Бобові як стратегія: Україна може стати білковою опорою Європи

Світовий інтерес до зернобобових культур стрімко зростає, адже вони поєднують продовольчу безпеку, економічну вигоду та екологічну сталість. Про це в ефірі Українського радіо заявив генеральний директор Українська аграрна конфедерація Павло Коваль.

За його словами, нині у світі виробляється близько 90 млн тонн зернобобових на рік, а темпи приросту їхніх посівів — одні з найвищих серед сільськогосподарських культур. Лідерами залишаються Індія, країни Азії, США та Північна Африка. Водночас Україна має всі передумови, щоб посилити свої позиції на цьому ринку.

Коваль наголосив, що Україна є найбільшим виробником сої в Європі. В окремі роки валовий збір сої сягав 6 млн тонн. На тлі курсу ЄС на білкову автономність українська соя та продукти її переробки можуть відіграти ключову роль у зменшенні залежності Європи від імпорту протеїнової сировини.

Окрім продовольчої функції, бобові виконують важливу екосистемну роль. Завдяки здатності фіксувати азот із повітря вони збагачують ґрунт і зменшують потребу в мінеральних добривах. Це робить їх важливим елементом сталих сівозмін і відновлення родючості земель.

На українські поля повертаються сочевиця та нут, які краще адаптовані до посушливих умов півдня. У північних регіонах активно вирощують люпин, вику, люцерну та буркун, що зміцнюють кормову базу тваринництва та підтримують біорізноманіття.

З огляду на зростання населення світу, яке вже перевищило 8 млрд осіб і може досягти 9 млрд, бобові стають стратегічним резервом рослинного білка.

«Бобові — це світова комора рослинного білка, і саме Україна може стати опорою продовольчої безпеки Європи», — підсумував Павло Коваль.