КАС – ефективне азотне добриво

87

Сьогодні на ринку представлений широкий асортимент азотних добрив, ефективність яких доведена наукою і практикою. Проте, при виборі азотного добрива важливо, перш за все, знати форму азоту в ньому, оскільки зазначений аспект визначає терміни його внесення під культуру та безпосередньо впливає на ефективність. Застосування КАС у технологіях вирощування сільськогосподарських культур завдяки поєднанню трьох форм азоту сприяє оптимальній забезпеченості рослин азотом упродовж вегетаційного періоду, що забезпечує підвищення їх продуктивності.

Характеристика КАС

Карбамідо-аміачна суміш (КАС) являє собою прозору або світло-жовту рідину зі слабким запахом аміаку. Це водний розчин карбаміду та аміачної селітри, де їх співвідношення становить 1:1, показник рН дорівнює 7–8. Добриво характеризується відносно гарними фізико-хімічними властивостями, що забезпечує тривалий період його зберігання – до шести місяців і більше (Господаренко Г. М. 2013). Проте, КАС є добривом, яке може змінювати свою щільність під дією температури, зокрема, можливе підвищення щільності в результаті випаровування. Також цей показник залежить від періоду зберігання, що зумовлює необхідність проведення розрахунку кількості добрива перед внесенням (Крамарьов С., 2012).

Значною перевагою карбамідо-аміачної суміші є те, що в ній не міститься вільного аміаку, який є леткою сполукою і здатний легко втрачатися внаслідок вивільнення в атмосферу.

Вміст діючої речовини в КАС залежить від марки. Зокрема КАС-28 містить 28 % азоту, КАС-30 – відповідно 30 %, у КАС-32 вміст азоту становить 32 %. Замерзає суміш за температури -26 0С. Важливою фізико-хімічною властивістю цього азотного добрива є температура кристалізації, яка залежить від марки, і якою визначається строк внесення. Найнижча температура кристалізації у КАС-28 – становить -18 0С, тому його рекомендовано застосовувати за низьких температур, КАС-32 кристалізується за температури -2 0С (Лихочвор В. В., 2008; Городній М. М., 2003).

Форми азоту в добриві

Науці відомі амонійна (NH4), нітратна (NO3), амідна (NH2) та аміачна (NH3) форми азоту в ґрунті. Ефективність азотних добрив, насамперед, визначається формою азоту в його складі, оскільки кожна з цих форм має свої особливості взаємодії з ґрунтом та ступінь доступності для засвоєння рослинами.

У складі карбамідо-аміачної суміші поєднано три форми азоту – амонійну, амідну та нітратну. Таке поєднання надає їй значну перевагу поряд з іншими видами азотних добрив. Частка кожної з них у добриві складає: амідної форми азоту – 50 %, амонійної – 25 %,  нітратної – 25 % (Лихочвор В. В., 2008).

Щоб зрозуміти механізм поглинання рослинами азоту, внесеного з КАС, необхідно знати, як форми азоту працюють у ґрунті.

Отже, нітратна форма азоту є рухомою у ґрунті. Іони нітрату не зв’язуються з ґрунтовим вбирним комплексом, перебувають у розчинному стані і легко переміщаються з водою по профілю ґрунту. Тому нітратний азот є швидкозасвоюваним.

Амонійний азот характеризується меншою рухомістю у ґрунті порівняно з нітратним. Незначна його частина перебуває у ґрунтовому розчині, але переважно він закріплюється в фіксованій формі в ґрунті, оскільки поглинається колоїдними частинками ґрунту. Амонійна форма азоту стає доступною для живлення рослин після перетворення на нітратну в результаті діяльності мікроорганізмів.

Процес засвоєння рослинами амідної форми азоту починається після гідролітичного розкладання до амонійної і у подальшому до легкозасвоюваної нітратної форми азоту.

Таким чином, за внесення КАС рослини спочатку засвоюють доступну нітратну форму азоту, пізніше амонійну, ще пізніше поглинається амідна форма. Процес переходу однієї форми азоту в іншу досить тривалий, що створює ефект пролонгованої, або подовженої дії забезпеченості сільськогосподарських культур цим елементом живлення. Це пов’язано з тим, що за зазначених умов внесений з добривом азот не втрачається з ґрунту, а піддається дії складних мікробіологічних процесів, унаслідок чого розкладається і здатний поглинатися кореневою системою рослин впродовж усього вегетаційного періоду.

У літературі зазначається, що внаслідок внесення азотних добрив спостерігаюся значні втрати азоту. Так, за внесення гранульованих добрив, вони досягають 30–40 %. Для порівняння, за внесення КАС втрати азоту не перевищують 10 % (Капітанська О. С., та ін., 2017). Коефіцієнт використання азоту з рідких добрив вищий порівняно з твердими. Значення рідких добрив особливо зростає в посушливих умовах, оскільки за недостатньої кількості вологи у ґрунті ефективність гранульованих добрив знижується до мінімуму. Живлення рослин через листкову поверхню, яке забезпечується шляхом підживлення в період вегетації, створює оптимальні умови засвоєння елементу живлення через продихи на листку. Це забезпечує приріст урожайності зернових культур 2–4 ц/га (Хорішко С. А., 2016).

Застосування карбамідо-аміачної суміші у технологіях вирощування с.-г. культур

Щодо способів внесення карбамідо-аміачної суміші, то її застосовують під основний обробіток та для кореневого і листкового підживлення. Це добриво використовують для підживлення зернових колосових культур.  При цьому вносять по 30 кг діючої речовини азоту залежно від типу ґрунту в три терміни: у період відновлення весняної вегетації, у фазу виходу в трубку та на початку колосіння.

Розчин КАС сумісний з пестицидами, регуляторами росту рослин, що дає можливість застосовувати його в одній баковій суміші з фунгіцидами, інсектицидами, мікроелементними добривами в період вегетації, та є економічно-доцільним прийомом. В отриманих результатах досліджень (Циганов А. Р., 2007) зазначається, що за вирощування ячменю ярого у варіантах з застосуванням бакових сумішей КАС, мікроелементів і фунгіцидів рівень рентабельності підвищувався на 19–52 % порівняно з варіантами з роздільним внесенням засобів захисту рослин. Це пов’язано зі зменшенням технологічних проходів техніки і, як наслідок, зниженням затрат на внесення пестицидів. Найвищу врожайність ячменю ярого в досліді отримано за внесення 20 кг діючої речовини КАС комплексно з мікродобривом та фунгіцидом на фоні внесення мінеральних добрив у нормі N70P60K90, яка становила 5,61 т/га, на варіанті без застосування добрив вона складала 2,55 т/га.

Підживлення посівів пшениці озимої карбамідо-аміачною сумішшю є ефективним заходом підвищення її урожайності та якості. Це підтверджують дослідження Городнього М. М. та ін., де вивчали вплив строків позакореневого підживлення і форм азотних добрив на зазначені показники за вирощування пшениці озимої. Зокрема, проведення позакореневого підживлення рослин КАС (30 кг д. р. азоту) у фазу колосіння на фоні основного внесення мінеральних добрив у нормі N60P80K80 забезпечило отримання урожайності на рівні 5,61 т/га. Показник урожайності на фоні самих мінеральних добрив складав 5,53 т//га, тобто підживлення сприяло його зростанню на 0,08 т/га. Підживлення зазначеною нормою КАС у фазу цвітіння було менш ефективним – отримано 5,53 т/га зерна, за внесення КАС на початку молочної стиглості – 5,50 т/га. Вищому вмісту білка в зерні також сприяло підживлення у період колосіння, де він був на рівні 14,2 %, приріст від підживлення – 0,6 %, вміст сирої клейковини становив 30,5 % і зростав на 2,6 % (Городній М. М., 2013).

Позакореневе підживлення КАС забезпечує істотне підвищення продуктивності фотосинтезу пшениці озимої та пшениці ярої. Зокрема, застосування 35 кг/га д. р. азоту у формі КАС у фазу виходу в трубку на фоні внесення 5 т курячого посліду (контрольний варіант) сприяло зростанню вмісту хлорофілу в рослинах і, як наслідок, – кращому розвитку фотосинтетичного апарату посівів, порівняно з фоном без внесення КАС. Позитивний вплив цього добрива відзначено і на показники урожайності. За вирощування пшениці озимої застосування карбамідо-аміачної суміші, залежно від сорту проявилося в отриманні урожайності на рівні 6,71 та 6,81 т/га. За внесення КАС під пшеницю яру урожайність становила 2,98 т/га, на фоні контролю без підживлення КАС – 2,35 т/га (Капітанська О. С., та ін., 2017).

Доцільним є використання карбамідо-аміачної суміші як джерела азоту для мінералізації соломи. Рідка форма цього добрива забезпечує оптимальне змочування та рівномірний розподіл по поверхні рослинних решток, що здійснює безпосередній вплив на швидкість їх розкладання мікроорганізмами (Крамарьов С., 2012).

Отже, КАС є високоефективним азотним добривом, що визначає доцільність його застосування у технологіях вирощування зернових культур.

Вега Н. І., к. с.-г. н., Полюхович М. М.,  к. с.-г. н.
(кафедра агрохімії та ґрунтознавства Львівського НАУ)

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here