Аномально тепла зима: які ризики для озимих культур?

Аномально тепла зима 2025 року – серйозний виклик для українських аграріїв. Незважаючи на те, що стан озимих культур на початок лютого оцінюється як задовільний, подальший розвиток ситуації залежатиме від погодних умов у наступні місяці

Зима 2025 року встановила нові температурні рекорди та увійде в історію як одна з найтепліших за останні десятиліття. За даними аналітичної довідки НААН, у другій декаді січня середня температура повітря в Україні коливалася від -2,5 °С до +2,1 °С, що на 3,3-6,6 °С перевищує багаторічні норми. Хоча тепла зима може здаватися сприятливим фактором, насправді вона створює значні ризики для озимих культур, впливаючи на їхню зимостійкість та майбутню врожайність, особливо за умов нестабільного снігового покриву та можливих різких похолодань.

Тепла зима: основні погодні тенденції

Протягом грудня 2024 – січня 2025 року в Україні спостерігалися аномально високі температури. Основні особливості цієї зими:

• Невеликі морози: температура рідко опускалася нижче -5 °С.
• Часті відлиги: середньодобові температури нерідко перевищували 0 °С.
• Дефіцит снігового покриву: у більшості регіонів він був нестійким або взагалі відсутнім.

Сніговий покрив та опади

Стійкий сніговий покрив є природним захистом озимих культур, зберігаючи тепло і запобігаючи промерзанню ґрунту. Однак у 2025 році його було недостатньо:

• У Київській області випало 11,8 мм опадів, а висота снігового покриву становила лише 2-4 см.
• У Львівській області – 13 мм опадів, а снігова ковдра сягала 8-10 см.

Такі умови залишили посіви менш захищеними, особливо під час нічних заморозків або можливих весняних перепадів температур.

«Упродовж другої декади січня зимуючі культури знаходилися переважно у стані неглибокого зимового спокою. В окремі дні декади, коли денні температури повітря досягали +7-14 °С, спостерігалося пробудження рослин озимих культур до повільної вегетації. Місцями на окремих площах центральних та південних областей відбулася зміна фазового розвитку – з’явилися сходи, 3-й листок і навіть початок кущіння.

Загрозливих явищ для перезимівлі озимих культур не спостерігалося. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) озимих культур була у межах 0°С – -5°С, що значно вище критичної температури вимерзання», – розповідає Світлана Литвин, керівниця аналітичного відділу УКАБ.

Як тепла зима впливає на озимі культури?

Озимі культури потребують періоду спокою, під час якого вони загартовуються та готуються до весняного відновлення росту. Нормальні зимові температури сприяють стабільному розвитку, але тепла зима порушує цей процес.

Через аномально високі температури рослини не входять у глибокий стан спокою, що робить їх менш стійкими до раптових похолодань. Передчасне пробудження та відновлення вегетації виснажує запаси поживних речовин, що може негативно вплинути на весняний ріст і розвиток.

Надмірне насичення тканин водою підвищує ризик пошкоджень клітин при різких змінах температури.

Ризик вимерзання при раптових похолоданнях

Якщо в лютому або на початку березня настане різке зниження температури без снігового покриву, рослини можуть зазнати значних пошкоджень.

Чому це небезпечно?

• Відсутність снігу залишає кореневу систему без природного утеплення.
• Мороз може пошкодити вузол кущіння озимих зернових, що є критично важливим для подальшого розвитку.

Випрівання та вимокання озимих культур

Через постійні відлиги та опади існує небезпека випрівання рослин, особливо в низинах і на важких ґрунтах.

Що відбувається?

• Надмірна вологість сприяє розвитку грибкових захворювань.
• Висока температура стимулює ріст, але подальші морози можуть знищити молоді паростки.
• На полях з поганим дренажем можливе загнивання кореневої системи.

Ослаблення імунітету рослин

Озимі, які продовжують вегетацію взимку, менш стійкі до шкідників та хвороб навесні.

Основні ризики:

• Розвиток кореневих гнилей.
• Активізація борошнистої роси та септоріозу.
• Зростання чисельності шкідників, які можуть перезимувати через теплу погоду.

«Станом на зараз стан озимих культур задовільний. Однак тривала та висока температура повітря (як для січня) може знижувати морозостійкість рослин. Є ймовірність, що різке та тривале похолодання призведе до ускладнення перезимівлі, особливо на більш пізніх посівах. Тому подальший стан озимих культур напряму залежить від подальших погодних умов», – зазначає Світлана Литвин.

Що можуть зробити аграрії для мінімізації ризиків?

Хоча керувати погодою неможливо, фермери можуть вжити певних заходів, щоб зменшити негативний вплив теплої зими.

Провести моніторинг стану озимих

Оцінити, в якому стані перебувають рослини після зими:

• Перевірити рівень життєздатності рослин у вузлі кущіння.
• Визначити площі, де є ризики випрівання або вимокання.

Оптимізувати живлення та догляд за посівами

Рано навесні варто підживити озимину азотними добривами, але з урахуванням стану посівів:

• якщо рослини ослаблені – внести азот у помірних дозах для стимуляції росту.
• у разі надмірного кущіння – застосувати регулятори росту.

Контролювати хвороби та шкідників

Ранній старт вегетації означає, що шкідники та хвороби також можуть з’явитися раніше. Важливо:

• регулярно оглядати посіви.
• за потреби проводити превентивну фунгіцидну обробку.

Готуватися до можливих погодних викликів навесні.

Підготувала Анна Артим