Завершився другий блок онлайн-курсу «Управління земельними ресурсами»

123

Другий блок онлайн-курсу «Управління земельними ресурсами» був присвячений дуже нагальній темі – «Взаємодія з Держгеокадастром», зазначається на сайті ucab.ua.  Спікером перших двох лекцій став Денис Башлик, голова Держгеокадастру у 2019-2020 рр., ініціатор міжнародних проектів зі Світовим банком, USAID, Kartverket, співавтор ініціативи створення системи моніторингу земельних відносин, учасник створення ресурсу з інформацією про судові справи щодо земельних відносин.

На початку лекційного блоку пан Башлик структурував теми курсу, розмістивши їх у часі. Якщо тема електронних послуг є теперішнім, оскільки це вже реальність, а питання дерегуляції землеустрою – недалеким майбутнім, то Національна інфраструктура геопросторових даних, незважаючи на вже прийнятий закон, більш схожа на віддалене майбутнє. До якого, тим не менш, варто йти, вважає спікер.

На першій лекції блоку, 26 жовтня, розглядали питання цифрових послуг, що їх надає Держгеокадастр, та загальний процес цифровізації роботи цієї державної інституції. За словами спікера, ця лекція – практична частина його курсу: «Адже існує цілий перелік вже впроваджених та діючих електронних послуг. Тож ми розберемось, як їх отримати, що треба знати і про що не всі знають стосовно цих послуг».

Нижче зібрані кілька лайфхаків, які обрали з усієї максимально корисної та практичної інформації, якою ділився спікер:

  1. Для якісної ідентифікації при електронній співпраці з кадастровою службою варто використовувати цифровий підпис – це допоможе зробити процес зручним та безпроблемним.
  2. Всі адміністративні послуги, які насправді надає (та мусить надавати!) Держгеокадастр, зібрані на сторінці https://e.land.gov.ua/
  3. В Україні існує Портал загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земельних ділянок, який розміщується за адресою: https://ngo.land.gov.ua/

Друга лекція, яка відбулась 28 жовтня, була присвячена темі дерегуляції земельних відносин. Її Денис Башлик читав вже у статусі новопризначеного Директора УКАБ із зв’язків з органами влади.

Заняття було присвячено розгляду тонкощів взаємодії із Держгеокадастром, а також інформації про найближчі плани цієї служби, які закріплені в офіційному плані робот та про які дуже гарно знає спікер. Протягом лекції розглянули та розкритикували п’ять погоджувальних процедур для документації з землеустрою та непрозорість проведення експертизи. Розглянули також існуючі недоліки, реальні вимоги та можливості змін у галузях оціночної діяльності, інспекційної діяльності та топографо-геодезичної діяльності.

Цікавий факт від Дениса Башлика: вік найбільш актуальної карти в Україні – 21 рік!

Спікером лекції 30 жовтня став Дмитро Макаренко, експерт за питань геопросторових даних та екс-директор Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру. Він прочитав надзвичайно цікаву лекцію про геопросторові дані та, звичайно, про українську Національну інфраструктуру геопросторових даних: що це, навіщо це потрібно і як використовувати геопросторові дані у бізнесі та на державному рівні.

Важливість цих даних та цих інфраструктурних систем важко переоцінити, адже, наприклад, у Німеччині на основі таких даних приймається до 80% рішень. І мова не лише про землі сільськогосподарського призначення, але й про рішення у галузях охорони здоров’я, податкової політики, навіть у питаннях урбанізації – адже геопросторові дані, доступ до яких обмежується лише на рівні «відкриті дані» та «оплата за дані», дозволяють проаналізувати неймовірну кількість параметрів. Окрім Німеччини, європейськими лідерами у галузі впровадження національних інфраструктур є Норвегія та Словенія, гарний доробок має Польща.

Багато уваги було приділено відповіді на важливе питання: для кого та для чого потрібні такі дані?

Як розповів спікер, існує три основні групи стейкхолдерів: інвестори, управлінці та громади. Наприклад, інвесторам ці дані дозволять шукати зручні можливості для інвестування, мати чек-ліст необхідних дозвільних документів, що прискорює виділення інвестиції та стануть неоціненним активом при перевірці доцільності інвестування.

Управлінці будуть здатні пришвидшити прийняття рішень на основі фактичних даних, уникнути дублювання робіт та фінансових ресурсів та робити геопросторовий аналіз. Громадяни ж отримують доступ до «єдиного вікна» геопросторових даних та можуть активно впроваджувати громадський контроль.

Наприкінці Дмитро Макаренко поділився цікавим кейсом Південної Кореї – країни із більш ніж 50 мільйонним населенням, у якій завдяки саме геопросторовим даним, у поєднання з даними мобільних операторів, банків-емітентів кредитних карток та цілої низки інших операторів, вдалось мінімізувати кількість інфікованих COVID-19 до мінімальних показників (близько 25 000).

Третій тиждень онлайн-курсу «Управління земельними ресурсами» буде присвячений темі цифровізації та оптимізації питань аграрного менеджменту в цілому та земельного банку зокрема. Тема третього блоку – «Підготовка до відкриття ринку с/г земель», а спікером стане Роман Граб, директор Vkursi Agro. Його компанія надає IT-послуги з розміщення та переробки даних для агробізнесу з управління землею.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here