Українські цукрові заводи мають потенціал виробляти до 2,2 млн. тонн цукру на рік, однак фактичне виробництво залишається на рівні 1,2–1,3 млн. тонн. Причиною цього є обмежений внутрішній попит і нестача стабільних ринків збуту, передає «ПроАгро Груп».
Як розповіла голова правління асоціації «Укрцукор» Яна Кавушевська, в Україні працює 30 заводів, які можуть забезпечити повну потужність. Проте без гарантованих каналів реалізації продукції виробництво не зростає.
«Якщо у нас є 30 заводів, які можуть виробляти цукор – напевно, 2,2 млн. Якби у нас були ринки, де ми можемо продавати цей цукор стабільно і з якимось прибутком, який задовольняє виробників, це було б досить непогано», — сказала вона.
До початку повномасштабної війни внутрішнє споживання цукру становило близько 1,2–1,3 млн тонн. Нині ж воно скоротилося до 900 тис. тонн, що суттєво впливає на завантаження підприємств.
«Ми дуже сподіваємось на відновлення внутрішнього ринку хоча б до довоєнного рівня, до 2022 року. Це було б вже 1,2–1,3 млн. тонн», — додала Кавушевська.
У 2024 році Україні вдалося експортувати понад 740 тис. тонн цукру, що принесло близько $420 млн. валютної виручки. Проте у 2025 році ЄС суттєво обмежив квоти — до 107 тис. тонн, тоді як торік обсяг поставок до Євросоюзу сягав 473 тис. тонн. Таким чином, виробники шукають альтернативні ринки для близько 300 тис. тонн продукції, яка не потрапила до Європи. Це створює додаткові виклики для галузі, яка вже стикається зі скороченням посівних площ.
У 2025 році площі під цукровим буряком скоротилися до 220 тис. га, що на 15,4% менше, ніж у попередньому сезоні. Це ще один сигнал про необхідність системної підтримки галузі та розширення експортних можливостей.





Залишити коментар: