Про «космічні» технології та зміни з «космічною» швидкістю

Цікава конференція «Агрокосмонавти 2025», організована аграрним медіа «Aggeek» і директором ФГ «Флора А.А.» Андрієм Капріцою, відбулась нещодавно в передмісті Вінниці. Цьогорічний захід було проведено у форматі дводенної подорожі у «космічне майбутнє» агробізнесу.

Протягом першого дня конференції спілкувалися і ділилися досвідом власники та керівники агрокомпаній. Зокрема, відбулось інтерактивне навчання на тему практичних інструментів для ефективного управління агробізнесом; майстер-клас із впровадження кращих моделей управління для агропідприємств; практичні моделювання зон відповідальності у компанії. Ішлося також про використання аналітики для ухвалення ефективних рішень, баланс між холдинговими практиками та ручним управлінням, розглядали реальні кейси від агрохолдингів і фермерів тощо.

Наступного дня у відкритому форматі спілкувались понад три сотні учасників. Цей день був присвячений практичним знанням та інноваціям: розбір кейсів за участі фермерів і експертів; інтерв’ю на сцені з обговоренням реальних викликів і досягнень; інтерактивні демонстрації та відкриті діалоги; знайомство зі стендами партнерів і обговорення інновацій.

Про максимальну діджиталізованість господарства, використання високоточних технологій та про принцип відкритості говорив модератор конференції Андрій Капріца. За його словами, це допомагає очолюваному ним агробізнесу адаптуватись до сучасних викликів та змін (це і зміна клімату, і зміна законодавства, і євроінтеграція, і війна…).

– Яка ціль таких конференцій? Наступним кроком після того, як ми зробили у своєму господарстві своєрідну міні-революцію – перейшли на точне землеробство – вирішили, що можемо цим ділитися з іншими. Я не розумію тих підприємців (це стосується не тільки аграрного бізнесу), які чогось досягли і не діляться цим. Вони говорять: «А для чого нам виховувати собі конкурентів?». Я на це відповідаю просто і трохи з пафосом: якщо я сьогодні ділюся чимось, що вже зумів зробити у себе в господарстві, людина це впровадить у себе тільки завтра, а я вже буду на два кроки попереду. Тому для мене це не є якоюсь проблемою чи конкуренцією. Закликаю всіх бути публічними, ділитися своїми успіхами – тільки таким чином ми ставатимемо сильнішими, – зазначив Андрій Капріца. – Сучасні виклики змушують нас до об’єднання, до кооперації. Кооперація – це завжди добре, це або приводить до успіху, або зменшує ризики втрат.

У рамках блоку конференції, що мав назву «Космічні інновації», говорили про інноваційні технології в агробізнесі. Зокрема, директор АПК «Докучаєвські чорноземи» Михайло Кобченко з Полтавщини, ділився досвідом використання в управлінні підприємством штучного інтелекту – чату GPT.

– Моє кредо: «Відходи в доходи». Все, що пов’язано з вторинною переробкою, знаходження нових продуктів – це моя тема. Але так вийшло, що в ході своєї роботи я трохи опанував штучний інтелект. Це як інтелектуальний спаринг-партнер, до якого можна звернутися в будь-який час доби. Перевагою є те, що ти можеш його навчати, а він може навчати тебе. Можна розвиватися разом і завдяки цьому підвищувати свій професійний рівень та професійний рівень своїх співробітників, – розповів Михайло Кобченко і дав поради, як навчати ШІ, як «закачати» в нього фахові статті різними мовами, щоб потім отримувати якісні відповіді.

Фермер, експерт і консультант Сергій Суровий говорив про агроконсалтинг та агрономічний супровід. Свій виступ він назвав «Фермер-оркестр = погана музика».

– Взагалі моя тема – технологія No-till, Strip-till, здоров’я ґрунту. А сьогодні хочу поговорити про наболіле: чому фермер не має бути «оркестром», не має робити все самотужки, а вчитись делегувати деякі завдання команді. Буває, син батькові каже, що треба змінюватись, той відповідає: «Я все знаю, я це побудував, а ти хто такий?». Часто фермер вирішує робити все сам, і якщо керівник з якоїсь причини йде, після цього бізнес зупиняється, – каже Сергій Суровий. – Також це стосується агронома. Я відвідую багато господарств в Україні, консультую у Вінницькій, Житомирській, Київській, Полтавській, Дніпропетровській, Одеській областях, спілкуюся з багатьма фермерами і спостерігаю таке явище, коли агроном – це «універсальний солдат». Він і обіди розвозить, і запчастини привозить, і людей возить. Тобто займається всім, але не агрономією. А агроном повинен ходити в полі, він має відчувати поле, дивитися на рослини, прогнозувати, що він має робити на цьому полі. А якщо він поля спостерігає тільки через вікно автомобіля – самі розумієте, який буде результат…

За словами пана Сергія, керівники вже навчаються залучати професіоналів «зі сторони» – бухгалтерів, фінансистів, юристів. То чому б не залучати агрономів, агроконсультантів? Консультант може допомогти «розкласти яйця в різні кошики», зробити правильні розрахунки собівартості та оцінити доцільність певних новацій. Було наведено цікаві приклади: фермер поставив на сівалку нові апарати, які автоматично відключаються, щоб не було пересіву на краях, де сівалка розвертається. Але таким чином економія на насінні склала 2-3%, а встановлення такої системи обійшлося в 50 тис. доларів… Ще один приклад: при розрахунку собівартості врожаю звертали увагу на незначну економію пального на тракторах, але не врахували, скільки пального витрачають керівник та агроном на своїх службових автомобілях…

Про швидкі фінансові рішення на посівну-2025 та інвестиційні цілі говорив представник OTP Bank Павло Гузир (керівник проєкту «Агро Фабрика»). Відбулась також сесія коротких питань «Відверто про банки», спікером під час якої був Станіслав Шум, представник медіакомпанії «Aggeek». До речі, з залу довелось почути нарікання на «не дуже гнучку» роботу державних банків, зокрема на те, що вони іноді занадто довго розглядають заявку на кредит, а перед самою посівною відмовляють…

Говорили і про «космічні можливості» сучасних сівалок (спікер Олександр Савунін, компанія «Астра»); про рідкі добрива під час посіву (Олексій Агєєв, SmartFarming); про захист рослин та поліпшення ґрунту (Сергій Богомаз, «Агрокомпанія»); про українську селекція кукурудзи для всіх кліматичних зон (Юрій Гончаров, Агрокорпорація «Степова») тощо.

У дискусії «Українська селекція – це вже космос чи тільки стартовий майданчик?» взяв участь Михайло Нагорняк із Вінниччини – селекціонер-практик, засновник та директор компанії «МНагор». Він розповів про неабиякий інтерес до української інноваційної продукції – цукрової кукурудзи, розробленої цією компанією.

– Наші новинки «Вишиванка» та «Український біколор» чекають на перших фермерів-інноваторів, а як отримати насіння цих гібридів безкоштовно на пробу в 2025 році – деталі запитуйте в менеджерів. Приклад: абсолютна новинка в Україні та світі – качан із синьо-жовтими зернами суперсолодкого Sh2-типу. Фіолетово-сині зерна мають лікувальні властивості: містять антиоксиданти та антоціани. Дослідження показали, що фенольні сполуки фіолетової кукурудзи мають потужні антиоксидантні, протизапальні, антимутагенні та антиканцерогенні властивості. Також виявлено, що вони полегшують захворювання, пов’язані зі способом життя, такі як ожиріння, діабет, гіперглікемія, гіпертонія та серцево-судинні захворювання. Увага: при посіві поруч сортів іншого кольору можливе переопилення та синє забарвлення зерен на інших сортах, – поінформував Михайло Нагорняк.

Про інноваційні біотехнологічні рішення для сталої моделі агросектору розповідала Марина Савчук, експертка з екології BTU Ukraine. Одне з запропонованих нею рішень – використання деструктора стерні «Екостерн». Цей мікробний препарат збільшує доступність поживних елементів, сприяє секвестрації вуглецю та запобігає деградації ґрунту, збільшує мікробне різноманіття і підвищує врожайність сільгоспкультур. А додавши препарат з фосфор-калій мобілізуючими мікроорганізмами, можна, за словами експертки, заощадити до 30% добрив, залежно від типу ґрунту.

– Згідно з Європейським зеленим курсом, важливо знижувати використання хімічних ЗЗР. І у нас теж є рішення. Ми провели ряд ґрунтовних досліджень, які довели ефективність біологічних фунгіцидів відносно різних хвороб рослин. Вже зараз треба активно розвивати розумне землеробство. І наші інноваційні біологічні рішення в цьому ефективно допомагають, – зазначає Марина Савчук.

Також учасники конференції «Агрокосмонавти 2025» говорили про органічне землеробство та про вибір екоорганічних добрив, використання метеорадарів, роботів для розмінування земель від FRENDT LLC та про інші «космічні» зміни і новації. Не менш цінним під час цього заходу було неофіційне спілкування, налагодження контактів та нетворкінг.

–  Світ змінюється. Зміни постійно відбуваються і в сільському господарстві. Готові до них не всі. А ті, хто готові, врешті залишаться при своєму господарстві і при прибутках, – резюмував фермер і модератор конференції Андрій Капріца.

Юрій Сегеда