Чи може рости сорго на кислих ґрунтах?

Чому саме сорго?

У Закарпатській області традиційними культурами, які вирощують фермери та с.-г. підприємства, є пшениця озима, кукурудза, соя, соняшник. Середньорічна кількість опадів коливається у межах 700-750 мм/рік, що дозволяє на важких глинистих, глейових ґрунтах отримувати врожаї, не нижчі, ніж на чорноземах. 2022 рік був вкрай нетиповим для ярих культур, а саме: у травні місяці була зафіксована найменша кількість опадів за історію спостережень, починаючи з 1945 р – 9% від місячної норми; недостатня кількість опадів у червні (35%) та  липні (38%). Гідротермічний коефіцієнт, характеризуючи рівень вологозабезпеченості території з травня по липень місяці, склав 0,2, хоча для даної території, зазвичай, він становить 1-1,3. Аграрії цього регіону, можливо, вперше стикнулися з атмосферною та ґрунтовою посухою, в результаті чого отримали набагато меншу врожайність кукурудзи та сої. Дехто навіть взагалі не збирав сою, оскільки рахували, що це економічно не виправдано.

Політична ситуація в країні, та ще й погодні умови 2022 року підштовхнули нас до пошуку альтернативних культур, які можна вирощувати в умовах недостатнього вологозабезпечення. Так прийшла ідея посіяти  сорго зернове, адже ця культура відзначається такими перевагами:

– Сорго ефективно використовує поживні речовини з ґрунту, тому потребує менших доз мінеральних добрив.

– Сорго менше уражується хворобами й шкідниками, тому витрати на засоби захисту рослин є меншими, порівняно з іншими злаковими культурами.

– Сорго є високоврожайною, невибагливою та посухостійкою культурою. Підвищену температуру, у межах 40-45 ⁰С сорго переносить практично без зменшення рівня врожайності, в окремих випадках – навіть до 55 ⁰С. У період посухи сорго призупиняє ростові процеси, які відновлюються після випадання опадів.

– Продукти з сорго належать до категорії продуктів харчування (мука, макарони, крупи, печиво, енергетичні батончики, поп-корн, сиропи, пиво), які називаються «smart foods», оскільки вони не містять глютену та ідеально підходять для людей, хворих на діабет.

– За хімічним складом зерно сорго прирівнюється до кукурудзи, але містить більшу кількість білку, тому його можна успішно використовувати у тваринницьких комплексах.

– Крохмаль за структурою, вироблений із сорго, прирівнюється до картопляного, і значно кращий за кукурудзяний. З 1 т зерна сорго отримують до 700 кг крохмалю або 350 л спирту, що на 35 л більше, ніж з 1 т кукурудзи.

Пам’ятаючи про те, що сорго не рекомендується вирощувати на кислих, заболочених ґрунтах з близьким заляганням ґрунтових вод, ми все ж таки спробували на власному досвіді перевірити цю інформацію.

Особливості вирощування сорго

Рослини сорго належать до теплолюбних (сходи культури не витримують мінусових температур до -2-3 ⁰С). Мінімальна температура для проростання становить 8-9 ⁰С, але дружні сходи з’являються за температури 13-15 ⁰С.  Сорго не вибагливе до ґрунтів, тому може рости як на глинистих, засолених, так і піщаних ґрунтах, проте важливо, щоб поля, де буде вирощуватися сорго, були чистими від бур’янів, як однорічних, так і багаторічних. Перед сівбою важливо ретельно вирівняти поверхню ґрунту, щоб рівномірно загорнути насіння на глибину 3-4 см. Бажаним агрозаходом  після сівби є прикочування посівів. Під час вибору насіння гібридів сорго варто звертати увагу на те, чи оброблене це насіння антидодом – Concept III від фітотоксичної дії ґрунтового гербіциду, діючою речовиною якого є S-метолахлор. Застосування ґрунтових гербіцидів є незамінним заходом у технології вирощування цієї культури. Після сходів важливо не пропустити фазу внесення страхових гербіцидів, а саме, видалити за потреби злакові бур’яни у фазі 2-3 листків та дводольні – у фазі 3-4 листків. На відміну від кукурудзи, посіви сорго більше уражуються попелицею, тому застосування системних інсектицидів є вкрай важливим агрозаходом у його вирощуванні.  Дозрівання зерна у волотях проходить нерівномірно Крім того, під час достигання повної стиглості листостеблова маса рослин залишається зеленою, тому збирання врожаю, як правило, проводять після десикації посівів.

Агротехніка вирощування сорго в господарстві

Основний обробіток ґрунту – оранка, була проведена на глибину 25-27 см. 11 травня проводили культивацію у два сліди трактором К-700 та агрегатом комбінованим Podillya-900-32 (ТОВ «Красилівагромаш»). Сівбу ранньостиглого гібриду Айсберг, компанії РЖТ, проводили 13 травня, нормою висіву 165 тис насінин на 1 га. Для сівби була використана сівалка Tempo-F8 (Vaderstad). Ширина міжряддя становила 37 см (для цього довелося сівбу здійснювати у два проходи агрегату). Разом з сівбою вносили припосівне добриво –  діаммонійфосфат (NP 18:46), нормою 160 кг/га. Після сівби посіви обробили ґрунтовим гербіцидом Фортендо, з вмістом S-метолахлору 312,5 г/л та тербутилазину – 187,5 г/л, нормою 4 л/га. Ця комбінація діючих речовин ґрунтового гербіциду забезпечила тривалий період захисної дії, тому страхові гербіциди не застосовували.

Наступним агротехнічним прийомом було позакореневе підживлення з внесенням інсектициду в такій баковій суміші: карбамід – 3,3 кг/га, сульфат магнію – 2,5 кг/га, гумінові кислоти у формі калійної солі (200 г/л) – 0,1 л/га та трикомпонентний контактно-системний інсектицид (тіаметоксам, 250 г/л + лямбда-цигалотрин, 80 г/л + альфа-циперметрин, 15 г/л) – нормою 0,25 л/га.

Друге позакореневе підживлення з внесенням інсектициду було проведено перед викиданням волоті 8 липня в такій баковій суміші:   карбамід – 5 кг/га, сульфат магнію – 2,5 кг/га, гумінові кислоти (180 г/л) і фульвові кислоти (20 г/л) – 0,3 л/га та двокомпонентний контактно-системний інсектицид (імідаклоприд, 250 г/л + біфентрин 50 г/л) – нормою 0,2 л/га.

Десикація рослин сорго була проведена 29 вересня дикват-іоном, нормою 4 л/га із застосування БЛА. Збирання врожаю проводили 7 жовтня, за вологості зерна сорго 15,5-16%.

Підсумки та аналіз виробничої діяльності

Урожайність сорго склала 4,4 т/га. Враховуючи те, що протягом вегетаційного періоду випало близько 400 мм опадів, ми очікували, що отримаємо врожайність на рівні 6,5 т/га. Недоотриману врожайність пов’язуємо, все ж таки, з високою кислотністю ґрунту (4,08). Безумовно, низький вміст рухомого фосфору та дуже низький вміст доступного азоту в грунті, що характерно для кислих глинистих ґрунтів,  також, певною мірою, негативно вплинули на процеси росту і розвитку культури.

Незважаючи на це, у вирощуванні сорго, порівняно з кукурудзою, ми побачили певні переваги, а саме: менші агротехнічні затрати під час вирощування культури, а також зменшення собівартості продукції через відсутність додаткових витрат на сушку зерна, оскільки після первинної очистки вологість зерна сорго склала 14,4-14,7%. До речі, й ціна на сорго вища, ніж на кукурудзу, особливо в поточному році.

Наразі вирощений врожай сорго ще не реалізований, оскільки ми продовжуємо здійснювати пошук перспективного каналу збуту та чекаємо на підвищення ціни. Враховуючи зниження закупівельної ціни на зерно кукурудзи у цьому році, додаткові витрати на його сушку, а також вибагливість кукурудзи до азотних добрив, сорго може стати альтернативним варіантом для аграріїв України, особливо в умовах зміни клімату.

Коментар агронома: «Загалом, ми задоволені першим досвідом вирощування сорго в нашому господарстві. Сорго – досить  цікава й унікальна культура.  Наступного року ми також плануємо сівбу сорго, але вже на іншому масиві, який за ступенем кислотності ґрунту має нейтральну реакцію рН.

Довідка: Сорго зернове за обсягами виробництва займає п’яте місце у світі серед злакових культур, його виробництво складає більше 60 млн т/рік. Його вирощують переважно в Африканських країнах, США, Бразилії, Аргентині, Австралії, Китаї, Індії, Мексиці. До недавнього часу виробництво сорго в Європейських країнах було незначним, проте, сьогодні, збільшення виробництва сорго в Європі є стратегічною задачею.

Наталія Негуляєва, канд. с.-г. наук, головний агроном ТОВ «Карпатиагропродукт»