Fordson – торгова марка сільськогосподарських тракторів, що випускалися підприємствами автомобільного конструктора Генрі Форда в США (1917-1928), Ірландії (1919-1932) і Великобританії (1933-1964).
Перший зразок трактора
Конструктори Генрі Форда запропонували перший дослідний зразок трактора з двигуном внутрішнього згоряння в 1907 році. Проте, ця конструкція залишилася незатребуваною. Генрі Форд повернувся до ідеї виробництва тракторів у 1915 році, виставивши свій перший дослідний зразок на виставці у Мічигані. На превеликий жаль, акціонери, у яких в той час було 41,5% акцій Ford Motor Company, жорстко заблокували виділення коштів на експерименти з тракторами, тому в 1916 році Форд і його син Едсел як приватні особи організували незалежну компанію «Henry Ford and Son» – «Генрі Форд і син», звідси й назва торгової марки Fordson.

Перше велике замовлення до компанії Fordson надійшло у травні 1917 року, ще до розпалу виробництва. Уряд Великобританії організував оранку пустих ділянок та домовився з Фордом про постачання 5 000 машин за ціною «собівартість плюс 50 доларів». Після закінчення Першої світової війни під виробництво тракторів переобладнали судноверф, якою володів Форд.
У першій половині 1919 року Генрі Форд викупив частки колишніх компаньйонів, і тракторне виробництво отримало доступ до всіх ресурсів Ford Motor Company. У той самий час Форд розпочав тракторне виробництво в Корку (Ірландія), яке пропрацювало до 1932 року.
Перший трактор Fordson був з металевими колесами, двигуном у 20 к.с. і масою 1130 кг. Ціна агрегату станом на 1918 рік складала 880 доларів, проте, в 1921 році була представлена дешевша модель, яка вартувала 625 доларів, а в 1922 році ціна знизилась до 395 доларів. Трактори Fordson продавалися через автомобільну збутову мережу Ford, яка була у найвіддаленіших аграрних околицях країни.
Закриття виробництва
У першій половині 1920-х попит на трактори Генрі Форда перевищував можливості виробництва (в 1923 і 1925 роках, обсяг випуску перевищив 100 000 одиниць в рік), але попри це тракторний бізнес залишався збитковим. Генрі Форд, який мав 35% ринку сільгоспмашин США, зрештою програв конкурентну боротьбу Caterpillar, John Deere та International Harvester: успішні, платоспроможні господарства вибирали спеціалізовані машини цих виробників.
У 1928 році Форд закрив тракторне виробництво в США, а от Ірландське виробництво в 1932-1933 роках переїхало на східну околицю Лондона, де пропрацювало під маркою Fordson до 1964 року, а потім змінило вивіску на Ford.
Копія трактора «Фордзон» у СРСР
Перші контакти представників Радянського Союзу з представниками Ford щодо будівництва тракторів були підписані навесні 1919 року в Детройті. Угоди зірвалися через переслідування і висилки радянських представників владою США в 1919-1921 роках.
Радянська копія Fordson, що будувалася протягом 1924-1932 років на заводі «Червоний Путиловець» у Ленінграді, відрізнялась від імпортних більш високою ціною. У серпні 1925 року для зрівнювання цінової конкурентоспроможності обох версій трактора Радянський уряд встановив їх ціни на одному рівні – трохи більше 2100 рублів, взявши на себе покриття збитків вітчизняного виробника, з яким кожен «Фордзон-Путиловец» (таку назву трактор отримав у СРСР) обходився майже в 4000 рублів. У 1926 році відбувся обмін: представники Форда досліджували умови роботи тракторів на полях у СРСР, а радянські інженери пройшли стажування на заводах у Детройті. Однак, коли Форд спробував посилити умови поставок, радянська сторона скоротила закупівлі, а після перекладу Фордом виробництва тракторів в Ірландію вони зійшли нанівець.

Оригінальний трактор Форда був розрахований на невеликі приватні ферми, в яких він використовувався не більше 500-600 годин на рік. Таке навантаження не відповідало масштабам великих колективних господарств, які створювалися в процесі колективізації, розгорнутої в СРСР після 1928 року. До поломок і аварій призводило не тільки перевищення годин роботи, а й конструктивні недоліки вихідної моделі Форда.
Хоча американські конструктори і намагалися списати травми і каліцтва радянських трактористів їхньою недосвідченістю, та врешті-решт Форд програв радянський ринок тракторам виробництва International Harvester.
Підготувала Христина Котович





Залишити коментар: