Українське агро залишається ключовим елементом продовольчої безпеки Європи

Український аграрний сектор, попри війну, кліматичні та економічні виклики, зберігає стратегічне значення для продовольчої безпеки України та Європейського Союзу. Про це заявив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко під час шостої стратегічної зустрічі PeaceBread у межах міжнародної виставки Grüne Woche в Берліні.

«Українське агро, попри війну, кліматичні та економічні потрясіння, сьогодні залишається одним з ключових елементів продовольчої безпеки як України, так і Європи», — наголосив Олег Хоменко.

За його словами, з лютого 2022 року війна завдала агросектору України понад 100 млрд доларів збитків. Значні площі сільськогосподарських земель залишаються замінованими, портова інфраструктура системно зазнає обстрілів, а обсяги виробництва та експорту скоротилися. Водночас галузі вдалося зберегти базовий потенціал агровиробництва.

«Наразі ключовим викликом залишається логістика. Якщо до війни 94% агроекспорту здійснювалося через чорноморські порти, то у 2022–2024 роках Україна була змушена переорієнтуватися на альтернативні маршрути. Відновлення чорноморського коридору у 2025 році стало критично важливим, однак постійні обстріли портів і надалі створюють ризики та додаткові витрати для бізнесу», — зазначив він.

Окрім безпекових ризиків, на агросектор тиснуть і економічні фактори: девальвація гривні, енергетичні блекаути, дефіцит кадрів, високі відсоткові ставки та обмежений доступ до фінансування. У сукупності це поступово знижує конкурентоспроможність українських виробників на зовнішніх ринках.

«Також значний тиск створюють кліматичні зміни. За останні 30 років середня температура в Україні зросла на 1,2°C, що призводить до скорочення посівних площ, посух у південних регіонах, повеней на півночі, втрат урожаю та деградації водних ресурсів», — підкреслив Хоменко.

Водночас, за його словами, Україна не є проблемою для Європейського Союзу, а навпаки — може суттєво посилити європейську агропродовольчу систему.

«Поєднання українського масштабу й біомаси з європейськими технологіями, правилами та фінансовими інструментами здатне зміцнити Єдиний ринок, розвинути біоекономіку, ланцюги доданої вартості та зменшити залежність ЄС від зовнішніх постачальників», — зазначив експерт.

На завершення Олег Хоменко окреслив конкретні кроки для поглиблення співпраці України та ЄС вже сьогодні:

• раннє залучення України як активного спостерігача до реформи Спільної аграрної політики ЄС;
• перезапуск та розширення агропродовольчого діалогу між ЄС та Україною;
• формування спільних інвестиційних проєктів у «close-to-home» ланцюгах доданої вартості.

«Саме такі практичні кроки дозволять перетворити нинішню кризу на основу майбутньої стійкості та продовольчої безпеки Європи», — підсумував генеральний директор УКАБ.