Переважна площа посівів озимих культур перебуває у задовільному та доброму стані

44

У кінці  другої – на початку третьої декад березня спостерігалася нестійка з коливаннями температур та опадами погода. У першій половині третьої декади березня відбулося незначне зниження температури повітря, пише НААН.

Середня температура повітря на більшій частині території країни була на 0,5-2,1 0С вищою за норму і становила від 2 0С морозу (на заході)  до 7 0С тепла (на півдні). Максимальна температура повітря знаходилася у межах від 3,5 0С (на півночі) до 14,0 0С тепла (на півдні), мінімальна – знижувалася від 3,0 0С морозу (на півдні)  до 14 0С морозу (на сході), на поверхні грунту – до 8-14 0С морозу.

Протягом останніх трьох днів майже на всій території країни пронісся циклон, який характеризувався опадами у вигляді дощу, снігу, мокрого снігу, короткочасних завірюх, особливо у південному та центральному регіонах країни, що призвело до утворення короткочасного снігового покриву висотою 1-4 см на окремих полях. Так, за даними наукових установ Академії кількість опадів у Харківській області коливалася від 5 до 9 мм (55-100 % норми), у північних районах цієї області від 10 до 12 мм (120-150 % норми),   у Львівській  – 4,3-7,5 мм,  у Київській – 2,1-7,6 мм, у Дніпропетровській – 10-20 мм (125-

250 %), у південних та південно-східних районах цієї області – 10-12 мм (120-150%), у Херсонській – на півночі, південному заході, сході області та у Приазов’ї – 12-16 мм (124-265 %), на решті території області – 22-40 мм (274-498 % норми), у Житомирській – 5-10 мм, в Одеській – 1-2 мм. На сьогодні сніговий покрив, який утворився в останні дні, вже розстав.

Мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої  під час найбільшого похолодання протягом останніх 10 днів не опускалася нижче 8 0С морозу, що значно вище за критичну температуру вимерзання, яка на сьогодні становить для жита озимого 11-13 0С морозу, пшениці озимої у фазі «сходи – 3-й листок» – 7-9 0С, у фазі «кущіння» –10-

12 0С; ячменю та ріпаку озимих –6-9 0С.

За даними Укргідрометеоцентру станом на кінець другої декади березня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами та на зябу у Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській, на півдні Одеської та Донецької областей становили від 21 до 45 мм, метрового шару ґрунту – достатнє та оптимальне – 121-160 мм і більше. Однак, на багатьох площах Миколаївської, Херсонської та Одеської областей запаси продуктивної вологи були низькими для ранньовесняного періоду і становили 87-120 мм. Глибина весняного промочування ґрунту на цих площах становила від 96 до 140 см.

За інформацією Інституту сільського господарства Степу НААН (Кіровоградська обл.) та Інституту зрошуваного землеробства НААН (Херсонська обл.) починаючи з 13 березня в озимих культур розпочалася слабка вегетація, а з підвищенням середніх добових температур до 3-8 0С тепла у період 15-17 березня озимі культури на більшості площ відновили вегетацію, що в межах середніх багаторічних строків.

Разом з тим, за даними Селекційно-генетичного інституту – НЦНС у результаті тимчасового похолодання на початку третьої декади березня відновлення весняної вегетації у південних та центральних районах Одеської області припинилося.

За спостереженнями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (Львівська обл.) в озимих зернових культур відновлення вегетації не відмічено. Проаналізувавши останні десять років науковці цієї установи прийшли до висновків, що найраніше вегетація у їхньому регіоні відновлювалася 26 лютого 2015 р., найпізніше ‒ 13 квітня 2013 р. За таких метеорологічних умов, що склалися цієї весни, вже не слід очікувати раннього відновлення вегетації (до 27 березня), коли рослини розвиваються за короткого дня, низької висоти сонця, з переважанням оранжево-червоного освітлення і все це стимулює ростові процеси. Ймовірно, будемо мати середні дати відновлення вегетації (27 березня ‒ 3квітня), і це дуже короткий термін для рослин, які вийшли із зими з недостатнім рівнем розвитку (2‒3 листки – початок кущіння). Із швидким  підвищенням температури повітря, збільшенням довжини дня, переважанням синьо-фіолетових променів спектра скоротиться  і тривалість фаз, рослини розвиватимуться генеративним шляхом.

За результатами обстеження посівів озимих культур встановлено, що станом на 25 березня переважна площа посівів озимих культур перебуває у задовільному та доброму стані. Разом з тим, за даними ДУ Інститут зернових культур НААН  на деяких посівах спостерігається частковий некроз листових пластинок (10–25 % від загальної вегетативної маси). Величина ушкодження надземної частини залежить від сортового складу, норми висіву насіння та фази розвитку рослин. Як правило, листковий апарат у рослин з настанням тепла швидко регенерує і не впливає на показники врожайності, але в умовах поточного року, коли відновлення активної вегетації озимих зернових культур затримується, це може негативно позначитися на продуктивності рослин на окремих посівах, зокрема, за пізніх строків сівби та на недостатньо підживлених азотними добривами площах.

Тому, за рекомендацією науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН весняний догляд за посівами необхідно починати з визначення густоти рослин на час відновлення весняної вегетації та їх загального розвитку. При визначенні критеріїв пересіву (підсіву) потрібно враховувати попередника, рівень родючості грунту, стан його зволоження, стан рослин та сорт.  Якщо  наявність на квадратному метрі посіву не менше 200-250 розкущених рослин, а у фазі «2-3 листки» – 320-350 рослин з усіма ознаками життєздатності такі посіви варто залишити. За таких умов може сформуватися 450-525 продуктивних пагонів, що дасть можливість  отримати 45-65 зерен на рослині,  за маси 1000 зерен – 32-38 г отримаємо  біологічний врожай на рівні 5,8-6,5 т/га.

Перша норма внесення азоту має бути достатньою і максимально ранньою, що сприятиме швидкій регенерації листкової поверхні та дасть старт утворенню додаткових пагонів. Найголовніше завдання – якомога ефективніше використати зимову вологу, яка з наростанням температури буде швидко втрачатись. Особливо це стосується внесення сухих гранульованих форм азотних добрив.

З метою одержання високої врожайності та якості зерна потрібно вносити сірку. Кількість сірки можна розрахувати за співвідношенням 1/8 до загального виносу азоту, тобто якщо загальна потреба 210 кг азоту/га,  то сірки потрібно 210/8=26 кг/га. Сірку можна внести у вигляді сульфату магнію гранульованого або кристалічного (30 % сірки) = 90 кг/га або сульфату амонію (21 % азоту та 24 % сірки) – 26/0,24=110 кг/га. Азот, фосфор, калій, сірка, магній, кальцій — 6 основних елементів для озимих культур.

Прояв дефіциту сірки схожий до нестачі азоту, оскільки ці елементи входять до складу білків. Проте, за дефіциту азоту першими починають відмирати старі листки (реутилізація в молоді органи), а за нестачі сірки — молоді листки, оскільки зі старих органів цей елемент не реутилізується.

Для проведення першого ранньовесняного підживлення доцільно використовувати аміачну селітру, КАС тощо. Небажано планувати використання при цьому підживленні сечовини – при низьких температурах азот з цього добрива повільно засвоюється рослинами і має значні втрати. Якщо внести амідну форму азоту, що міститься в карбаміді, на сухе поле з вітром і сонцем, ефекту не буде, втратимо азот у вигляді аміаку. Адже дуже важливо, щоб карбамід одразу розчинився і рівномірно розподілився на верхньому шарі ґрунту. Необхідно пам’ятати, що амідна форма азоту для кореневого живлення – це азот «на завтра», тому карбамід відмінне добриво для полів, де пшениця вже розкущилася.

Нестабільні погодні умови з коливанням температур та опадами дещо затримали сівбу ярих культур, але в багатьох господарствах південних областей, за  можливості, проводили сівбу ранніх культур, боронували посіви озимих культур, культивували з боронуванням зяб, вносили добрива та виконували інші необхідні роботи.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here