2 лютого відбулася друга лекція онлайн-курсу PRO.Соняшник, організаторами якого виступили Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з УКАБ та агенцією UCABevent.
З темою «Програми застосування гербіцидів для захисту посівів соняшнику» перед онлайн-аудиторією виступив Євген Мордерер, Завідувач відділу фізіології дії гербіцидів Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, доктор біологічних наук.
Розпочав він з опису основних груп гербіцидів, які класифікують за механізмами (сайтами) дії.
«На даний момент усі препарати і всі діючі гербіциди розподілені по групах, в залежності від механізму дії. Це пов’язано з явищем резистентності», – пояснив Є. Мордерер та додав, що через це кожен агроном повинен знати препарати якої групи він використовує, щоб у випадку виникнення резистентності можна було змінити цю групу й уникнути втрат урожаю.

Характеризуючи групи гербіцидів, науковець відзначив, що, перша група – це грамініциди. Гербіциди цього класу діють тільки на рослини з родини злакових, тонконогових.
Другий клас (АЛС), за його словами, найбільш популярний, найбільш ефективний та найбільш екологічно дружній.
Третя група гербіцидів така, як інгібітори полімерізації мікротрубочок є дуже старою та доживає останні дні, оскільки цей гербіцид має мутагенну дію і його рекомендують для вилучення з практики.
Четверта та п’ята групи теж, за словами Євгена, дуже старі. А от 14 – дуже цікава група гербіцидів, на яку одразу після її появи покладалися великі надії. Адже гербіциди цієї групи швидко діють і є дуже ефективними.
«Але ця їх позитивна риса, на жаль, приводить до того, що у них є дуже велика проблема з резистентністю. І хоча ці гербіциди більш ефективно застосовувати по вегетації, з’ясувалося, що для того, щоб вони були селективними, необхідно застосовувати їх у ґрунт», – зазначив доктор біологічних наук.
15 ж велика група – це основні гербіциди, які застосовуються у посівах соняшнику.
До речі, пан Мордерер зауважив, що з таблиці класифікації гербіцидів періодично щось зникає, тому що вимоги до них стають все жорсткішими з точки зору екології й токсикології. І це, за його словами, правильно. «Все, що ми застосовуємо, щоб захистити рослину, не повинно впливати на довкілля», – підкреслив науковець.
Торкнувся спікер й теми впровадження нових діючих речовин гербіцидів. Науковець відмітив, що до 90-х років минулого століття кожну декаду з’являлася велика кількість діючих речовин і механізмів дій, а після 90-х все різко пішло вниз. І зараз, якщо і з’являються окремі нові діючі речовини, то тільки серед відомих класів гербіцидів.





Залишити коментар: