Вплив мікродобрив «УАРОСТОК» на продуктивність пшениці м’якої ярої

208

Віктор Ямковий, кандидат с.-г. наук,
керівник агрохімічного відділу ТОВ «Український Аграрний Ресурс»

Пшениця яра є однією з найважливіших продовольчих культур. Її зерно має високі хлібопекарські якості, містить більше білка, ніж зерно пшениці озимої. Так, у зерні пшениці м’якої ярої міститься 14-16% білка і 25-30% клейковини, борошно сильних сортів є поліпшувачем для слабких сортів при випіканні хліба. Велике значення пшениця яра має як страхова культура: як для пересівання озимих, так і для сівби на площах висівання, на яких не завершили восени через посуху.

Потенційні можливості сучасних сортів пшениці ярої коливаються в межах 7-8 т/га, проте, середня врожайність зерна в Україні становить 3,0-3,5 т/га. Однією із причин формування низької урожайності зерна є недотримання технології вирощування.

Відомо, що значним резервом у підвищенні врожайності зерна пшениці ярої є забезпечення рослин елементами мінерального живлення. Згідно наукових даних, близько 50% приросту врожаю одержують за рахунок внесення добрив. Не менш важливим агротехнічним заходом є позакореневе підживлення посівів мікродобривами.

Внесення мікроелементів у позакореневе підживлення дає можливість оперативно поповнити нестачу елементів, яка виникає протягом періоду вегетації культури, а також підтримати їхню достатню кількість у найкритичніші для формування врожаю фази росту і розвитку. Застосування оптимальної композиції мікродобрив забезпечує збільшення врожаю культури ще на 10-20%.

Мета дослідження – встановити особливості формування врожайності різних сортів пшениці м’якої ярої залежно від позакореневого підживлення мікродобривами в умовах Правобережного Лісостепу України.

Експериментальні дослідження проводили на дослідному полі Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла. Об’єктом досліджень була пшениця м’яка яра – сорти МІП Злата та Божена. Технологія їх вирощування, за винятком досліджуваних факторів, була загальноприйнятою до наявних зональних рекомендацій для Правобережного Лісостепу України.

Ґрунт  дослідних ділянок  – чорнозем типовий з гумусовим горизонтом 38–42 см. Уміст гумусу в орному шарі (0–20 см) – 3,58–4,0%, рухомого фосфору (за Труогом) – 12,8–19,9 мг/100 г і обмінного калію (за Масловою) – 9,5– 12,7 мг/100 г; рН (KCl) – 5,2–6,1.

Схема досліду включала наведені нижче варіанти:

Фактор А – сорт: 1. МІП Злата; 2. Божена.

Фактор В – позакореневе підживлення: 1. Контроль (без мікродобрив); 2. «РОСТОК» Зерновий (1 л/га) + «РОСТОК» Марганець (1 л/га); 3. «РОСТОК» Зерновий (1 л/га) + «РОСТОК» Марганець (1 л/га) + «РОСТОК» Цинк (1 л/га). Норма робочого розчину становила 200 л/га. Позакореневе підживлення посівів пшениці ярої хелатними мікродобривами проводили у фазі кущіння та на початку виходу рослин в трубку.

За результатами наших досліджень встановлено, що сортові особливості істотно впливали на процеси росту і розвитку рослин пшениці ярої (рис.1).  Серед досліджуваних сортів у середньому, незалежно від варіанту, у фазу повної стиглості зерна більшої висоти досягли рослини сорту МІП Злата – 109,8 см. Дещо меншою висотою вирізнялися рослини сорту Божена – 104,0 см.

Рис. 1. Висота рослин пшениці ярої залежно від сорту та позакореневого підживлення, см

Застосування позакореневого підживлення пшениці ярої різними композиціями мікродобрив теж позитивно вплинуло на ріст і розвиток рослин.  Так, у контрольному варіанті (без мікродобрив) висота рослин пшениці ярої виявилася мінімальною 101,2 см (сорт – Божена) та 107,6 см (сорт – МІП Злата). Дещо більшою висота рослин пшениці ярої виявилася у варіанті підживлення добривами «РОСТОК» Зерновий + «РОСТОК» Марганець. Приріст до контрольного варіанту склав 2,2 см у сорту Божена і 2,8 см у сорту МІП Злата.

Максимальна висота рослин формувалась у варіанті позакореневого підживлення «РОСТОК» Зерновий + «РОСТОК» Марганець + «РОСТОК» Цинк. Приріст висоти рослин до контрольного варіанту становив у сорту Злата – 3,8 см, у сорту Божена – 6,2 см. Збільшення висоти у цьому варіанті підживлення пояснюється фізіологічною роллю цинку, який бере участь у синтезі ауксинів (гормонів росту).

Отримання високих врожаїв зерна пшениці ярої значною мірою визначається ґрунтово-кліматичними умовами, а також сортовими особливостями, рівнем родючості ґрунту та системою удобрення. Всі ці фактори в сукупності впливають на структурні показники врожаю пшениці ярої, зокрема на кількість колосків і зерен в колосі, масу 1000 зерен тощо.

За результатами досліджень визначено, що кількість колосків у колосі найбільше змінювалась під впливом сорту. Незалежно від варіанту позакореневого підживлення, у сорту МІП Злата їх було 15,4-15,8 шт., а в сорту Божена – 18,1-18,7 шт. (табл.1).

Таблиця 1. Елементи структури врожайності пшениці м’якої ярої залежно від сортових особливостей та позакореневого підживлення мікродобривами

Слід зазначити, що на показник кількості колосків у колосі впливало і позакореневе підживлення мікродобривами. Так, у контрольному варіанті (без внесення мікродобрив) їх формувалося найменше – від 15,4 шт. – у сорту МІП Злата до 18,1 шт. у сорту Божена. Найбільша кількість колосків формувалась у варіанті «РОСТОК» Зерновий + «РОСТОК» Марганець + «РОСТОК» Цинк і становила у сортів МІП Злата і Божена 15,8 та 18,7 шт. відповідно.

Другим за важливістю елементом структури врожаю є кількість зерен у колосі. Так, найменша кількість зерен в одному колосі формувалась у сорту  – МІП Злата – 46,0-48,9 шт., а найбільша – у сорту Божена – від 50,0 до 53,0 шт. незалежно від варіанту позакореневого підживлення.

Як показали наші дослідження, кількість зерен у колосі змінювалася і при застосуванні мікродобрив. Найбільшим цей показник сформувався у варіанті підживлення «РОСТОК» Зерновий + «РОСТОК» Марганець + «РОСТОК» Цинк і становив у сорту МІП Злата – 48,9 шт., сорту Божена –  53,0 шт.

Маса 1000 зерен також значно варіювала. Результати досліджень показали, що сорт Божена сформував найважче зерно, маса якого коливалася  від 41,5 до 44,7 г. Дещо меншу масу 1000 зерен сформував сорт МІП Злата, у якого  вона коливалась у межах 40,2-42,5 г, що на 1,3-1,7 г менше, ніж у сорту Божена.

Що стосується позакореневого підживлення, то застосування мікродобрив позитивно вплинуло на масу 1000 зерен. Так, у сорту МІП Злата цей показник збільшився на 2,2-2,3 г, а в сорту Божена на 2,4-2,7 г, залежно від варіанту позакореневого підживлення.

Основним критерієм, який комплексно оцінює ефективність технологічних заходів при вирощуванні сільськогосподарських культур, є врожайність зерна. Порівнюючи два досліджувані сорти, варто зазначити, що більш урожайним був сорт Божена, який на варіанті без проведення позакореневого підживлення (контроль) забезпечив урожайність зерна на рівні 4,32 т/га, тоді як сорт МІП Злата – на 0,17 т/га менше (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність різних сортів пшениці ярої (т/га) залежно від позакореневого підживлення мікродобривами «УАРОСТОК»®

Урожайність обох сортів закономірно зростала на варіантах проведення позакореневих підживлень. Варто відмітити, що всі варіанти підживлення забезпечили суттєві прибавки врожайності зерна.

Найбільш високі врожаї пшениці ярої були отримані у варіанті позакореневого підживлення «РОСТОК» Зерновий + «РОСТОК» Марганець + «РОСТОК» Цинк. Так, у сорту МІП Злата прибавка врожаю становила – 0,40 т/га, а в сорту Божена – 0,36 т/га. Більш висока урожайність у цьому варіанті, на нашу думку, пояснюється наявністю в баковій суміші додаткового мікроелемента цинку, який є мікроелементом, що посилює дихання, стабілізує його при високих температурах та підвищує жаро- і посухостійкість рослин.

Отже, в умовах Правобережного Лісостепу України проведення позакореневих підживлень посівів пшениці ярої у фазі кущіння та на початку виходу рослин у трубку за схемою: «РОСТОК» Зерновий + «РОСТОК» Марганець + «РОСТОК» Цинк забезпечує найкращі умови для росту і розвитку рослин і, як наслідок, формування більш оптимальних показників структури врожаю та урожайності зерна.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here