Битва за врожай 2023. Коментар експерта

В Україні стартували жнива 2023.

Зокрема, в Одеській області розпочався збір урожаю на загальній площі більше 1 мільйона гектарів.

Як зазначили у Департаменті аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА – «до збирання підлягає 538,3 тис. га озимої пшениці та тритикале, 194,7 тис. га озимого ячменю, 0,4 тис. га озимого жита, 7,6 тис. га ярої пшениці, 46,0 тис. га ярого ячменю, 20,5 тис. га гороху, 1,2 тис. га вівса. Крім того, необхідно зібрати 217,8 тис. га озимого ріпаку і 3,3 тис. га ярого ріпаку. Таким чином, загальна збиральна площа цьогорічних жнив становить 1029,8 тис. га.

Жнивують і на Миколаївщині. Як повідомили в Департаменті агропромислового розвитку Миколаївської ОВА, станом на 21 червня вже зібрали озимий ячмінь на площі 750 гектарів. Середня врожайність — 32 центнери з гектара.

Тож чого очікувати українцям від цьогорічних жнив? Як підрив Каховської ГЕС вплине на результат збиральної кампанії?

Про це ми запитали у аналітика УКАБ Світлани Литвин.

– Пані Світлано, який прогноз урожайності основних зернових культур вже можна наразі зробити?

– Насамперед зазначу, що цього року очікувалися більш песимістичні прогнози щодо врожайності по всім зерновим культурам через низьку фінансову спроможність українських аграріїв. Через низьку ціну на зернові в них не було достатньо коштів для придбання добрив, ЗЗР, проведення всіх технологічних процесів, що однозначно негативно вплине на врожайність зернових.

Однак, дощова весна доволі позитивно вплинула на врожайність озимих зернових. Та й потім помірні температури й подальша відсутність опадів не мали суттєвого негативного впливу на ріст та розвиток сільгоспкультур. Тому очікується зниження врожайності озимих зернових лише на 6-8%, порівняно з середньорічними показниками. Щодо ярих зернових, то поки що про це рано говорити, оскільки для них вирішальними стане погода в червні-липні.

– Зважаючи на підрив Каховської ГЕС, скільки врожаю зернових буде втрачено та які це матиме наслідки для України й світу?

– За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства України через відсутність зрошення водами Каховського водосховища Україна щороку буде недоотримувати близько 2 млн т агпропромислової продукції.

Каховське водосховище забезпечувало зрошення в Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Для української продовольчої безпеки загрози суттєвої немає, однак при цьому буде далі знижуватися експортний потенціал нашої країни, а відповідно будуть недоотримувати продукцію наші країни-партнери, що залежні від поставок українського продовольства.

–  Які саме проблеми нас очікують із зерновими через труднощі зі зрошенням Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей?

– Пересічний українець не відчує жодних проблем із забезпеченням зерновими, нестача буде відчуватися більше щодо овочів. Однак зараз суттєво страждають господарства, які зрошували свої землі водами Каховського водосховища. Без достатнього зрошення їм не вдасться отримати таку високу врожайність, як було раніше. Окрім того, їм потрібно зараз освоювати нові технології, щоб бути ефективними в нових природно-кліматичних умовах, та ще й в умовах війни, складнощів з експортом та низькими цінами на зернові та олійні культури.

Підготувала Анна Артим