
13 жовтня у Києві відбувся Український тваринницький саміт, або ж UKRAINIAN LIVESTOCK SUMMIT – платформа для обговорення сучасних трендів й проблемних питань розвитку тваринництва, птахівництва та кормовиробництва у воєнний та повоєнний час. На цю головну подію року галузі зібралися понад 480 учасників, які з’їхалися з усіх областей України.
Організатори – компанія «ПроАгро Груп» спільно з Союзом птахівників й Міжрегіональною спілкою птахівників та кормовиробників – постаралися вмістити в рамки одного дня фахове обговорення усіх актуальних питань вітчизняного птахівництва, скотарства, свинарства та кормовиробництва. і поставили собі за мету залучити до обговорення проблем тваринництва України світову та вітчизняну спільноти, знайти шляхи збереження, відродження і стрімкого зростання тваринництва й кормовиробництва України.
Окремо хочу зазначити про дуже ефективний формат саміту, коли кожен учасник мав змогу самостійно обрати для себе найбільш прийнятну форму роботи – можна було слухати виступи спікерів, спілкуватись за філіжанкою кави з колегами в лаунж-зоні, знайомитися з новими технологіями, проводити ділові переговори чи відвідувати семінари.

Під час заходу працювала виставка обладнання та технологічних рішень у галузі тваринництва Livestock Expo 2023, де близько 30 компаній представили свої експозиції з обладнанням та технологічними рішеннями у галузі тваринництва, птахівництва, скотарства і кормовиробництва. Також окрема частина заходу була присвячена передовим технологіям, покликаним підвищити ефективність виробництва тваринницької продукції, де партнери заходу, презентували свої інноваційні продукти та рішення для усіх секторах галузі, а для тих, хто хотів докладніше познайомитися з сучасними ефективними технологіями, відбувалися семінари з інноваційних технологій і продуктів.
У вітальному слові виконавчий директор «ПроАгро Груп» Олег Клименко розповів про важливість розвитку тваринницької галузі, яка в умовах війни і неможливості вільного вивозу зерна, провідним виробником й експортером якого є Україна, може стати головним споживачем збіжжя. Водночас збільшення виробництва яєць, молока, м’яса дасть стимул розвитку переробки й випуску продукції з вищою доданою вартістю, зокрема комбікормам, що своєю чергою забезпечить зростання національної економіки. Саме тому підтримка тваринництва наразі є одним з головних пріоритетів держави у агропромисловому комплексі.

Своєю чергою, перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький наголосив на тому, що з початку року спостерігається тенденція на відновлення і зростання поголів’я тварин.
- Влітку Мінагрополітики представило стратегію розвитку АПК на найближчі 10 років. Тваринництву приділена значна увага і передбачено, що впродовж наступного десятиліття виробництво м’яса птиці зросте у 2,5 рази, свинини – вдвічі, молока – теж вдвічі. Сподіватися на це нам дозволяє вихід наших тваринників на рівень ефективної собівартості виробництва, також ми бачимо тренд на зростання світового споживання і відкриття нових ринків для української тваринницької продукції, – зазначив Тарас Висоцький.
Працює уряд і над пільговими кредитами для виробників. Наприклад, передбачається надавати кредити під 1-3% річних протягом перших трьох років, і 5% – після третього року.
Учасників цьогорічного саміту привітав президент Міжнародної комісії з яйця Грег Хінтон. А перша дискусійна панель була присвячена птахівництву, її розпочала Юлія Фльорова – генеральний директор компанії «Овостар Юніон», ТОВ «Ясенсвіт», одного з найбільших вітчизняних виробників яєць. Вона зазначила, що птахівництво з усіх напрямків постраждало найменше, а однією з основних проблем є кадрова. Втім, потроху все вирішується. А от про ефективність поки що говорити зарано, адже над нею можна працювати, коли все стабільно, а зараз, під час війни, не можна нічого передбачити.

Відбулися чотири дискусійні панелі, де обговорювався стан справ і проблематика у птахівництві, скотарстві, свинарстві та кормовиробництві. Протягом саміту виступало понад тридцять спікерів – фахівців та керівників тваринницьких господарств, переробних підприємств, комбікормових виробництв, сервісних компаній. Багато хто зазначав про те, що вплив війни відчули на собі всі, звичайно, у кожного цей вплив різний. Це може бути і релокація виробництва, і катастрофічний брак персоналу, і повне знищення виробництва. Наприклад, Вісхан Ісламов, директор Ізюмського комбінату хлібопродуктів розповів про проблеми виробництва після окупації і про подальші перспективи відновлення підприємства.
Обговорювали також такі важливі питання, як зберегти бізнес під час війни, оптимізувати ефективність виробництва, забезпечити стрімкий повоєнний розвиток.
Ольга Соломка





Залишити коментар: