.

Міжнародні експерти поділились досвідом дистанційно

На жаль, через певні обмеження у пересуванні, на конференцію не змогли прибути деякі міжнародні експерти. Втім, сучасні технології дозволили їм взяти участь у виступах та диспутах. Так, наприклад, під час сесії “Бобові – щеплення від “корони”, дистанційно взяли участь експерти з Індії, Китаю, Бразилії, Канади.

Навніт Сінгх Чхабра, з компанї Global Garbanzo, Індія, запевнив, що його країна за останні кілька тижнів скуповує нут з України та Росії. Представник Канадської компанії ETG Commodities Кирило Михайлов поділився досвідом канадських фермерів, які завжди мають своїх радників, котрі можуть, проаналізувавши всі чинники, дати висновки, що варто сіяти цього року, а що може бути не вигідно. Та й самі фермери дотримуються чітких правил та зобов’язань щодо певної якості продукції. Бо якщо продукція не відповідає замовленій якості, аграрій отримує штрафні санкції.

Поговорили під час міжнародної сесії і про страхування врожаю та про те, як вплинув карантин на попит і ціни на бобову продукцію. Зокрема, через закриття ресторанів через зниження попиту виробництво впало на 25-35%.

У Херсонській області вже субтропіки

Пізнавальною була доповідь Тетяни Адаменко, начальника відділу агрометеорології «Укргідрометцентру» про зміни клімату в Україні та необхідність переорієнтації аграріїв на культури та технології, які більше пристосовані до жаркого клімату. Адже, за висновком експертів, до 2050 року в світі можуть зникнути до половини рослин, бо через підвищення температури не встигнуть пристосуватися до нових кліматичних умов. Посилення ж посухи може призвести до скорочення площ пшениці і кукурудзи: за умов збільшення температури на 2-4°C буде недоцільно вирощувати пшеницю в Індії, а кукурудзу – в Штатах.

В Україні клімат змінюється швидше, ніж глобальний. Якщо середньосвітове підвищення температури сьогодні становить 1,1°C, то в Україні – майже 1,5°C, а за останнє десятиліття температура піднялася на 2°C. Вся Україна нині має температури, які раніше були характерні для південних областей, а південні області стали ще жаркішими. Приміром, Херсонська область уже стала субтропіками, тож тут можна вирощувати культури, які ростуть саме у цій кліматичній зоні.

Загалом, за словами доповідачки, для продуктивності рослинництва потрібно враховувати, що зволоження погіршується, континентальність клімату зменшується, теплозабезпечення збільшується, перезимівля покращується. Очікується подальше підвищення приземної температури повітря в усі сезони року. Стосовно зміни режиму опадів очікується деяке збільшення їх кількості в зимовий і весняний періоди та зменшення влітку й восени.

Ці всі тенденції призводять до дочасного визрівання певних культур і припинення їх росту. Щодо бобових культур, то завдяки таким змінам клімату покращуються умови для їх вирощування та підвищення врожайності на 15-20%, адже через більш ранній розвиток їх тепер можна садити і збирати раніше.

Ольга Соломка

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here