Упродовж останньої декади лютого погодні умови були сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур

98

У кінці третьої декади лютого – на початку першої декади березня переважала аномально тепла, як для цієї пори року, погода з незначною кількістю опадів протягом цього періоду.

Середня температура повітря у східних, західних та південних областях становила від 0,9 до 5,0 ⁰С тепла і була на 2,0-8,3 ⁰С вищою за норму, на решті території країни  вона набувала мінусових значень і опускалася до 2-4 ⁰С морозу, пише НААН.

Максимальна температура повітря знаходилася у межах від 4 до 20 ⁰С тепла, на поверхні гнуту – до 10-20 ⁰С, а у південних областях – до 22 ⁰С тепла, мінімальна – знижувалася до 2,4-13,0 ⁰С морозу, у східних областях – до
17-23 ⁰С морозу, на поверхні ґрунту – до 8-20 ⁰С морозу.

Незначні опади у вигляді мряки, дощу, мокрого снігу спостерігалися майже на всій території країни. Так, за даними наукових установ Академії протягом останньої декади лютого кількість опадів у Київській області в середньому становила – 2,4 мм, у Херсонській – 2,6 мм, у Харківській та Дніпропетровській областях – 3 мм,  у Львівській – 7,5 мм, у Кіровоградській – 7-18 мм, у Житомирській – 2-4 мм.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалась до 0-7 ⁰0С морозу, що вище критичної температури вимерзання. За даними агрометеорологів розрахункова критична температура вимерзання жита озимого становила 15-16 ⁰С морозу; пшениці озимої у фазі «сходи – 3-х листків» – 12-13 ⁰С, у фазі «кущіння» – 14-15 ⁰С; ячменю озимого та ріпаку озимого – 8-10 ⁰С морозу.

Сніговий покрив на полях практично відсутній (залишився лише в окремих місцях). Разом з тим, наявність мерзлого прошарку ґрунту не дозволяє проникнути волозі у більш глибокі горизонти та призводить до значного перезволоження його верхніх шарів. У мікрозниженнях полів спостерігається підтоплення посівів талими водами, які за зниження нічних температур до від’ємних значень замерзають. Крім того, на посівах озимини у понижених місцях рельєфу після високого накопичення снігу, перезволоженого ґрунту може спостерігатися застій води і, як наслідок, підтоплення посівів. Рослини пшениці озимої, що перенесли затоплення, розвиваються повільніше. Однак непошкоджені здорові рослини мають значну стійкість до вимокання, особливо у період слабкого наростання температур. На початку весняної вегетації пшениця озима за невисоких температур (0‒3 0С) може легко переносити затоплення дещо довше, як упродовж двох тижнів.

На окремих полях північних областей у кінці третьої декади лютого спостерігалася льодяна кірка товщиною 5-28 мм, ступінь розповсюдження
40-90 % площ, а за повідомленням агрометеорологів Дніпропетровського РЦГМ у результаті неодноразового відтавання та замерзання верхнього перезволоженого шару ґрунту на полях із ріпаком озимим була відмічена локальна загибель рослин унаслідок розриву кореневої системи (випирання).

Загалом упродовж останньої декади лютого погодні умови були сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур, загрозливих явищ не спостерігалося. На сьогодні озимі культури продовжують перебувати у вимушеному зимовому спокої, лише у південних областях місцями відмічається відновлення їхньої вегетації.

Для встановлення життєздатності посівів та визначення вмісту розчинних вуглеводів науковцями Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН було проведено обстеження та відібрано моноліти з полів у Харківській області за різними попередниками, сортами та різним ступенем розвитку.

Результати проведених аналізів та спостережень свідчать, що переважна кількість полів озимих зернових культур (близько 85-91 % усіх проаналізованих зразків) представлена слаборозкущеними або нерозкущеними посівами, надземна частина яких має пошкодження низькими температурами – 10-20 % листків приблизно на третину листової пластинки. Проте, корені, а в розкущених рослинах – коренева система, вузли кущіння та тканини району точки росту сильних пошкоджень не зазнали.  Виживання рослин досить високе, на добре розвинених посівах – 91-98 % живих рослин, на слаборозвинених полях –
78-89 %.

На думку вчених відростання таких рослин у монолітах проходить повільно, що може бути обумовлено зниженням умісту розчинних вуглеводів у вузлах кущіння через нестійкий термічний режим зимового періоду та вимиванням поживних елементів з кореневмісного шару ґрунту, зокрема азоту.  Наразі у вузлах кущіння розвинених рослин сортів пшениці озимої вітчизняної селекції Досконала, Богдана, Подолянка, Запашна, Фермерка міститься 26,5-
31,0 % розчинних вуглеводів, а у сортів Леммі, Центуріон (Німеччина) – 12,2-15,9 %. У слаборозвинених рослинах вітчизняних сортів їх уміст становить 18,9-20,5 %. Таким посівам особливо необхідне стартове живлення для активного укорінення та формування фотосинтетичного апарату рослин.

Кращий вигляд мають посіви після парових попередників та гороху на зрошенні (кількість вуглеводів – до 31 %, виживаність – до 96-98 %), дещо слабше відростають рослини після соняшнику, кукурудзи та стерньових попередників (кількість вуглеводів – до 24-27 %, виживаність – до 89-95 %).

Таким чином, на сьогодні посіви озимих зернових культур перебувають переважно у задовільному та доброму стані, але зважаючи на ослаблений стан рослин та недостатній їх розвиток восени, особливу увагу необхідно  приділити своєчасному внесенню азотних добрив. При цьому в першу чергу азотне підживлення потрібно  проводити розкидним способом у дозі 40–50 кг д.р./га на слаборозвинених та зріджених посівах для покращення регенерації рослин, розвитку кореневої системи, пагонів кущіння та більш швидкого наростання листової поверхні.

У господарствах південних областей продовжується підживлення азотними добривами озимих культур, а на окремих полях розпочалося боронування зябу та підготовка до сівби ранніх ярих культур. Станом на 5 березня вже підживлено майже 1,6 млн га озимих культур, а саме: в Одеській – 500 тис. га, Миколаївській – 300 тис. га, Запорізькій – 461 тис. га, Херсонській областях – 350 тис. га.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here