Ефективне землекористування в Україні

190

Питання ефективності в агробізнесі повинно бути у всьому. І перш за все це повинно стосуватися ефективного користування с/г земель. Проте українським аграріям цього важко досягти з тих причин, що більше 20 років тому с/г угіддя в Україні були розпайовані. В результаті чого 27,5 млн га (66 % території України) були поділені на земельні частки (паї), середній розмір яких в Україні складає 4,4 га. Жителям Луганщини на той час пощастило більше, оскільки вони отримали тоді право на земельну частку (пай) розміром близько 8,71 га, а найменше пощастило жителям Івано-Франківської області, де середній розмір земельної частки (паю) складає 1,07 га. В подальшому правові умови обігу с/г земель сприяли лише подрібненню земельних ділянок, а не їх консолідації. Це пов’язано із забороною на придбання с/г земель. А в результаті спадкування однієї земельної ділянки декількома спадкоємцями вона ділилась пропорційно на декілька менших земельних ділянок. Наразі для Івано-Франківської області є типовим масив земель загальною площею 25 га, у якому знаходиться майже 170 земельних ділянок, площа найменшої – 0,07 га, а ще між ними знаходяться земельні ділянки під запроектованими проектними польовими дорогами.

Щодо проектних польових доріг, то ситуація з їх виділенням з року в рік стає все масовою, що має негативний вплив на врожайність в масиві земель. Однак варто враховувати, що проекті польові дороги запроектовані для проходу та проїзду до виділених в натурі земельних ділянок. Тому першопричиною виділення проектних польових доріг є збільшення кількості одноосібників та орендарів у середині масивів земель, які не бажають здійснювати обмін земельними ділянками чи правам користування ними з іншими землекористувачами задля формування масивів з цілісними контурами та уникнення черезсмужжя. За допомоги супутникового моніторингу можна простежити динаміку з 2008 року по 2020 рік, як у масивах земель почали одна за другою виділятись земельні ділянки в середині масивів земель. Найбільш демонстративними є південні області України, де часто всі земельні ділянки в межах одного масиву земель обробляють різні землекористувачі. Наразі динаміка з виділенням земельних ділянок в середині масиву перебуває на тій стадії, коли земельні ділянки під проектними польовими дорогами в середньому займають 0,5% площі масиву земель. Подальше виділення земельних ділянок на запроектованому місці та відсутність механізмів консолідації земель призведе до того, що площа земель під польовими дорогами збільшиться до 3%, а це значить, що площі посівних в Україні зменшиться на 800 тис га. Окрім того, виділення всіх проектних польових доріг та враховуючи перешкоди при посіві та обробці земель, а також зменшення на 10% врожайності на краях масивів, призведе до втрати врожаю в масиві земель на 5,3%.

Подальше зволікання з вирішенням питання консолідації с/г земель матиме негативний вплив на ефективність с/г виробництва, втрати подрібнення масивів земель складатимуть мільярди гривень. У 2018 році держава намагалась вирішити питання консолідації с/г земель, шляхом укладання договорів оренди та суборенди земельних ділянок та проектних польових доріг, інвентаризації масивів земель та встановлення статусу істотного землекористувача. Проте обрана модель виявилась не надто ефективною з економічної точки зору та ще й має ряд технічних проблем, які унеможливлюють консолідацію земель. Тому дані положення законодавства є мертвими.

Наразі у нас відсутній відкритий ринок купівлі-продажу с/г земель, тому 66% земель обробляється за договорами оренди. Найближчі 4-10 років землекористувачі  будуть формувати цілісні земельні масиви шляхом укладання договорів обміну правами користування земельними ділянками. Для цього аграрію потрібно знайти спільну мову з конкуруючими підприємствами, домовитись про обмін правами користування земельними ділянками та укласти з ними відповідні договори. Але такі договори не захищають аграріїв від рейдерства врожаю та ймовірних звинувачень у самозахопленні землі, оскільки права землекористування за такими договорами наразі не реєструються. Проте такий вид правовідносин щодо консолідації с/г земель сформувався суспільством і наразі є оптимальним в умовах української моделі ринку с/г земель. Це означає, що держава повинна надати правовий статус таким договорам обміну правами користування земельними ділянками. В подальшому з відкриттям ринку с/г земель та набуття прав власності на земельні ділянки тими особами, які на ній господарюють, зумовлять подальшу консолідацію земельних ділянок.

На онлайн-конференції «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro20) Елліна Юрченко, Юрист, Координатор земельного комітету УКАБ представлятиме детальний аналіз сьогоденного рівня ефективності землекористування в Україні, сучасні та потенційні втрати с/г виробництва, а також оптимальну модель правового забезпечення консолідації с/г земель в Україні.

Реєстрація на онлайн-конференцію за посиланням: https://bit.ly/3kEIrTw

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here