Хто головний диригент озимих культур

301

Щороку вирощування озимих культур дуже нестабільне. Причина цієї ситуації здебільшого викликана кліматичними факторами: низькі температури, посухи, морози без снігового покриття, а найчастіше – внаслідок дії декількох несприятливих чинників, які наразі все частіше трапляються практично в усіх регіонах нашої країни.

Для сільськогосподарської практики дуже важлива своєчасна і об’єктивна оцінка стану озимих посівів, адже вона забезпечує вчасне проведення необхідних агротехнічних заходів і дозволяє вчасно скорегувати та спланувати послідовність проведення обробок на різних полях, враховуючи потрібну для цього кількість техніки.

Наприклад, весняне підживлення підсилює кореневе живлення рослин, перш за все, стимулює ріст коренів і надземних органів. Боронування покращує повітряний режим коренів і надземної частини рослин, особливо при наявності великої кількості відмерлих листків – у цьому випадку поліпшується і світловий режим посіву. Прикатування при наявності вимирання посіву усуває пересихання коренів, підсилює їх зв’язок з ґрунтом, тим самим, сприяє надходженню води і поживних речовин.

Необхідність проведення захисних заходів від основних хвороб (борошнистої роси, іржі, кореневих гнилей, фузаріозу, септоріозу, плісняви тощо) визначається за даними оцінки фітосанітарного стану посівів.

Крім того, основні елементи весняного догляду за озимими посівами повинні бути спрямовані на посилення росту рослин, активізацію регенераційних процесів, зниження негативної дії зимових ушкоджень, якщо вони мали місце.

Позакореневе підживлення озимини

За допомогою добрив можна бути так званим «диригентом» та регулювати процеси росту і розвитку рослин озимої пшениці. Оптимізація системи добрив шляхом позакореневого підживлення дозволяє скорегувати мінеральне живлення рослин озимих зернових та бобових у конкретний період росту й  розвитку і тим самим знизити вплив стресових чинників на формування їхньої продуктивності.

Проте, елементи живлення впродовж вегетації озимини надходять нерівномірно. Від початку сходів восени до весняного відновлення вегетації за результатами досліджень рослини озимої пшениці засвоюють лише 8 % від загальної кількості азоту. Основна частина цього елемента надходить до рослини до початку фази колосіння у розмірі 70-80 %, а решта засвоюється в процесі формування та наливання зерна (20-30 %).

Крім макроелементів, важливими для росту та розвитку озимих є мікроелементи, оскільки наявність їх у достатній кількості є обов’язковою умовою повного розкриття генетичного потенціалу рослин.

Ефективним та швидким способом забезпечення рослин як макро-, так і мікроелементами є позакореневе підживлення, що сприяє кращому поглинанню мінеральної поживи кореневою системою, а також підвищує ефективність фотосинтезу, зменшує негативний вплив навколишнього середовища на ріст і розвиток рослин та посилює їхню стійкість до різних хвороб. Як результат – збільшення врожайності.

Такі підживлення доцільно виконувати комплексними мікродобривами, що містять збалансовані композиції поживних речовин (макро- та мікроелементів) і біологічно активних речовин (амінокислот, гумінових кислот тощо). Основна мета – стимулювання розвитку потужної кореневої системи та бічних коренів, покращення накопичення пластичних речовин (цукрів, амінокислот, вітамінів), підвищення стресостійкості рослин.

Наразі спектр добрив і препаратів, що містять у своєму складі життєво необхідні для озимих культур елементи, доволі широкий. Але під час їхнього вибору слід керуватися досить простими аргументами, знання яких забезпечить підвищення ефективності їхнього використання, а саме:

  • звертати увагу на засвоюваність добрив, бо навесні, як ніколи, потрібне швидке та безперебійне проникнення елементів у рослину;
  • зважати на високий рівень насичення добрив біологічно активними речовинами;
  • контролювати оптимальне співвідношення компонентів добрива;
  • контролювати розчинність та температуру використання препаратів для безперебійної роботи техніки на полі;
  • розраховувати фінансову складову внесення добрив (вартість обробки 1 га поля);
  • перевіряти наявність відповідних документів;
  • зважати на відгуки про препарат та період його використання на українських полях.

Виведення зі стресу

Озимі культури навесні зіштовхуються не тільки з незбалансованим живленням, також вони вимушені протидіяти стресам, які підстерігають їх повсюди: не встигне рослина відійти від одного стресу, як їй загрожує інший… Різкі зміни температури, несподіваний весняний сніг і заморозки, вітряні морози, відсутність необхідної вологи, а за ними – потепління разом зі шкідниками та збудниками хвороб…

Звичайно, способи захисту від стресу відомі вже давно, але як вибрати найефективніші, щоб озимина не стала «золотою».

Якщо стрес викликаний низькими температурами, то фахівці рекомендують застосовувати такі засоби:

  • комплекс гумінових, фульвових та карбонових кислот для зменшення втрат вологи рослиною та стимулювання її росту і відновлення;
  • фосфорні сполуки як матеріал для синтезу АТФ – універсального джерела енергії;
  • амінокислоти для стимуляції синтезу стресових білків без великих енергетичних витрат;
  • додаткове внесення половинних норм фосфітних або борвмісних добрив для поліпшення харчування і усунення дефіциту мікро- та макроелементів;
  • стимулятори росту для відновлення й активізації ростових процесів.

Підкормка комплексами з гуматами

Ефективність і корисність внесення гуматів ні у кого не викликає сумніву. Необхідно звертати особливу увагу на вміст активних діючих речовин та їх доступність для рослин. Крім того, потрібно вибирати комплексні препарати, бо вони сприймаються рослинами краще, ніж окремо гумат калію чи фульват калію, або амінокислоти.

Найкращі умови для росту, розвитку та формування майбутньої врожайності забезпечує проведення весняних двох-трьох позакореневих підживлень добривами на основі комплексу гумінових, фульвових та карбонових кислот з комплексом мікроелементів та амінокислот. Наприклад, за результатами досліджень саме підживлення у фазі кущення, початку виходу в трубку та у період формування зерна збільшує врожайність зернових від 5% до 17% та дає можливість зберегти врожайність у випадку стресових факторів під час вегетації до 30-40%.

На сьогоднішній день одним із найбільших стресових факторів є недостатня вологість у критичні періоди розвитку рослини. Завдяки застосуванню вищевказаних комплексів такий стрес нівелюється рослинами та дає можливість зберегти їх показники врожайності. Крім того, остання обробка в фазу формування зерна дозволяє суттєво збільшити показники маси 1000 зерен.

Отже, коректне та вчасне внесення комплексних гуміново-фульвових добрив та органічних стимуляторів росту з урахуванням всіх факторів – запорука успішного вирощування культур.

Всім відомо, що завбачливий агроном знає, що погодні умови в наш час – фактор дуже непередбачуваний, весна вже не перший рік «тішить» зовсім не весняною погодою. До цього додаються ще й інші несприятливі фактори… Тому потрібно заздалегідь планувати всі агротехнічні заходи таким чином, аби вони були максимально корисними для вирощуваних культур.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here