Експорт насіння: позиція та дії Насіннєвої асоціації України

Рік тому Європарламент зробив значний крок у напрямку розвитку економічно-торговельних відносин з Україною: 4 червня було прийнято Регламент № 2022/870 «Про тимчасову лібералізацію торгівлі, яка доповнює торгові поступки, що застосовуються до української продукції відповідно до Угоди про асоціацію».

Метою Регламенту є поглиблення торговельних відносин з ЄС, максимальне полегшення умов здійснення експорту української продукції в умовах війни та продовження експорту до інших країн світу, зокрема відповідно до умов продовольчої програми ООН. Серед іншого цей документ передбачає призупинення усіх тарифних квот для сільськогосподарської продукції на період 1 рік.

Однак на початку 2023 року Міністри сільського господарства кількох країн-членів ЄС під тиском фермерів цих країн внесли пропозицію про введення спеціальних профілактичних заходів щодо зерна українських виробників, яке ввозиться до ЄС.

У результаті 2 травня Європарламент прийняв Резолюцію № 2023/903 про запровадження спеціальних заходів щодо деяких продуктів походженням з України. Згідно з цим документом запроваджуються спеціальні процедури перевірки таких видів зерна як пшениця, кукурудза, ріпак та соняшник, що завозяться з України на територію Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Варто зазначити, що у Європі у цього рішення є як прихильники, так і ті, хто його не підтримав.

Члени Насіннєвої асоціації України вважають, що це рішення було ухвалено у занадто короткі терміни. Парламентарі не приділили достатньої уваги обговоренню та вивченню наслідків цих нововведень для усіх сторін-учасниць. У результаті виникла низка складнощів як у наших експортерів, так і в європейських замовників українського зерна та насіння.

Найгостріша проблема – це те, що після вступу Резолюції у дію на кордоні із зазначеними країнами почали блокуватися абсолютно всі вантажі з зерном і насінням. Хоча в документі Європарламенту чітко вказано, що нововведення не розповсюджуються на раніше укладені контракти. На кордонах утворилися черги із зерновозів, які мали б вже бути в Європі та виконати свої зобов’язання перед партнерами.

Питання не зрушило з місця навіть після того, як Єврокомісія надала тлумачення Регламенту, де ще раз вказала, що виконання попередніх контрактів має бути дозволено. Проте, за даними членів нашої асоціації, ці контракти на кордоні не пропускають. Щобільше, європейські клієнти почали відмовлятися від поставок від українських підрозділів, використовуючи аргумент “ненадійність”.

Ще один “недопрацьований пункт” – у Регламенті вказані загальні торгові коди продуктової групи для соняшника, ріпаку, кукурудзи та пшениці, що унеможливлює імпорт не тільки товарного зерна, але і насіння для сівби.

Представники Насіннєвої асоціації України сконтактували з Мінекономіки щодо вказаних аргументів, і відповідно до їхньої пропозиції надали дані щодо обсягів експортованого насіння згідно тих же даних Євростату.

З приводу документа № 2023/903, то члени Асоціації мали окрему предметну онлайн-розмову з Європейською насіннєвою асоціацією Euroseeds. На прохання їхній Генеральний секретар Гарліх фон Ессен поспілкувався з представниками європейської влади. На його думку, обмеження, що зачіпає і насіння, з’явилося або випадково, або через недбалість та недостатнє розуміння.

В електронному листуванні Гарліх фон Ессен зазначив, що Україна отримує потужну підтримку усієї європейської насіннєвої галузі. Багато насіннєвих компаній з ЄС інвестували значні кошти в селекцію та виробництво насіння в Україні як для місцевого ринку, так і для забезпечення своєчасного постачання високоякісного насіння для всього ЄС. Особливо підкреслив, що посівний матеріал, як правило, не вважається продуктом, до якого застосовуються превентивні заходи, заходи торговельної відплати або інші форми заборон. Він є відправною точкою всього виробництва продуктів харчування і ключем до продовольчої безпеки, різноманітності та якості. Тому в минулому воно завжди звільнялося від будь-яких торговельних обмежень або санкцій, незалежно від його походження.

Також Гарліх фон Ессен підкреслив важливий момент, що посівний матеріал не створював жодних логістичних перешкод і не загрожує економіці місцевих фермерів і не створює конкуренції. Навіть навпаки. Це насіння у більшості випадків виробляється компаніями ЄС і призначене для фермерів ЄС у цих 5 країнах та багатьох інших країнах-членах ЄС, вчасне постачання, логістика та планування виробництва яких опинилося під загрозою.

Під час спілкування з партнерами в Євросоюзі, було важливо переконливо нагадати їм, що співробітництво з українськими компаніями взаємовигідне. Про це члени Насіннєвої асоціації України вказали й у відкритому листі до представника України в ЄС та Європейському Співтоваристві з атомної енергії. В ньому підкреслили, що проблема з експортом насіння викликає занепокоєння не лише в Україні, а й серед європейських фермерів, які можуть не отримати якісне насіння, та в достатній кількості, що стимулюватиме дефіцит на ринку та підвищення цін для фермерів. Своєю чергою для України та європейських насіннєвих компаній, які працюють у країні, потенційні збитки від зазначених обмежень оцінюються в 4 мільярди гривень (або 100 мільйонів євро).

Наразі експорт посівного матеріалу до країн ЄС розблоковано. Європейський союз на рік зменшив перелік товарів, які обмеженні на ввезення до Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії. Мовиться про виключення зі списку кукурудзи, пшениці, соняшника та ріпаку. Відповідне рішення можна знайти в Імплементаційному Регламенті Комісії (ЄС) від 5.06.2023 року №2023/1100.

Пресофіс Насіннєвої асоціації України