Стан озимих культур та аспекти їх захисту в умовах осені 2020 року

223

Характеризуючи стан посівів озимих культур в осінній період 2020 року,  увагу слід звернути на погодно-кліматичні умови в регіоні та строки сівби.

На території більшості областей ще в серпні встановилася суха погода з температурами повітря значно вищими за кліматичну норму. Антициклональний характер погоди переважав і до кінця другої декади вересня. У цей період високі денні температури повітря поєднувалися із суховійними явищами (від 10 до 40 днів з відносною вологістю менше ніж 30 %), що негативно позначилося на посіві та появіу сходів озимого ріпаку, внаслідок чого на території Західної України посіяно 298 тис. га озимого ріпаку при планових площах 380 тис. га, що становить 78 % прогнозу. За період з 10 серпня – по 20 вересня опади були нерівномірними, дефіцит вологи становив 10-30 %. Такі погодні умови призвели до виникнення та поширення ґрунтової засухи на полях, запланованих під сівбу озимини в сезоніу 2020–2021 років.

Із випадінням рясних опадів у ІІІ декаді вересня та І-ІІ декадах жовтня (50-130 мм), виникли складнощі зі збиранням пізніх ярих культур (сої, соняшнику та кукурудзи), які у більшості господарств ідуть є попередникаоми для посіву озимої пшениці як основної озимої культури. В результаті чого на кінець вересня було посіяно озимої пшениці 18,2 % (249 тис. га), озимого ячменю 27 % (34,5 тис. га), а на кінець жовтня – 76,5 % (1015 тис. га) 89 % (116,6 тис. га) відповідно.

Науково обґрунтовані строки сівби озимої пшениці в Поліссі та західному Лісостепу (за даними науково-дослідних установ НААН України)

Головними чинниками, які визначають оптимальні строки сівби, є температура та забезпеченість орного шару ґрунту продуктивною вологою. Сума ефективних температур для озимих зернових культур (вище ніж +5 оС) від появи сходів до припинення осінньої вегетації повинна становити 200-300 оС. Найбільш сприятливою для входження в зиму фазою розвитку озимої пшениці є кущіння (ВВСН 22-25).

На озимій пшениці та ячмені посіву ІІ-ІІІ декади вересня розпочалося кущіння (ВВСН – 22-23), на пізніших посівах відмічалиося вихід колеоптиля на поверхню ґрунту та фаза 2-3 листків (ВВСН – 09-13).

Практика підтверджує, що оптимальний строк сівби ріпаку настає на 15-30 днів раніше від оптимальних строків сівби озимої пшениці. Ріпак, який було посіяно з 25 липня по 15 серпня в оптимально підготовлений ґрунт, має 8-9 листків (ВВСН – 18-24) та діаметр кореневої шийки 10-12 мм, а той, що було посіяно в пересушений ґрунт або в пізні терміни, перебуває у фазі 3-5 листків (ВВСН – 13-15) та має нерівномірний розвиток іта строкату структуру розміщення рослин у полі.

Нерівномірність у сходах, як наслідок – різна фаза розвитку озимого ріпаку

В оптимальні строки посіяно 80 % площ озимого ріпаку та орієнтовно 50-55 % озимих зернових. Запаси продуктивної вологи становлять: в орному шарі (0-20 см) – 18,6-25,4 мм, у метровому – 123,7-153,2 мм.

Нерівномірність у сходах, як наслідок – різна фаза розвитку озимого ріпаку

Особливостями захисту озимого ріпаку в осінній період 2020 року було те, що на ранніх строках посівів, які зараз перебувають у фазі розвитку ВВСН 18-24, відбувалось 2-,– 3– разове використання регуляторів росту, найбільш поширеними та ефективними з яких є продукти із діючими речовинами – паклобутразол, метконазол та тебуконазол.

Рослини із ділянки А: ВВСН 21-23, інтенсивно починає розвиватися вторинна коренева система, на листовому апараті відсутні ознаки ураження хворобами Рослини із ділянки В: ВВСН 13-21, відсутня вторинна коренева система та погано розвинена первинна, на листовому апараті інтенсивно розвивається септоріоз
Стан розвитку рослин озимої пшениці, які розвиваються в нормальних та переущільнених ґрунтів (або скупчення великої кількості рослинних решток)

Для контролю бур’янів на сьогодні є надзвичайно велика кількість продуктів і діючих речовин, як для ґрунтового застосування (S-метолахлор, метазахлор, пропізахлор, кломазон та ін.), так і для використання під час вегетації проти дводольних (клопіралід, галаксифен-метил, амінопіралід) та злакових бур’янів (флуазифоп-п-бутил, клетодим, хізалофоп-п-етил). Дію даних діючих речовин ми всі можемо спостерігати, як правило, на «чистих» посівах озимого ріпаку. Цієї осені було відмічено відносно невисокий рівень заселення лускокрилими шкідниками, проте на посівах ріпаку масово спостерігалися – блішки, пильщики та попелиці. Для знищення цих шкідників зазвичай використовуються продукти із комбінації фосфорорганічних сполук та піретроїдів (хлорпірифос, циперметрин та біфентрин), а також неонікотиноїд та піретроїд (імідаоклоприд, тіаклоприд та лямбда-цигалотрин, дельтаметрин, біфентрин).

Система з використанням препарату на основі тебуконазолу Система з використанням паклобутразолу
Порівняння ефективності регуляторів росту на озимому ріпаку

Водночас підготовка до посіву озимих зернових розпочалася із підбору насіннєвого матеріалу, оскільки всі ми пам’ятаємо, яка ситуація склалася в період достигання і збору врожаю зернових культур та масовий прояв фузаріозу і сажкових хвороб. Тому, на мою думку, особливо гостро цього року постало питання з підбором ефективного протруйника та якісним його нанесенням (протруюванням), чого, як відомо, можна досягнути на насіннєвих заводах або професійних протруювальнючих комплексах. Еталонною діючою речовиною для контролю кореневих гнилей і фузаріозів при протруюванні є – флудиоксоніл, також достатньо високу ефективність показують – прохлораз, протіоконазол та ін.. Що ж стосується контролю сажкових (твердої, летючої та твердої карликової), то хочеться сказати, що так, дійсно, вона зустрічається, проте не так масово, як останні декілька років нам намагаються її нав’язати, зазвичай видаючи сапрофітну мікрофлору або інші поверхневі хвороби за сажку. Для контролю твердої карликової сажки найкращим рішенням, перевіреним у країнах Європи, є – дифеноконазол, а для контролю твердої сажки, – добре всім нам відомі – тебуконазол та тритіконазол. Для контролю комплексу шкідників, які зустрічаються у посівах озимих зернових, аграрії найчастіше використовували комплексні інсектициди із комбінації фосфорорганічних сполук та піретроїдів (хлорпірифос, циперметрин та біфентрин), а також неонікотиноїд та піретроїд (імідаклоприд, тіаклоприд та лямбда-цигалотрин, дельтаметрин, біфентрин). Щодо прояву хвороб, то варто відзначити, що в осінній період 2020 року таких випадків було небагато, однак на тих полях, де зустрічалися септоріоз, борошниста роса і гельмінтоспоріоз, найчастіше застосовувалися препарати із наступними діючими речовинами: – фенпропідин, фенпропіморф, епоксиконазол, пропіконазол та тебуконазол. Також хочеться звернути увагу на те, що на посівах озимих зернових там, де є більша кількість рослинних решток та переущільнений ґрунт, спостерігається азотне голодування, відповідно, в цих місцях будуть першими проявлятися хвороби, а рослини відставатимуть у розвитку.

На даному полі коренева система нормально може розвиватись лише до 17, 5 см, для розвитку кореневоїсистеми в нижчих горизонтах рослині необхідно затратити більшу кількість енергії та запасних речовин
Визначення щільності ґрунту у місцях із ознаками азотного голодування по горизонтах

Користуючись нагодою, хочу привітати всіх аграріїв з Днем працівників сільського господарства України. Наша праця високо цінується, аграрний сектор – дозволяє Україні посідати вагоме місце у світовій економіці. Тож нехай погодні умови сприяють якісному та кількісному росту ваших урожаїв, здоров’я міцніє щодня, а сім’я, друзі та партнери будуть опорою для вас та вашого бізнесу. Ми ті, хто годує світ, ми – агрономи!

Станіслав Горпинюк, старший регіональний технічний експерт, Захід, ТОВ Сингента

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here