Україна жнивує: проміжні результати та прогноз цін

Збиральна кампанія в Україні лише починає набирати обертів. Наразі аграрії розпочали збирати ранні зернові – ячмінь (зібрали 25% посівних площ), пшеницю (5%) та ріпак (11%). Такі відносно малі площі збору поки що не дають зробити висновок про середню врожайність по Україні.

Якщо порівнювати з минулим роком, то наразі доречно сказати про врожайність ячменю в Одеській та Миколаївській областях, де зібрано більше половини цієї культури. Саме в південному регіоні врожайність ячменю вище за минулорічну:

Миколаївська область – 33,9 ц/га (+14% до показника попереднього року),

Одеська область – 32,0 ц/га (+17%).

Таке підвищення врожайності стало можливим завдяки цьогорічним сприятливим погодним умови для озимих культур. Однак, варто наголосити, що не по всій території України можливе таке підвищення врожайності. Особливо по ярим культурам, яким випали більш складні погодні умови. Не варто забувати й про зменшення рівня внесення добрив цього року через їх дуже високу ціну та низьку платоспроможність українських аграріїв, що також матиме вплив на зменшення врожайності.

З початком нового сезону аграріїв безперечно цікавить й ціна на зернові та олійні культури. Якщо порівнювати з аналогічним періодом 2022 року, то світовий ринок демонструє значно нижчі ціни як на зернові, так і на олійні. На світовому ринку практично на всі види зернових ціна знизилася на 25% і пшениця коштує близько 250 USD/т, кукурудза – 240 USD/т та ячмінь – 230 USD/т (на умовах FOB).

Щодо олійних культур, то тут немає такої єдності в зниженні цін. Найбільше втратив в ціні на початку 2023/24 МР соняшник (-39% до 495 USD/т), потім ріпак (-28% до 485 USD/т) та найменше соя (-13% до 525 USD/т).

Нагадаємо, що напад росії на територію України призвів до шокового зростання цін на зернові та олійні культури, оскільки обидві країни є великими світовими експортерами. Однак, поступово ринок адаптувався, в ключових країнах-виробниках була достатня пропозиція, Україна налагодила експорт і ціни пішли вниз. Зараз знову спостерігається зростання цін на фоні припинення дії Чорноморської зернової угоди та складних погодних умов у деяких найбільших країнах-експортерах світового продовольства, що зменшить пропозицію на світовому ринку.

Якщо говорити про ціну, яку отримує українське господарство в місці вирощування, то зараз ця ціна нижча на 100-130 USD/т порівняно зі світовими цінами. До такого значного розриву призвели ціла низка факторів: значні логістичні витрати, неможливість дотримання обумовлених термінів через складну і важкопрогнозовану логістику, понесення всіх страхових затрат українською стороною тощо.

Водночас, повернімося й до питання перспектив експорту. Існує велика ймовірність збільшити пропускну здатність експорту через річкові порти Дунаю.

В червні 2023 року близько 2 млн т українського продовольства було експортовано через річкові порти Дунаю. Однак, цим каналом можна транспортувати ще на 1 млн т більше, отримавши обсяги до 3 млн т. Наразі експорт через морські порти Одеської області тимчасово неможливий і саме цей канал стає найбільш перспективним. Тому порти Дунаю будуть залишатися вигідними для українських фермерів та трейдерів, яким необхідно експортувати вирощену продукцію.

Аналітик УКАБ Світлана Литвин