Біологічні продукти та їх роль в розкритті потенціалу рослин

Серед основних елементів живлення рослин азоту належить одне з чільних місць. Невичерпним його джерелом є атмосфера, 78 % складу якої становить саме цей елемент. У повітрі над 1 га земної поверхні міститься понад 80 тис. т молекулярного азоту. Проте ні люди, ні тварини, ні більшість рослин не здатні засвоювати його в такій формі.

Промислове зв’язування азоту атмосфери в аміак є досить дорогим процесом – на 1 кг виробленого і доставленого в господарство азоту витрачається як мінімум 1,5 кг рідкого палива, нераціональне використання якого призводить до відчутного погіршення стану довкілля: підвищується кислотність ґрунтів, зменшується сума поглинутих основ, порушується співвідношення різних мінеральних елементів живлення – калію, кальцію, заліза, магнію та ін., підвищується рухливість важких металів та їх засвоюваність рослинами. Особливо небезпечним є накопичення в ґрунті й рослинах надлишкової кількості нітратів, які спричинюють утворення в організмі людини небезпечних для її здоров’я канцерогенних нітрозосполук . Процес біологічної фіксації молекулярного азоту прокаріотами – ґрунтовими мікроорганізмами-азотфіксаторами – відіграє важливу роль у збагаченні ґрунтів азотом і має вирішальне значення для землеробства. Азотфіксуючі мікроорганізми здатні щороку засвоювати з повітря від 40 до більш як 300 кг азоту на гектар. Цей азот не забруднює довкілля і не потребує значних енергетичних затрат на виробництво. Про значущість процесу біологічної азотфіксації свідчить той факт, що у світовій практиці сільського господарства щороку в ґрунт з мінеральними добривами вносять 35 млн т азоту, тоді як за цей самий час рослини поглинають із ґрунту приблизно 75 млн т цього елемента. Різницю між зазначеними величинами компенсує діяльність мікробів-азотфіксаторів, насамперед бульбочкових бактерій, що зв’язують молекулярний азот у легкозасвоювані для рослини форми.

За рахунок симбіозу з бульбочковими бактеріями посіви сої здатні на 80 % забезпечити свою потребу в азоті. Симбіотично фіксований азот надходить до рослини в органічній формі, тому має 100 % засвоєння, тимчасом як азот мінеральних добрив, за наявності достатніх запасів продуктивної вологи, в кращому випадку засвоюється на 70 % і має пройти цілу низку перетворень до переходу у білкову форму.

На відміну від внесеного мінерального азоту, де його засвоєння припадає на першу фазу розвитку, а опади або полив призводять до його вимивання у нижні шари ґрунту, симбіотичний азот постачається рослині рівномірно протягом усієї вегетації у необхідній для росту рослини кількості.

Слід зазначити, що позитивний вплив мікроорганізмів-азотфіксаторів на рослину не обмежується поліпшенням її азотного живлення. Бактеризація сприяє трансформації важкорозчинних сполук ґрунту, в тому числі фосфорних, у форми, що легко засвоюються рослинами. Крім того, бактеріальні препарати містять фізіологічно активні речовини (гормони, вітаміни, амінокислоти, стимулятори росту рослин та ін.), які здійснюють пряму регуляцію росту рослин, зокрема, істотно, на 20–30 %, поліпшують використання добрив завдяки розростанню кореневої системи й підвищенню її поглинальних властивостей. При цьому корисні мікроорганізми, заселивши корені, не допускають інфікування рослини патогенними мікроорганізмами, збільшуючи її стійкість до хвороб.

Застосування інокулянта сприяє зменшенню тиску бур’янів завдяки тому, що ризобії надають азот лише для сої, а мінеральний азот є доступним для будь-якої рослини, що росте у ґрунті.

Ефект від застосування інокулянта полягає не лише в прибавці урожайності, а й в економії мінеральних добрив. При урожайності 3 т насіння сої, бульбочки забезпечують рослину до 200 кг діючої речовини азоту на гектар. Якщо перерахувати на мінеральні добрива, то це вийде в 10-15 разів дорожче ніж обробка насіння інокулянтом.

Після вирощування соя залишає після себе до 6 т/га післяжнивних решток, у тому числі 0,5–1 т/га бульбочок, які мають сприятливе співвідношення C:N та відмінно мінералізуються до мікро- та макроелементів, що є доступними для наступних культур у сівозміні.

АТУВА™ – інокулянт, що відповідає сучасним вимогам сільгоспвиробників, які вирощують сою. Це новітній інокулянт для сої,  що містить суміш високоефективних штамів бактерій Semia 5079 та Semia 5080 роду Bradyrhizobium japonicum із титром не менш ніж 2 х 10*10 КУО/мл. Це найвища концентрація бактерій в препараті серед існуючих пропозицій на ринку України, що забезпечує максимальний результат.

Іновація зазначеного продукту полягає ще й в технології його виготовлення. Технологія «Osmo Protection», за якою створено інокулянт Атува, дає змогу значно потовщити стінку мембрани бактерії, що забезпечує вищий ступінь захисту бактерій від висихання після обробки насіння. Також ця технологія створює додатковий бар’єр від хімічного та температурного стресів.

Цей фактор вимагає додаткової уваги для території України. Ні для кого не секрет, що посіви сої в нашій країни з року в рік потрапляють під вплив погодно- климатичного фактора. В усих зонах вирощування посіви сої зазнають температурних стресів та коливань рівня зволоженості грунту. Зарахунок технології «Osmo Protection» бактерії, що знаходяться в інокулянті Атува можуть витримувати значні коливання температури грунту та рівня його зволоження. Крім того дана технологія дозволяє зберігати вироблений інокулянт в умовах сертифікованого складу на протязі двох років в заводській упаковці. Що офіційно пролегламентовано при реестрації продукта. Крім того в цьому році компанія ингента закладала досліди по якості інокуляції Атува після тририічного періода збереіганя. Результати дослідів свідчать про те, що навіть після трьох років зберігання продукту в умовах сетифікованого складу Атува зберігає здатність до утворення бульбочок на рівні 80-90% в порівнянні зі «свіжим» продуктом і іноді суттево переважає конкурентів.

Інокулянт Атува наноситься на насіння разом із протектором Премакс, який виконує три основні функції:

• Рівномірне нанесення бактерій на насіння.
• Додатковий захист від висихання клітин.
• Живлення бактерії в період між обробкою насіння та проростанням рослин.

Окреме пакування бактерій і протектора, дая також додаткові можливості для більш тривалого зберігання інокулянту. Крім того вміст цукрів в протекторі значно нижчий, ніж в конкурентних продуктах, що сприяє повільному старту азотфіксації. Це в свою чергу не дає можливості бактеріям «розлінитися» і унокіляція відбувається поступово на протізя від 2 тижнів до 1 місяця. В цьому випадку на азотфіксацію має менш негативний вплив коливання температури і вологості грунту.

Завдяки інноваційним рішенням інокулянт Атува має можливість одночасного нанесення на насіння разом з протруйником за 6 місяців до посіву без втрати ефективності бактерій, що є вагомим фактором в економії часу та ресурсів. Завчасно оброблене насіння чекає на складі часу висіву, а погода те технологічні складності більше не визначають ефективність інокулянту. Виробники гнучкі у датах посіву.

Яка ідеальна комбінація з протруйником?

Надзвичай важливе питання по вибору партнера для захисту насіння від патогенів. Багато компонентів та діючих речовин препарату, особливо тріазольної групи, можуть призвести до зниження життєздатності або загибелі бактерій. У формуляцію протруйників додають біоциди для кращого зберігання продукту, що в свою чергу може мати негативний вплив на бульбочкові бактерії. Слід ретельно підбирати протруйник для забезпечення максимальної ефективності інокулянта.

Препарат АТУВА™ рекомендований до застосування у комбінації з такими протруйниками, як Максим XL та Вайбранс RFC, щоб краще розкрити генетичний потенціал сої. Вони не тільки не містять діючі речовини які негативно впливають на життєздатність бактерій, а й їхня формуляція спеціально розроблена для обробки насіння сої разом з інокулянтом.

Чи можна використовувати мікроелементи разом з інокулянтом?

Майже всі мікроелементи є важкими металами, тому додавати їх на етапі інокуляції не рекомендується. Через їх високу токсичність для бактерій безпосередній контакт із ними призводить до загибелі останніх. Особливо це стосується молібдену, кобальту та міді. Препарати мікроелементів для сої краще застосовувати по вегетації фоліарно.

Які норми азоту потрібно вносити при посіві сої, що оброблятиметься інокулянтом?

Невеликі стартові норми азотних добрив (N 20–30) не мають негативного впливу на інтенсивність азотфіксації. Високі норми азотних добрив, як правило, зменшують кількість бульбочок на коренях сої, знижують азотфіксуючу здатність та суттєво відтерміновують їх утворення. Це відбувається внаслідок того, що при наявності мінерального азоту рослина спочатку використовує його як більш легкодоступне джерело азоту і лише після його закінчення починає утворювати симбіоз із бактеріями та фіксувати атмосферний азот.

Але використання азотфіксуючих бактерій для розкриття потенціалу бобових культур далеко не останні досягнення сучасної науки. Наразі компанія Сингента ретельно вивчає азотфіксуючи бактерії на інших культураї і також фосфоромобілізатори, які нададуть змогу віддавати рослиним той фосфор, який у великій кількості міститься в наших українських грунтах але не доступний для рослин. Це вже недалеке майбутне.

Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, менеджерка з підтримки й розвитку протруйників, ТОВ «Сингента»