Кукурудза: цікаві факти про одну з найдавніших культур

123

Кукурудза — одна з найдавніших хлібних рослин на планеті, найбільша зі зернових. Сьогодні ця агрокультура входить до списку основних продовольчих продуктів і вважається разом з рисом та пшеницею одним із «трьох найголовніших хлібів людства».

Поряд зі словом «кукурудза» існують також малопоширені діалектні назви цієї культури: «папшойя» – у південноподільських говірках, «кукуріца» – в лемківському говорі, «кики» та «кияхи» – на північно-східних територіях України, зокрема в Чернігівській області.

У більшості ж країн кукурудзу називають «маїс» – від ісп. maíz, що має індіанське коріння.

А чи багато ми знаємо про кукурудзу? Звідки вона походить?

Згідно з дослідженнями, вважається, що культура з’явилася 9-10 тисяч років тому на території Південної Америки. Однак, генетики і археологи донині сперечаються про те, яка країна була батьківщиною кукурудзи. Одні припускають, що рослина з’явилася в гірських долинах Перу, Болівії та Еквадору, тому що в цих районах знайдено багато різних форм і видів культури. Нагір’я підходять за кліматичними умовами для проростання, захищають рослини від вітрів і мають достатню кількість вологи.

На думку інших вчених, батьківщиною кукурудзи вважається Мексика. У 1954 у Мехіко під час археологічних розкопок на глибині 70 метрів знайшли незвичайну знахідку – шар скам’янілого пилка дикої кукурудзи. За допомогою радіоактивного аналізу визначили вік знахідки – 60000 років. У мексиканській долині Ріо-Гранде витягли понад 750 качанів кукурудзи, які перебували на різній глибині: чим глибше залягав шар, тим менші за розміром були качани кукурудзи, а у верхніх шарах вони були схожі на сучасні. Тож учені зробили висновок, що людина почала вирощувати кукурудзу приблизно 10000 років тому.

Поле кукурудзи з Мексики

Саме у Мексиці кукурудзу окультурили і почали не просто збирати, а цілеспрямовано вирощувати. Щоправда, тодішня кукурудза сильно відрізняється від тієї, до якої ми звикли. На відміну від нинішніх, тодішні качани були досить скромними – їх довжина рідко перевищувала чотири-п’ять сантиметрів.

Вирощувалася кукурудза легко і без особливого догляду, при цьому забезпечуючи господарів поживними, ситними зернами. Не дивно, що досить швидко вона отримала популярність не тільки серед індіанських племен, котрі жили на території Мексики. Якщо північноамериканські індіанці рідко займалися землеробством – лише кілька племен з багатьох десятків взялися вирощувати кукурудзу самостійно, а не займатися збором дикорослих рослин, – то в Південній Америці ця культура стала однією з найважливіших.

Ацтеки, майя, ольмеки – ці американські племена індіанців активно займалися землеробством, засівали великі площі цінною культурою, яка гарантувала достаток і захист від голоду. Адже кукурудза не лише росла в складному для інших рослин кліматі – її зерна могли зберігатися багато років, не втрачаючи поживних властивостей, що дуже важливо в умовах негоди і неврожаю. Цю культуру настільки шанували, що в пантеоні навіть був бог молодої кукурудзи Сентеотль, покровитель хліборобів та ювелірів. Жіночим двійником Сентеотля у ацтеків була Чікомекоатль, або Шилонен, – мати молодого маїсу. З нею ототожнювалися багатство і злагода в домі.

Згодом з’явилося й декілька сортів, що розрізнялися за термінами дозрівання. Наприклад, ранній, що приносить плоди вже через два місяці після того, як з’являлися перші сходи, отримав назву «півняча пісня». Інший сорт, дозріває за три місяці, називався «кукурудза-дівчинка». Найбільш пізньостиглий сорт, що дозріває шість-сім місяців, назвали «кукурудзою-старою».

Тож завдяки хорошій врожайності і невибагливості рослина отримало повсюдне поширення, розселившись досить далеко від свого місця походження.

Поля кукурудзи в Латинській Америці

Кукурудза в Європі вперше використовувалася як екзотична садова культура, але скоро була визнана цінної продовольчої культурою, яка характеризувалася більш високою продуктивністю ніж інші культури. Уперше в Європу кукурудза (маїс) потрапила в 1496 році. Її завіз сам Христофор Колумб, який побачив незвичайну, але дуже цінну рослину і вирішив вивчити її більш детально. Досить швидко місцеві сільгоспвиробники оцінили переваги нової культури. Кукурудза почала активно вирощуватися в Іспанії, Португалії, Франції. В кінці 17століття кукурудза з Румунії була завезена в Молдавію, а звідти в Україну.

Широке поширення культури в Європі пов’язано з тим, що Колумб привіз скоростиглу кременисту кукурудзу, яка добре пристосована до умов більшості європейських країн, а пізньостиглі зубовидні форми з’явилися в другій половині 19 століття.

Сьогодні кукурудза посідає друге місце серед сільськогосподарських культур у світі після пшениці і за посівними площами, і за рівнем продажів. Вона не росте лише в Антарктиді, а найбільше кукурудзяних полів в Мексиці, Бразилії, Аргентині та Індії.

Україна – країна кукурудзи

В Україні ця сільгоспкультура справді вважається царицею полів, оскільки її виробництво становить майже 50% від усіх зернових. Переважно вона вирощується в 9 областях країни: Вінницькій, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській та Чернігівській.

За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), лідерами по виробництву кукурудзи є США, Китай і Бразилія. США займає таку позицію завдяки високій врожайності. Всього минулого року американськими аграріями було зібрано 545,9 млн т зерна.

Китай посідає друге місце в рейтингу завдяки значним площам. У 2019/2020 маркетинговому році китайські аграрії зібрали 260,8 млн т зерна.

У Бразилії ж, яка впевнено тримає «бронзу», фермери зібрали 102 млн т зерна.

У 2019/2020 маркетинговому році Україна посіла 6 місце серед світових виробників кукурудзи, зібравши 35,9 млн т зерна.

Підготувала Анна Артим

Фото надані компанією «Сингента»

Список використаних джерел:
uk.wikipedia.org; fb.ru
uga.ua
oede.by

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here