Антуан Пармантьє: Людина, яка переконала світ їсти картоплю

Сьогодні картопля міцно увійшла в наш раціон. Але ще кілька століть тому, наприкінці XVIII століття, французи, які славилися своїми вишуканими смаками, з огидою відкидали цей коренеплід. Більше того, картоплю вважали шкідливою для здоров’я. Саме французький вчений Антуан-Огюстен Пармантьє зміг переконати суспільство у цінності картоплі. Як йому це вдалося?

Антуан Огюстен Пармантьє – французький фармацевт і агроном епохи Просвітництва, який назавжди змінив харчові звички Європи.

Саме завдяки його наполегливості картопля стала одним із найважливіших продуктів у раціоні людей. Він також провів першу в історії кампанію примусових щеплень від віспи, винайшов технологію отримання цукру з цукрових буряків, заснував Школу пекарів та зробив внесок у вивчення способів заморожування та консервації їжі.

Життєвий шлях

Народився майбутній вчений 12 серпня 1737 року в Мондідьє, вивчав фармацевтику у своєму рідному місті, потім у Парижі.

У 1757 вступив до армії військовим лікарем і брав участь у Семирічній війні (1756 -1763), під час якої потрапив у полон до прусів. Тюремна дієта складалася здебільшого з картоплі, яка у Франції тоді вживалася лише як корм для свиней. Цей досвід став для нього переломним моментом, оскільки він оцінив поживні властивості коренеплоду і вирішив присвятити своє життя популяризації картоплі у Франції.

У 1763 році Пармантьє повернувся до Парижа з твердим наміром переконати своїх співвітчизників у цінності цього овочу.

Згодом він зайняв посаду головного аптекаря Будинку Інвалідів і того ж року здобув популярність завдяки публікації дисертації про лікувальні властивості картоплі.

Досвід ув’язнення став йому у нагоді, коли вчений запропонував у заявці на конкурс, оголошений Академією Безансона використовувати картоплю для годування хворих на дизентерію. У 1773 році Пармантьє виграв конкурс.

Агрономічні інтереси Пармантьє були різноманітні: він постійно шукав нові способи покращити життя людини.

Відтак, для вирішення проблеми нестачі тростинного цукру виступив за використання цукру з винограду та інших солодких рослин.

У 1772 разом з хіміком Каде-де-Во працював над новим методом паніфікації хліба, в 1800 був одним із засновників Школи пекарів.

У 1793 відкрив спосіб отримання цукру з цукрових буряків, введений в експлуатацію Делессером у 1801 році.

Під час Революції розробляв спосіб заготівлі солонини для військового флоту, в 1795 році – член Академії наук з розділу сільського господарства, з 1796 до 1813 – генеральний інспектор Міністерства охорони здоров’я, провів вакцинацію проти віспи в армії, контролював гігієнічні умови на флоті.

У 1803 році – головний фармацевт Армії Океанічного узбережжя, президент Паризького Фармацевтичного Товариства. 1807 року – голова Ради безпеки Парижа.

Досліджував можливості тривалого зберігання борошна, вина та молочних продуктів; культивував кукурудзу та опій; виступав за консервацію м’яса шляхом замороження; працював над удосконаленням методики консервування, відкритої Ніколя Аппером у 1810 році.

Помер 17 грудня 1813 року в Парижі у віці 76 років, похований у фамільному склепі на цвинтарі Пер-Лашез.

Популяризація картоплі

Картопля була завезена до Європи ще в XVI столітті, але тільки в Ірландії її регулярно вживали в їжу: в інших країнах вона або не вирощувалась взагалі, або використовувалася виключно на корм худобі. У 1748 французький парламент навіть заборонив вирощування картоплі на тій підставі, що вона нібито могла викликати низку хвороб, у тому числі проказу. Пармантьє виявив, що картопля нешкідлива для здоров’я і має високі смакові та поживні якості.

Багато в чому завдяки зусиллям Пармантьє Паризький медичний факультет оголосив у 1772 році картопля їстівною. Проте, Пармантьє довелося зіштовхнутися зі значним опором. Він не мав можливості використовувати свій експериментальний сад у Будинку інвалідів, де працював фармацевтом. Церковна громада, яка володіла землею, на якій розташовувався госпіталь, наклала заборону на вирощування картоплі на цій землі, а згодом добилася звільнення Пармантьє.

Після цього Пармантьє зайнявся широкою пропагандою картоплі серед французів, активно використовуючи всілякі рекламні трюки, які згодом стали легендарними. Він влаштовував звані обіди (де частування складалося переважно зі страв, приготованих з картоплі), на які запрошував знаменитостей, таких як Бенджамін Франклін або Антуан Лавуазьє, підносив королівському подружжю букети з квітів картоплі.

Людовік XVI навіть виділив вченому землю на заході від Парижа, на якій той зайнявся вирощуванням картоплі. Вдень він виставляв навколо грядки з картоплею озброєних охоронців, які привертали увагу та цікавість,а вночі охоронці йшли геть, дозволяючи людям «вкрасти» бульби.

Важливою віхою у боротьбі за визнання картоплі став неврожайний 1785 рік, коли саме вживання картоплі в їжу допомогло перемогти голод на півночі Франції. В останні місяці першої Паризької комуни (1795) картопля активно вирощувалась в Парижі, що перебував в облозі, навіть у саду Тюїльрі, аби зменшити голод.

Чому відкриття Пармантьє було таким важливим?

Картопля – це доступне і поживне джерело вуглеводів, вітамінів і мінералів. Вона допомогла вирішити проблему голоду в багатьох країнах.

Вирощування картоплі стало важливою галуззю сільського господарства, що сприяло розвитку нових технологій та підвищенню врожайності.

Картопля стала основою багатьох страв національної кухні різних народів.

Отже, Антуан Пармантьє – це яскравий приклад того, як одна людина може змінити світ. Його відкриття дозволило врятувати мільйони життів і підвищити якість життя мільярдів людей.

Підготувала Анна Артим