Значна частина озимих посівів потребує азотного підживлення

31

У першій декаді березня спостерігалася мінлива за температурним режимом погода. Потепління, яке спостерігалося протягом першої п’ятиденки березня, коли денна температура повітря підвищувалась до 10-13 0С тепла, призвело до стрімкого сходження снігового покриву на більшості території країни. Починаючи з 6 березня значно похолодало – мінімальна температура повітря вночі знижувалась до 8-13 0С морозу, повідомляє НААН.

Середня температура повітря знаходилася у межах від 5,7 0С морозу до 5,6 0С тепла. Максимальна температура повітря становила 6-12 0С тепла, на поверхні ґрунту – 11-17 0С тепла, мінімальна – знижувалася до 2-13 0С морозу, на поверхні ґрунту – до 13-18 0С морозу.

Опади у вигляді мряки, дощу мокрого снігу та снігу відмічалися впродовж 2-5 днів. Кількість їх на більшій частині території країни була незначною  (2-8 мм), у Кіровоградській області – 9-16 мм, що у межах та більше норми (88-121 %), на крайньому заході області – 180 % декадної норми.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не знижувалась нижче 6 0С морозу, що значно вище критичної температури вимерзання.

Сніговий покрив на полях практично відсутній, залишаючись лише під лісосмугами та в заглибинах ущільненим шаром висотою 5-7 см, подекуди спостерігається утворення мікроблюдець та підвішеної льодяної кірки.

Визначення запасів продуктивної вологи під посівами пшениці озимої після різних попередників, яке проводилося на початку першої декади березня науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН, показало, що за зимовий період вологозабезпечення ґрунту у Дніпропетровській області суттєво поліпшилося і становило: у метровому шарі ґрунту на ділянках після чорного пару – 187 мм, після гороху – 175 мм, після соняшника – 154 мм. Така кількість вологи в ґрунті є близькою до середньої багаторічної норми, що регламентована на час відновлення активної весняної вегетації озимини, яка на даний час ще не розпочалася. У рослин відбувається поступове відновлення листкового апарату, ушкодженого морозами. Особливо це стосується рослин окремих сортів іноземної селекції, які виявилися недостатньо адаптованими до низьких температур.

Загалом, озимі зернові культури на більшості посівних площ вищезазначеної наукової установи знаходяться у доброму і задовільному стані, але значна частина посівів потребує азотного підживлення, яке з подальшим підвищенням температурних показників за достатньої вологозабезпеченості ґрунту сприятиме активному відновленню життєздатності та покращенню фізіологічних процесів росту й розвитку рослин.

За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН» рослини озимих зернових культур у Київській області оптимальних строків сівби (25 вересня) перебувають у стані неглибокого зимового спокою.

Рослини пшениці озимої перебувають у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння становить 2,7-3,2, висота рослин – 20-21 см, довжина конуса наростання – 0,45-0,53 мм. Маса 100 сирих рослин становить 180-195 г.

Рослини тритикале озимого перебувають у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння – 3,4-3,6, висота рослин 17,0-18,5 см, довжина конуса наростання – 0,95–1,00 мм. Маса 100 сирих рослин складала 225-239 г.

Рослини жита озимого перебувають у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння – 2,8-3,1, висота рослин 21-22 см, довжина конуса наростання – 0,95-0,98 мм. Маса 100 сирих рослин становила 185-195 г.

Рослини ячменю озимого перебувають у фазі «кущіння» Коефіцієнт кущіння – 2,7-2,9, висота рослин 15-18 см, довжина конуса наростання – 0,95-1,00 мм. Маса 100 сирих рослин становила 170-180 г.

Конус наростання у рослинах озимих зернових культур здоровий, опалесцентний, з оцінкою 5 балів. Стан посівів добрий.

Аналіз посівів озимих культур з різних районів Одеської області, за даними Селекційно-генетичного інституту – НЦНС, показав відсутність загибелі рослин під час зимівлі в цій області. На значних площах спостерігається суттєве пошкодження листкової поверхні та, в окремих випадках, загибель окремих пагонів. До 30 % посівів знаходиться в ослабленому стані й потребують термінового підживлення.

Морозостійкість та зимостійкість вітчизняних сортів озимих зернових культур усіх строків сівби в умовах Житомирщини (за інформацією Інституту сільського господарства Полісся НААН), після випробувальних умов у січні та лютому 2021 року, коли було відмічено сильні морози (до мінус 25 0С), виявилася достатньо високою. Наразі стан посівів в основному добрий.

Багаторічні спостереження науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН показали, що за ранньої весни початок вегетації озимих (до виходу в трубку) проходить за понижених температур, які наростають повільно. Такі умови сприяють відростанню рослин, їх подальшому росту й розвитку, продовжується весняне кущіння. Особливо сприятливий такий сценарій відновлення вегетації для пізніх посівів, які ввійшли в зиму нерозкущеними.

Пізня весна несе стрімке підвищення температур повітря, а отже, різкий перехід від зимового спокою до активної вегетації, тому весняне кущіння може бути повністю відсутнє. Такий розвиток метеорологічних умов вкрай несприятливий для посівів пізніх строків сівби.

На думку вчених цієї установи озимина, висіяна в оптимальний строк, яка ввійшла у зиму з добре розвиненою вторинною кореневою системою, 3‒4 пагонами, не буде залежати від ЧВВВ (час весняного відновлення вегетації).

За інформацією Інституту зрошуваного землеробства НААН у зв’язку з такими теплими погодними умовами, що спостерігались на початку березня, у господарствах південних і центральних районів Одеської області розпочались польові роботи – боронування і культивація зябу, підживлення озимих культур. На легких ґрунтах в окремих господарствах цієї зони на невеликих площах розпочали сівбу ячменю ярого. Проте, зниження температури повітря до 2-5 0С морозу у нічні години у центральних, східних та південних районах та до 4-8 0С морозу у північних районах, яке відбулось 7–9 березня, дещо призупинило ці роботи. На даний час вибірково розпочато боронування зябу. Згідно з прогнозами температурного режиму масове проведення весняно-польових робіт у центральних, східних та південних районах цього регіону  може розпочатися 12-13 березня, а у більш північних районах – на 3-5 днів пізніше.

У результаті погодних умов, які склалися останнім часом, науковці Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН прийшли до висновку, що саме зараз сформувалась винятково сприятлива ситуація для підживлення озимих культур азотними добривами по-мерзлоталому ґрунту. У зв’язку з тим, що на більшості території Вінницької області спостерігається дефіцит глибинної ґрунтової вологи, що обумовить швидкі втрати її верхнім шаром ґрунту, а також тим, що біля третини посівів пшениці озимої вийшли з перезимівлі у фазах «шильця – першого листа», підживлення їх по-мерзлоталому ґрунту є зараз надзвичайно важливим.

Найоптимальніший варіант – внесення швидкодіючої нітратної форми азоту, яка міститься в аміачній та інших видах селітри. На відміну від амонійної форми, що знаходиться у ґрунтовому вбірному комплексі, вона є у ґрунтовому розчині, що забезпечує швидке поглинання її кореневою системою рослин. На слабких посівах норми мінерального азоту (амонійного + нітратного) за першого підживлення має бути не менше 60-70 кг/га діючої речовини, що дорівнює 180-200 кг аміачної селітри на гектар посіву.

Запізнення з проведенням цього агрозаходу різко знижує його ефективність через загрозу стрімкої втрати ґрунтової вологи. За відсутності селітри можна використати інші азотні добрива – сульфат амонію, карбамід, але при цьому необхідно мати на увазі, що сульфат амонію значно підкислює ґрунт через наявність в його складі сірчано-кислого компонента, а карбамід не можна використовувати за сухої поверхні ґрунту. Крім того, в обох випадках у край необхідна сьогодні дія азоту буде пролонгована.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here