Сучасний протруйник – надійний фундамент вирощування зернових

Як би ми не намагалися звикнуть до примх природи, як би не враховували всі її можливості, вона все рівно приносить свої сюрпризи. Ситуація, яка склалася на сьогоднішній день на посівах озимих зернових культур, вимагає оперативного і чіткого оцінювання їх стану і гнучкого реагування на можливі постійні зміни. Які основні моменти, що викликали занепокоєння сільгоспвиробників у весняний період 2023 року.

Перше це досить повільне підняття температури, тривала затяжна весна з значною кількістю опадів по більшій частині України. З одного боку, це дуже гарно для озимої пшениці, бо саме таку погоду ця культура «полюбляє» але це призвело до досить повільного розвитку вторинної кореневої системи. Особливо затримка була помітна на посівах, які були добре розвинені з осені, тому що велика кількість вегетативної маси не давала змоги погрітися ґрунту. Окрім цього за рахунок наявності постійної вологи у поверхневому горизонті грунту і осінньо-весняний період досить сильного розвитку набули грунтові патогени. Суттєвого враження рослини відчули від фузаріозних і гельмінтосопріозних гнилей, пітіума, ризоктонії, церкосопри та гібеліни. Це призвело до накопичення вказаних патогенів і вони будуть становити загрозу для посівів озимих зернових культур у 2023 році.

На сьогодні врожай озимих зернових 2023 року вже сформовано, і тепер нам необхідно планувати захист урожаю майбутнього року. Захист майбутнього вражаю будь-якої культури починається з вибору протруйника. Те, від чого слід захищати врожай сьогодні, – це фузаріоз, який буде присутнім на насіннєвому матеріалі по всій території країни. Крім того це грунтові інфекції фузаріозу, гельмінтоспоріозу, пітіума, ризоктонії тощо.

Ми не будемо чіпати питання продовольчого зерна, в даному разі маємо за мету зрозуміти, що робити з насіннєвим матеріалом, які критерії будуть мати значення при виборі протруйників.

Отже на що слід звертати увагу, коли мова йде про вибір протруйників на посівну кампанію 2023 року.:

Пліснявіння насіння

Перше на що слід звертати увагу при визначанні кількості та видового складу пліснявіння насіння це те, що візуальної оцінки недостатньо. Для чіткого розуміння кількості і видового складу необхідно проводити фітопатологічну експертизу насіннєвого матеріалу. Слід розуміти, що плісняві гриби будуть активно розвиватися в осінньо-зимовий період, особливо за умови  теплої і вологої погоди і можуть привести до значних втрат.

Пліснявіння насіння і проростків у ґрунті потужно розвивається в умовах затяжної безсніжної осені, при висіванні насіння в недостатньо зволожений або недостатньо прогрітий ґрунт, заглибленні насіння при висіванні, за умов неякісного обробітку ґрунту, недостатньої аерації і низького рівня забезпеченості органічними добривами. Пліснявіння насіння –  одна з головних причин зниження польової схожості зернових культур, особливо в зоні ризикованого землеробства. Інфекційний початок збудників пліснявіння міститься в ґрунті або на поверхні насіння.

Пліснявіння насіння викликає комплекс збудників, таких як Penicillium, Aspergillus, Mucor, Botrytis, Cladosporium, Cephalosporium, Trichothecium та ін. Як правило, ці збудники є скрізь і завжди, тому фактично викликають інфекцію і визначають швидкість її наростання тільки вологість і температура. Внаслідок пліснявіння насіння послаблюється енергія росту рослин, знижується схожість, зріджуються посіви. Основний симптом – формування на поверхні зернівок нальоту грибів різного кольору.

Пліснявіння насіння контролюється комплексною дією контактної і системної діючої речовини одночасно так як важливо знезаразити поверхню насіннєвого матерплу і не дати збіднику прониктнути в середину. Важливо розуміти , що всі ці збудники на даний момент суттєво накопичилися і в грунті і становлять суттєву загрозу майбутньому урожаю.

Збудники кореневих та прикореневих гнилей

До наступної, більш багаточисленної та різноманітної групи інфекцій зернових, відносяться кореневі та прикореневі гнилі. Боротьба з цими захворюваннями набагато складніша, оскільки тут представлені збудники різних класів та різної біології з дуже різним рівнем чутливості до різних діючих речовин і крім того, більшість з них є факультативними патогенами, тобто здатні уражати не тільки зернові, але й цілий ряд інших культурних та диких рослин. Ще однією важливою особливістю цієї групи грибів, яка ускладнює боротьбу з ними, є те, що вони здатні передаватися як через насіння, так і через ґрунт.

Зазвичай розрізняють 6 видів головних і найбільш характерних для нашої зони кореневих/прикореневих гнилей. Це фузаріозні, гельмінтоспоріозні, церкоспорельозні, офіобольозні, пітіозні та ризоктоніальну гнилі.

Якщо говорити про їх географічний розподіл по території України, то маємо таку картину:

• фузаріозні кореневі гнилі (кг) зустрічаються на більшій частині території нашої країни, і завдають значної шкоди як в умовах достатнього так і недостатнього зволоження. При цьому при умові нестачі вологи шкодочинність біль відчутна матеріально але майже непомітно з точки зору наявності симптомів;
• гельмінтоспоріозні кг зустрічаються всюди, але переважають на Півдні та Сході України;
• церкоспорельозні кг – поширені всюди, але найбільш шкодочинні на Поліссі, Західному та Центральному Лісостепу, в Степу на зрошенні;
• офіобольозні кореневі та прикореневі гнилі зустрічаються в зоні достатнього зволоження в Західній частині Полісся та Лісостепу. Значної шкоди завдають також в Одеському регіоні та на півдні в умовах зрошення.
• пітіозні кг є будь-де, але найбільш шкодочинні на Півночі, в Центрі та Заході України;
• ризоктоніальні прикореневі гнилі (очкова плямистість) – Степ, Південний Степ, зони достатнього зволоження, небезпечні при умові використання попередніків , що вирощувались в умовах зрошення.
• Гібелінозна коренева гниль набуває шкодочинності по всій території України, особливо небезпечна в Південній частині. В 2019 році в деяких регіонах Одеської області привеле до повного знищення 30% посівів озимої пшениці.

Розвиток септоріозу на насіння

Тривалий період вологої погоди з сильними вітрами у фазу молочно-воскової стиглості насіння сприяв значному відсотку ураження насіння озимої пшениці септоріозом колосу. За данними діагностичних центрів на сьогодні зустрічаються патрії насіннєвого матеріалу де відсоток розвитку септоріозу становить 15 %. Дуже важливо контролювати розвиток St. nodorum починаючи з фази насіннєвого матеріалу, тобто за рахунок протруйників. Джерелом інфекції септоріозу колосу є також рослинні рештки (стерня, солома, полова) і зерно де збудник зберігається у вигляді пікнід зі спорами або перитеціїв із сумками, в яких містяться сумкоспори, звідки інфекція переходить на сходи і, потім, упродовж усієї вегетації, розвивається на всіх надземних органах аж до колоса і зерна.

Хвороби зимового періоду

Слід добре пам‘ятати, про те, що снігова пліснява та тифульоз завдають значної шкоди посівам озимої пшениці та ячменю на протязі останніх 5-ти років. А відповідно, їх збудникинакопичуються у ґрунті. Зимовий період не має змоги частково обмежувати вказані хвороби, так як вже на протязі декількох років фізіологічна зима відсутня: ґрунт не промерзає, низькі температури не тримаються на протязі 5-6 тижнів.  Крім того в цьому році спостерігався досить суттєвий розвиток тифульозу на ріпаку – одному з найбажаніших і найкращих попередників під озимі пшеницю та ячмінь. Відповідно необхідно розуміти, що природа поклала відповідальність за контроль цих патогенів на нас з вами. Контролюються вказані хвороби сильними контактними діючими речовинами з широким спектром.

І останнє але мабуть саме головне правило при виборі протруйника:

Пам‘ятати про необхідність контролю сажкових хвороб!

Важливо також пам’ятати про суттєву загрозу від сажкових хвороб, які завдали значного занепокоєння в минулому році. Подивимося на діаграми поширення сажкових хвороб по території України у 2022 році, і які види сажок були присутні.

Почнемо з географії і територіального розподілу сажкових хвороб на пшениці. На сьогодні ми маємо два види сажкових хвороб тверду та карликову. На Заході нашої країни зустрічається карликова сажка, в Центральній і Східній частині як тверда так і карликова. Основна проблема полягає в тому, що відрізнити їх можна тільки в травостої пшениці, так як спори дуже схожі і візуально в мікроскоп розрізнити тверду та карликову сажку можуть тільки спеціалісти, які тривалий час займалися вивченням даних хвороб. Їх досить небагато на території нашої країни.

На даний момент у нас також немає відомостей стосовно робочої тест-системи для проведення ПЛР діагностики. Ми намагаємося відслідковувати іх наявність, так як досить ретельно вивчаємо сажкові хвороби і навіть маємо патент на ПЛР-систему для визначення летючої сажки на кукурудзі. Тому діагностувати різновид сажки вже на зерні досить складно. На рисунку 1 можна спостерігати приблизний пропорційний розподіл сажкових хвороб пшениці по території України. Основне, що слід розуміти в Україні пошинені обидві види сажки по всій території. На заході домінує Карликова сажка, на сході – тверда.

Слід пригадати, що протруйники , як засоби захисту насіннєвого матеріалу з’явилися для того щоб в першу чергу контролювати сажкові хвороби. Про які ми забули на певний проміжок часу і вони, відповідно нагадали про себе. В 2023 році на полях України спостерігався прояв 3 видів сажки: Твердої та карликової на пшениці та летючої на ячмені. Відповідно слід обов’язково використовувати протруйника у складі яких не тільки є діючи речовини, що здатні контролювати сажку а ще й у відповідній кількості.

Нагадаємо, що для контроля твердої та летючої сажки слід використовувати тебуконазол у нормі відповідно 20 та 30 г/т насіннєвого матеріалу. Для контролю карликової сажки використовуємо дифеноконазол або Седоксан. При цьому ми рекомендуємо звернути увагу саме на Седоксан, так як не можемо бути на 100% переконані, що загрозу на пшениці становить саме карликова а не тверда сажки, крім того Седоксан не тільки  володіє гарними фунгіцидними властивостями, а й дає змогу простимулювати розвиток кореневої системи, що доведено великою кількістю наукових робіт як в країнах Європи так і в Україні.

Крім того слід добре розуміти, що сажкові хвороби контролюються не лише протруйниками. Дотримання організіційно-господарських та агротехнічних заходів також важливий компонент контолю сажкових хвороб.

Отже наші рекомендації у для захисту від твердої та карликової сажок:

Основне джерело інфекції – грунт, тому максимальний розрив у сівозміні між посівом озимої пшениці. До речі карликова та тверда сажки не будуть уражувати ячмінь, також не зустрічається відомостей про карликову сажку на житі та тритікале.

Оранка – хоча б на 20 см з обертом пласта тому що спори будуть проростать тільки з поверхні грунту коли а них потрапляє частково невелика кількість освітлення.

Контроль злакових видів бур’янів не тільки на полях сівозміни, але й на узбіччях.

Якість посівного матеріалу запитання досить цікаве.

У відповідністю з ДСТУ 3768:2019 сажковим вважається зерно в якому 100 більше спор на одну насінину. Відповідно все що менше не вважається ураженим сажкою. Ми на сьогодні спостерігали різну кількість спор на одну насінину від 10 до 180 штук. На чому базується це ствердження важко сказати.

З наших спостережень спори на поверхні насіння не будуть здатні уражувати рослину так як будуть знешкоджені контактними діючими речовинами в складі протруйника. Звичайно, ми не маємо права насіння на якому більше 100 спор рекомендувати до висіву, тому умовно будемо вважати цей показник пороговим.

Ну і що стосується протруйників. На сьогодні в світі є відомості про 85% контролю карликової сажки за рахунок двох діючих речовин : Дифеноконазолу і Седоксану.

Європа для контролю вказаної хвороби поєднання цих діючих речовин і досягае в подібних умовах зимово-весняного періоду 90-95% ступеню контролю. У нас в країні не має готового продукту який би містив обидві діючи речовини. Чому? Тому що, нажаль, у нас присутня тверда сажка, яка не становить загрози в Європі. При чому наші колеги в європейских країнах чітко дотримуються ефективних норм седоксана 50г/т насіннєвого матеріала, дифеноконазолу 45-50 г/т. І саме за рахунок поєднання повних норм Седоксана і Дифеноконазолу вони і отримують такий високий ступінь контролю.

Що стосується наукового обгрунтування застосування діючих речовин в Україні, то нажаль на даний момент тут більше питань ніж відповідей. Ми звичайно продовжуємо вивчати ці питання. Те що можемо стверджувати напевно:

Ефективність Седоксану і Дифеноконазолу в повній нормі в польових умовах знаходиться в межах похибки досліду.

Сучасний протруйник повинен містити одну із вказаних діючих речовин для захисту від карликової сажки.

В умовах нестабільного зволоження в осінній період для запобігання пригнічення сходів слід уникати суттєвого навантаження системних продуктів. Тобто слід розуміти що поєднання більше ніж двох системних діючих речовин буде пагубно впливати як на вегетативну масу так і затримувати розвиток кореневої системи.

В умовах 2022 року максимальний вплив на інтенсивність ураження сажковими хворобами, зокрема карликовою сажкою мали погодньо-кліматичні умови лютого-квітня, які і спровокували сильний розвиток хвороби, так як на цей період всі діючи речовини в рослинах не мали необхідної ефективності для надійного контролю захворювання.

Отже в умовах сьогодення вибір протруйника повинен спиратися на класичні методи контролю хвороб та на сучасну реакцію на нові патогени. Сучасний протруйник повинен бути поєднанням досвіду і інновацій. І саме тому компанія Сингента рекомендує звернути увагу на нову родину протруйників Вайбранс.

Що таке Вайбранс? Лінійка продуктів Вайбранс – це сучасна відповідь європейських науковців на примхи української природи. В основі протруйників лежить нова діюча речовина Седоксан, яка належить до інгібіторів синтезу сукцинатдегідрогенази, або простіше кажучи – карбоксамідів. Для Седоксану характерне поєднання відмінних фітопатологічних властивостей і фізіологічного впливу на рослину. Седоксан входить в скалад двох проюуктів для обробки озимих зернових культур: Вайбранс Інтеграл та Вайбранс Тріо. Різниця між ними полягає в тому, що Вайбранс Інтеграл містить інсектицидний компонент в своєму складі, а саме 175г/л тиаметоксаму. А Вайбранс тріо – це тільки фунгіцидний захист. Стосовно фунгіцидного захисту – він максимально збалансований під вищеперераховані проблеми. До складу продуктів входять: Седаксан, 25 г/л + флудиоксоніл, 25 г/л + тебуконазол, 10 г/л.  норма використання однакова для обох продуктів 1,5 – 2,0 л/т насіння.

Вайбранс Інтеграл та Вайбранс Тріо – це максимальний захист від всих можливих неприемностей в осінній та зимовий періоди на озимих зернових. Це подовжена дія, покращений контроль проти септорії, снігової плісняви, сажкових хвороб, кореневих та прикореневих гнилейрізної природи, пліснявіння насіння, единий протруйник який буде контролювати тифулу і надавати рослинам стимуюючого ефекту розвитку кореневої системи та вегетативної маси. Це єдиний продукт який відмінно регулює стрессовий фактор.

Слід також зазначити можливість використання протруйника Вайбранс Інтеграл або Вайбранс Тріо на площах де є загроза обдночасного розвитку твердої та карликової сажки озимої пшениці. Продукти показали відмінні результати контролю обох хвороб  на території багатьох областей без ретардантного ефекту з покращенними фізіологічними показниками в нелегких умовах 2019-2022 рр.

Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, ТОВ «Сингента»