Агрометеорологічні умови для весняного розвитку озимих культур складалися добре

42

Протягом першої декади квітня утримувалася помірно тепла з незначними опадами у вигляді дощу та мокрого снігу погода, повідомляє НААН.

Середня температура повітря на більшій частині території країни була на 0,5-2,1 0С вищою за норму і становила 3,7-7,9 0С тепла. Максимальна температура повітря знаходилася у межах від 12 до 18 0С тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 17-23 0С, мінімальна – знижувалася від 4 0С тепла (на півдні)  до 3,5 0С морозу (на заході), на поверхні грунту – до 2 0С морозу.

Незначні опади у вигляді дощу, а на заході – мокрого снігу, спостерігалися на всій території країни. Так, за повідомленнями наукових установ Академії їх кількість становила:  у Харківській області 2-7 мм (21-28 %  декадної норми), у північній частині області 22-29 мм (73-77 %), у Львівській та Житомирській – 4,0-5,5 мм (32-34 %), у Кіровоградській – 15-17 мм (150-170 %), у Херсонській – 0,5-20 мм (20-265 %), у Дніпропетровській – 9-12 мм (90-120 %), у Київській – 2,0-4,2 мм (22-35 %).

Протягом останнього тижня агрометеорологічні умови для весняного розвитку озимих культур та початкового росту ранніх ярих культур складалися добре. Опади поповнювали ґрунт продуктивною вологою, що сприяло утриманню вологозапасів переважно на доброму та оптимальному рівнях на всій території країни.

Особливо цей показник важливий для півдня країни. Так, за даними Інституту зрошуваного землеробства НААН, запаси продуктивної вологи на зябу під сівбу ранніх ярих культур  в орному шарі ґрунту (0-20 см) на більшості площ Херсонської області сформувались на оптимальному рівні – 31-38 мм, у центральних та південно-східних районах цей шар ґрунту був перезволожений – 40-43 мм. Вологозапаси у метровому шарі ґрунту (0-100 см) відповідають критеріям добрих та оптимальних показників – 103-153 мм; під посівами пшениці озимої у східних, південно-західних та північних районах цієї області цей  показник недостатній – 91-111 мм, на решті території зволоження ґрунту краще – 133-162 мм; на посівах ячменю озимого – утримується на достатньому рівні та становить 120 мм; під ріпаком озимим у західних районах області вони оцінюються як добрі – 132 мм, у центральних та південно-західних районах – відповідають оптимальним показникам – 162-164 мм.

За інформацією ДУ Інститут зернових культур НААН у Дніпропетровській області запаси продуктивної вологи в ґрунті на час відновлення весняної вегетації під посівами пшениці озимої після різних попередників знаходилися переважно на рівні достатніх та оптимальних і становили: в орному шарі ґрунту – 32-35 мм, в метровому – 153-171 мм.

За спостереженнями науковців ННЦ «Інститут землеробства НААН» станом на 8 квітня рослини пшениці озимої перебувають на ІІІ етапі органогенезу за Куперман  (фаза «кущіння»). Коефіцієнт кущіння 3,2-3,5, висота рослин 20,0-22,0 см, довжина конуса наростання  – 1,10-1,25 мм. Маса 100 сирих рослин становила 260-280 г.

Рослини тритикале озимого перебувають на початку IV етапу органогенезу за Куперман (початок формування першого надземного міжвузля, фаза «початок трубкування»). Коефіцієнт кущіння 3,7-4,0, висота рослин 17,0-19,0 см, довжина конуса наростання – 1,8-2,0 мм. Маса 100 сирих рослин складала 245-260 г.

Рослини жита озимого перебувають на початку IV етапу органогенезу за Куперман  (фаза «початок трубкування»). Коефіцієнт кущіння 3,5–3,8, висота рослин 21-22 см, довжина конуса наростання – 2,2-2,5 мм. Маса 100 сирих рослин становила 210-220 г.

Рослини ячменю озимого перебувають на IV етапі органогенезу за Куперман  (фаза «трубкування»). Коефіцієнт кущіння 3,1-3,4. Висота рослин 15-18 см, довжина конуса наростання – 1,8-2,0 мм. Маса 100 сирих рослин становила 200-220 г.

Ярі зернові колосові культури (пшениця, ячмінь, овес), які висіяно 5 квітня, перебувають у фазі «проростання насіння».

На даний час в умовах достатньої вологи і помірного тепла у рослин озимих зернових культур відбувається активний ріст і розвиток вторинної кореневої системи та поступове наростання вегетативної маси.

Наразі більшість посівів вже підживлено, але якщо підживлення озимини по мерзлоталому ґрунту не було проведено, науковці Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН рекомендують негайно провести підживлення озимих після відновлення вегетації азотними добривами, яке ранньою весною на ІІ-ІІІ етапі органогенезу підвищує інтенсивність кущіння. Таке підживлення називають регенеративним і дозу азоту регулюють залежно від стану посіву та часу початку відновлення вегетації (30-60 кг у д.р.).

У суху погоду внесення гранульованих туків або рідких добрив має набагато меншу ефективність, порівняно з оптимально вологим ґрунтом. За достатньої кількості вологи амонійний та нітратний азот акумулюється у верхньому горизонті грунту і є максимально доступним для рослинного організму. За недостатніх запасів вологи перевагу надають локальному прикореневому підживленню. Проводять його за допомогою зернових сівалок. За такого способу внесення добрива потрапляють у зволожений ґрунт у зону розміщення кореневої системи, при цьому одночасно відбувається аерація та розпушування ґрунту, видаляються відмерлі рештки й частково знищуються бур’яни, поліпшується фітосанітарний стан агроценозу.

Проте, необхідно враховувати стан посівів. Якщо, рослини знаходяться у фазі «сходи» чи «2-3 листки» необхідно провести підживлення розкидним способом, або внести рідкі добрива з метою уникнення руйнування слаборозвинених рослин. Після проведення підживлення розкидним способом доцільно провести боронування посівів легкими зубовими боронами, щоб добрива потрапили у вологе середовище. Дане підживлення сприятиме здебільшого швидкому старту вегетації, інтенсивному відновленню рослин після зими.

Площі, які не засіяно озиминою, також потребують боронування з метою збереження ґрунтової вологи та покращення структури ґрунту.

Загалом стан посівів озимих зернових культур на даний час є добрим та задовільним і в подальшому залежатиме від перебігу погодних умов наступного періоду та системи догляду за посівами.

Не заважаючи на те, що через пізню весну польові роботи цього року розпочалися дещо пізніше, сільгоспвиробники активно приступають до посівної кампанії. У 2021 році  ярих зернових культур прогнозується посіяти на площі 7,52 млн га.

За даними Мінагрополітики станом на 8 квітня їх вже посіяно на площі 853,26 тис. га, що складає 11% від прогнозу. Першими до польових робіт приступили: Херсонська область, яка вже посіяла на площі 109,66 тис. га, Одеська – 73,3 тис. га, Запорізька області – 64,65 тис. га та Миколаївська –  56,83 тис. га. Також, до посівної кампанії вже приєдналися: Полтавська (84,5 тис. га), Донецька (73,65 тис. га), Дніпропетровська (56,22 тис. га), Вінницька (44,44 тис. га), Кіровоградська (37,3 тис. га), Хмельницька (33,4 тис. га), Рівненська (31,3 тис. га), Черкаська (29,6 тис. га), Київська (26,35 тис. га), Волинська (24,2 тис. га), Житомирська (21,94 тис. га), Харківська (19,7 тис. га), Чернівецька (15,8 тис. га), Луганська (15,0 тис. га), Львівська (13,3 тис. га), Івано-Франківська (9,1 тис. га), Чернігівська (4,58 тис. га) та Закарпатська (1,36 тис. га) області.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here