Суд щодо квотування імпорту добрив в Україну відбудеться 2 грудня

105

Окружний адміністративний суд м. Києва пришвидшив розгляд справ щодо рішень МКМТ по квотам на імпорт азотних та комплексних добрив (справи №640/16665/20 та №640/16663/20, відповідно). Засідання відбудуться 2 грудня 2020 року,інформує УКАБ

Раніше повідомлялося про розгляд справи лише в січні 2021 року, проте представники позивача подали клопотання щодо пришвидшення розгляду справ.  Таким чином, компанії групи Group DF намагаються через суд реанімувати питання квотування імпорту добрив і зміцнити своє монопольне становище на ринку України.

До суду подано позови з вимогами визнати неправомірними дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України при складанні висновків і підготовки звіту за результатами спецрозслідування, анулювати відповідні рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі – МКМТ) про завершення розслідувань без введення заходів, а також зобов’язати МКМТ прийняти рішення щодо введення квот на імпорт азотних і комплексних добрив.

За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьонавимога змусити членів МКМТ змінити їхнє голосування через суд виглядає безглуздою. “Проте на фоні кризи Конституційного Суду в країні перестаєш дивуватися абсурдності деяких судових рішень. Залишається лише надіятися на неупередженість ОАСК в розгляді цих справ”, – коментує Роман Сластьон.

Позовні заяви були подані компаніями ТОВ “Хімвектор” і ПАТ “Азот”, які знаходяться в орбіті контролю групи Group DF. Представником позивачів в обох справах виступає Ігор Гольченко, директор з питань регуляторної політики Group DF.

Нагадаємо, що в серпні 2019 року компанії холдингу стали ініціаторами спецрозслідування щодо імпорту добрив. Мова, за словами представників Group DF, йшла про обмеження їх прав як найбільшого національного виробника добрив з боку імпортерів. Пропонувалося введення квот на імпорт добрив з розподілом за окремими країнами. Однак, в червні 2020 року МКМТ у результаті прийняла рішення не вводити даний механізм обмеження внутрішнього ринку, керуючись національними інтересами, зокрема інтересами споживачів – виробників сільськогосподарської продукції.

Проти можливого введення необґрунтованих обмежувальних заходів висловилися також галузеві експерти та економісти. За підрахунками Київської школи економіки, за нових умов аграрії втратили б до $ 500 млн. Додаткові витрати для багатьох аграріїв стануть не по кишені. Якщо ОАСК задовольнить вимогу хімічного монополіста, то цінник на селітру може зрости на 22%. Сукупні ж втрати національної економіки сягнуть $ 240 млн.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here