Куди рухається ціна на цьогорічний урожай? Які механізми диверсифікації цінових коливань?

468

Будь-якій сфері економічної діяльності притаманна наявність ризиків. Сама сутність підприємницької діяльності передбачає отримання підприємницького доходу як плати за ризик, на який іде підприємець, інвестуючи кошти. І звичайно, вищий рівень дохідності означає вищий рівень ризиків. Сільське господарство в Україні як галузь економіки характеризується досить високим рівнем рентабельності. Рентабельність українських агровиробників залишається на рівні 20 %, що є досить пристойним показником. Проте протягом останніх років вона знижувалася, що пов’язано зі зростаючим впливом двох ключових і взаємозалежних ризиків агросектора.

Основний неконтрольований ризик для сільгоспвиробництва – погодний. Його неможливо спрогнозувати й попередити, і за негативних обставин вплив даного ризику значний. Якщо ще кілька років тому хтось сумнівався, що зміна клімату – реальність, то нині навіть найзавзятіші скептики повірили в це.

Усю серйозність кліматичних змін відчув на собі вітчизняний аграрний сектор. Весняні заморозки зіпсували врожай фермерів, які займаються вирощуванням ягід і фруктів, суттєво вдарили по посівах ріпаку та пшениці, а літня посуха істотно знизила врожайність кукурудзи та олійних культур. Ситуація на півдні України взагалі катастрофічна. З огляду на це для компенсації наслідків впливу погодних негараздів доцільно використовувати агрострахування.

Новим викликом для економіки в 2020 році стала пандемія Сovid-19, яка через жорсткі карантинні заходи, запроваджені по всьому світу, потужно вдарила по всіх ринках і галузях, – від енергоносіїв і продовольства до сфери послуг і туризму.

Саме поєднання цих двох чинників – «кліматичного» та «пандемічного» – в поточному сезоні чинить визначальний вплив на рівні глобального попиту й пропозиції на сільгосппродукцію і, відповідно, ціну, – яка є другим суттєвим ризиком.

Одна з проблем аграрного сектора – сезонність сільськогосподарського виробництва. Зважаючи на те, що агросектор залежить від сезонних факторів, великим ризиком для нього стає зміна ціни на продукцію. Дійсно, коли під час посіву виробник вкладає певні кошти, він не має гарантій, що до моменту продажу зібраного уврожаю ціна не впаде. Для вирішення цієї проблеми вже активно використовуються форвардні контракти – досить поширений в Україні інструмент як метод диверсифікації цінового ризику і як джерело отримання обігових коштів.

Рис. 1. 2011 – 2020 Історія зміни котирувань ф’ючерсів на CBOT та MATIF

Укладаючи форвардний контракт, фермер, звісно, має усвідомлювати всі ризики, які він бере на себе: зобов’язання поставки продукції майбутнього врожаю за його поточною ціною, яка протягом сезону може як знижуватись, так  і зростати, що і відбувається в цьому році.

Погодні умови прорікали рекордні врожаї в Україні й світі. Інформаційні агентства озвучували цифри, найбільші за останні 10 років. Водночас через карантинні заходи, падіння цін на нафту призвело до різкого скорочення виробництва біоетанолу в США, що ще більше тиснуло на ціну на кукурудзу.

Зменшення прогнозованої врожайності пшениці в Україні бачили вже навесні, але це не мало суттєвого впливу на її ціну на світових торгових майданчиках. В Північній Америці, Європі, Росії з погодою все Оk, USDA звітують про рекордні врожаї в Росії, США та Європі. Здавалося, що для українських аграріїв складається найгірший сценарій – і погода, і ціни в цьому році проти нашого фермера. Однак за два тижні до початку жнив ситуація розвернулася на 180 градусів, і те, чого ніхто не очікував, перейшло у дію: посуха й високі температури змінювали прогнози з рекордних на звичайні, а з часом вони погіршилися до критичних. Це призвело до шаленого попиту на с/г продукцію по всьому світу, і наразі ми бачимо цінові рекорди, про котрі всі вже забули, адже з 2014 року не було таких цін. Світові баланси по пшениці, як і раніше, продовжують виглядати доволі комфортними, проте високий попит та проблеми із погодою в пшеничному поясі США та Росії досить активно підігрівали ринок. Приміром 21.10.2020 р. ціни на пшеницю на CBOT (Чикаго) досягли найвищого рівня з грудня 2014-го!

Рис. 2. Кукурудза Базис Спот (з найближчої постачанням СВОТ Найближчий фючерси)

Також варто зазначити, що українські кукурудза і пшениця дорожчали швидшими темпами, ніж американська (на CBOT) та європейська (на MATIF). Відбулося значне укріплення базису – показника, який демонструє, наскільки ціна CPT української зернової вища або нижча за котирування відповідних ф’ючерсів. Це яскраво відображено на графіку (див. нижче) історії базисів СПОТових цін по кукурудзі: – історично високий показник – +65 $/МТ у кінці жовтня, саме на 60–65 дол. США українська кукурудза сьогодні дорожча від американської. Причиною цього є кілька факторів. Одним із них є зменшення врожайності через погодні умови, які для інших країн – виробників кукурудзи були не такими критичними, як для України,  підвищений попит на українську НЕ ГМО кукурудзу з боку основних імпортерів, зокрема ЄС та передусім Китаю, який після перемоги над АЧС активно нарощує в себе поголів’я свиней, а внутрішнього виробництва кукурудзи недостатньо плюс напружені торгові відносини з США.

По кукурудзі варто відзначити, за оцінками USDA відображеними в звіті 10.11.2020 зниження світового виробництва на 14,19 млн т, порівняно з жовтневим прогнозом міністерства, зокрема мінус 8 млн т по Україні. Також світові кінцеві запаси кукурудзи у листопадовому звіті для 2020/21 МР знову було переглянуто і черговий раз у бік зменшення з 300,45 до 291,43 млн т.

Аналогічна ситуація і по сої. Найбільш показовим для цієї культури стало зниження прогнозу світових кінцевих запасів, які зменшились майже на 5 млн т у жовтневому і на 2,2 млн. т. у листопадовому звіті, тож крайній прогноз 86,52 млн. т. Ці чинники, а також активний попит на вітчизняному ринку виступають елементами підтримки цін.

Також потрібно розуміти, що провідні економіки світу такі як США, ЄС, Китай, завантажили безпрецедентні досі об’єми дешевих коштів для сповільнення економічної рецесії. Спочатку інвестори купували акції та цінні метали, а згодом згадали про с/г продукцію і тим самим почали вкладати гроші в недооцінені активи, – як-от пшениця, кукурудза, соя.

Ще одним суттєвим фактором росту цін є продовольча безпека країн-імпортерів на тлі нової хвилі поширення коронавірусу і потенційних карантинів у майбутньому. Впевнений, що керівництво країн-імпортерів дуже б не хотіло зіштовхнутися з голодними бунтами і готове купувати сільгосппродукцію за високими цінами.

Рис. 3. Зернові. Ціни $/MT DAT Одеса 2019/2020

Згадаймо динаміку і рівень цін минулого року та порівняймо з поточними.

Проте, в 2019-му форвард ефективно виконав свою функцію і залишиться для сільгоспвиробників актуальним, адже його основна перевага – впевненість у ціні майбутнього врожаю.

Це стає можливим завдяки фіксації початкової ціни на врожай, що, своєю чергою, захищає виробника від її зниження. Ціновий механізм форвардних програм, який з 2014 року пропонує аграріям компанія, що є виробником насіння та ЗЗР, – фіксація мінімальної початкової ціни з можливістю один раз перефіксувати її у разі зростання котирувань відповідного ф’ючерсу на Чиказькій біржі, – дає додаткову перспективу участі у позитивній динаміці цін. Однак базисні ризики, коли внутрішні ціни зростають і біржові котирування рухаються в боковому або низхідному тренді, все ж залишаються, і українським фермерам потрібно шукати шляхи їх нівелювання. Зважаючи на постійно зростаючу частку Чорноморського регіону в глобальному експорті пшениці та кукурудзи, світові ціни стають дедалі більш залежними від внутрішньої цінової кон’юнктури нашого регіону, тому з кінця 2017 року на біржі CBOT торгуються ф’ючерси на чорноморські кукурудзу і пшеницю. Та, на жаль, сьогодні вони не володіють достатньою ліквідністю, тому фермерам та й усім операторам ринку потрібно розвивати ф’ючерси на чорноморську пшеницю і кукурудзу, щоб використовувати саме їх задля уникнення базисних ризиків при хеджуванні цінових.

Саме популяризація застосування біржових інструментів як інструментів хеджування і спекуляції допоможе наповнити їх необхідною ліквідністю. Тому відділ «Фінансових рішень» компанії виробника насіння та ЗЗР, сьогодні запускає програму «Агрі Флекс 2020», яка дозволяє її учасникам  фермерам водночас захиститися від падіння ціни та використати потенціал зростання біржового ринку, а головне, що аграрій зможе отримати досвід застосування передових практик із продажу врожаю.

Це дозволить виробникам отримати якнайкращий фінансовий результат і, відповідно, інвестувати в інтенсивні технології вирощування сільськогосподарської продукції.

Рис. 4. Олійні. Ціни $/MT DAT Одеса 2019/2020

Бувають роки, коли ціни дуже низькі, на межі собівартості, або, навпаки, зростають кожен день і такий ріст майже не контрольований, і тоді дуже важко прийняти плідні рішення своєчасно. Вибір правильної цінової стратегії в поєднанні з використанням деривативів (ф’ючерсів та опціонів) є тим ефективним способом хеджування ризиків падіння ціни чи отримання додаткового прибутку в разі її зростання, і має стати набором фінансових рішень для наших аграріїв, за прикладом світового досвіду їх використання.

Безперечно, сьогодні аграрний сектор є для України однією з найперспективніших галузей економіки. Не дивно, що саме агровиробники є найбільш цікавими клієнтами для фінансового сектора. Банківські установи відкрито декларують свою зацікавленість у кредитуванні фермерів, свої послуги і програми для аграріїв розвивають також і небанківські фінансові установи. Більше того, треба відзначити, що останнім часом активно розвиваються партнерські програми, які реалізуються за участю банків, страхових компаній, виробників та постачальників насіння і засобів захисту рослин.

Пріоритетним завданням сьогодні є спрощення доступу аграрного бізнесу до фінансування та впровадження механізмів, що дозволили б виробникам вивільнити додаткові ресурси для розвитку. Найбільше потребують доступу до якісних кредитних ресурсів за привабливу вартість малий та середній фермери. Саме на такі господарства насамперед розрахована партнерська програма виробника насіння та ЗЗР і банківських установ «ЛегкоПосівна» – спільна програма кредитування під пільгові відсоткові ставки. Вона дозволяє клієнту отримати швидке і зручне кредитування від банків-партнерів за надзвичайно привабливими відсотковими ставками на придбання ЗЗР та насіння: починаючи від 1,5 % річних на гривневі та від 0,001 % річних на валютні кредити. До того ж, купуючи насіння та ЗЗР на умовах передоплати (за рахунок банківського кредиту), господарства отримують більш вигідні ціни на насіння та ЗЗР і, тим самим зменшують собівартість виробництва. За програмою відсутні будь-які додаткові комісії. Окрім пільгових ставок та покращеного сервісу, клієнти отримують можливість кредитування виключно під майбутній урожай. Дана програма з року в рік нарощує обсяги і поширення. Так, в 2020 році «ЛегкоПосівна» стартувала восени, збільшено кількість банків-партнерів до шести, профінансовано понад 150 клієнтів на загальну суму понад 10 млн. дол. США. Плани на 2021-й у програми ще амбітніші.

Все це дозволяє виробникам отримати якнайкращий фінансовий результат і, відповідно, інвестувати в інтенсивні технології вирощування сільськогосподарської продукції. Саме тому розширення можливостей програм «Фінансових рішень» триватиме й надалі, в тому числі й з урахуванням досвіду сезону 2020. До того ж українські агровиробники стають гнучкішими і більш охочими до випробовування новітніх фінансових технологій та інноваційних підходів до торгівлі врожаєм. Це мотивує розробляти нові  фінансові продукти й адаптувати передовий іноземний досвід.

Бельмега Роман, регіональний менеджер з фінансових рішень, Захід, ТОВ «Сингента»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here