Соєво-ріпакові правки: як нові правила експорту змінять аграрний ринок. Коментар експерта

10% мито на експорт сої та ріпаку: як працюватимуть нові правила і що змінює постанова №1256 — пояснює генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.

Після кількох років дискусій і численних спроб урегулювати експорт олійних культур, в Україні запрацювали так звані «соєво-ріпакові правки» — законодавчі зміни, які вводять 10% мито на експорт сої та ріпаку. Закон, підписаний Президентом у вересні 2025 року, мав на меті стимулювати внутрішню переробку, обмеживши вивезення сировини за кордон. Водночас документ передбачає виняток — виробники, які самостійно вирощують ці культури, або кооперативи, що експортують продукцію своїх членів, можуть здійснювати безмитний експорт.

Однак реалізація цього механізму виявилася непростою: на практиці бракувало чіткого порядку підтвердження походження продукції, через що багато агровиробників не могли скористатися пільгою. Вирішити цю проблему мала Постанова Кабміну №1256 від 3 жовтня 2025 року, яка нарешті затвердила офіційний порядок підтвердження власного виробництва сої та ріпаку — документ, що відкриває шлях до безмитного експорту.

Про те, як ці зміни вплинуть на фермерів, аграрний ринок і перспективи експорту, ми поговорили з Олегом Хоменком, генеральним директором Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).

Про головні зміни на ринку                                     

Олег Хоменко:

«На початку вересня відбулися зміни в системі митних платежів при експорті сої та ріпаку — введено 10% мито. Але закон передбачив виняток: виробники сільськогосподарської продукції та кооперативи можуть експортувати власно вирощену продукцію без сплати цього мита. Проблема в тому, що на момент набуття чинності закону порядок підтвердження власного походження не був визначений. Через це багато компаній не могли скористатися пільгою і змушені були сплачувати мито, щоб виконати контракти».

Фактично, аграрії опинилися в ситуації, коли право на пільгу є, але механізму — немає. Це створило ризики для виконання експортних угод і зниження прибутковості в сезоні збору врожаю.

Постанова №1256: чіткий алгоритм для експортерів

3 жовтня уряд ухвалив Постанову №1256, яка затвердила порядок підтвердження походження власно вирощеної сої та ріпаку. Відтепер право на безмитний експорт мають:

• фермери та компанії, які самостійно виростили продукцію;
• сільськогосподарські кооперативи, які експортують продукцію своїх членів.

Олег Хоменко:

«Для підтвердження походження продукції потрібно отримати експертний висновок від Торгово-промислової палати України. Саме ТПП уповноважена видавати документ, який підтверджує, що товар є власно вирощеним. Минулого тижня ще тривали узгодження з регіональними відділеннями Палати щодо переліку необхідних документів — його намагалися уніфікувати».

До переліку входять:

• копії договорів оренди або документів на право користування землею;
• витяги з державного аграрного реєстру;
• довідки з податкової;
• документи, що підтверджують закупівлю насіння, добрив, пального тощо.

«Перелік не надто складний, але доволі об’ємний. Це потребує часу й ресурсів, адже аграрії мають зібрати документи, подати їх у ТПП і сплатити за послугу. Крім того, залишається питання: чи зможе Торгово-промислова палата оперативно обробляти великий обсяг заявок. Нам запевняють, що процес буде організований ефективно», — зазначає Хоменко.

Як реагує ринок: скорочення площ і зниження цін

Поки система не запрацювала повноцінно, ринок уже відчуває перші наслідки.

Олег Хоменко:

«Ми вже бачимо скорочення посівних площ під ріпаком. За даними Мінагрополітики, цього року посіяно 985 тис. га — на 200 тис. менше, ніж торік. Це мінус близько 16% і потенційне скорочення врожаю на пів мільйона тонн. Щодо сої поки важко прогнозувати, бо це яра культура, але рішення щодо неї фермери прийматимуть, спостерігаючи, як працює експорт ріпаку».

На тлі нових правил ціни на ріпак і сою демонструють тенденцію до зниження.

«По ріпаку ціна СРТ уже просіла до $590 за тонну, і падає в середньому на $2 кожні кілька днів. Схожа ситуація по сої — мінус $1 щодня. Якщо тенденція продовжиться, виробники шукатимуть баланс між експортом і внутрішньою переробкою», — додає експерт.

Чи стимулює мито розвиток переробки?

Ідея запровадження 10% мита спершу подавалася як стимул для розвитку внутрішньої переробки, щоб зменшити експорт сировини. Та поки що ефект може виявитися протилежним.

Олег Хоменко:

«Ми можемо отримати ситуацію, коли під впливом мита скоротяться площі під соєю та ріпаком, а отже — зменшиться і обсяг сировини для переробки. У 2024 році ми експортували близько 3 млн тонн ріпаку, з яких 1,8 млн тонн пішли за кордон, переважно до ЄС. Якщо цьогоріч отримаємо мінус 500 тис. тонн урожаю, при тих самих темпах експорту для внутрішньої переробки залишиться менше».

Географія експорту: фокус на Європі

Україна залишається орієнтованою на європейські ринки.

«90% ріпаку традиційно експортується до ЄС. По сої географія ширша: 43% — Європа, близько 20% — Єгипет, 18% — Туреччина, 10% — Пакистан. Введення мита фактично звужує наші можливості, і все тепер залежить від того, хто запропонує кращу ціну. Ми дуже залежимо від світових ринків, і будь-які зміни там відразу відчуваються в Україні», — наголошує Хоменко.

Висновок

Постанова №1256 — важливий крок до врегулювання ситуації з «соєво-ріпаковими правками». Вона нарешті створює юридичний механізм підтвердження походження продукції і дає фермерам шанс скористатися правом на безмитний експорт.

Водночас експерти застерігають: реалізація цього механізму визначить, чи стане документ інструментом підтримки виробників, чи перетвориться на чергову бюрократичну перепону.

«Головне зараз — щоб система запрацювала швидко і прозоро. Тоді фермери відчують, що закон справді працює на них, а не проти них», — підсумовує Олег Хоменко.

Анна Артим