Вертимек 018 SL. Вдосконалений захист сої від павутинних кліщів.

У другій половині вегетації сої, а саме з середини літа, на її посівах часто відбуваються масові розмноження павутинних кліщів. Шкідливість цих фітофагів на сої досить добре вивчена — за середнього ступеня заселення посівів втрати врожаю товарного насіння зазвичай варіюють від 10 до 20 %. Проте в окремі роки пошкодження від кліщів є настільки значними, що недобір урожаю сягає 30 % і навіть більше. Звісно, інтенсивність розмноження павутинних кліщів є неоднаковою і варіює по роках. Буває, що кілька сезонів поспіль вони лише спорадично заселяють поля з соєю – переважно лише крайові смуги або окремі невеликі площі, здебільшого на Півдні… Однак у певні сезони відбуваються несподівані епізоотії цих фітофагів, що призводять до ушкодження посівів у всій зоні висівання культури в Україні, й тоді втрати врожаю без акарицидного захисту сягають максимальних величин.

На сьогодні на ринку в Україні присутній доволі широкий асортимент препаратів для контролю павутинних кліщів, що зареєстровані на сої. Проте не всі з них виявляють достатньо високу ефективність, зважаючи на притаманні їм характеристики та особливості біології цих фітофагів. Отже, спробуємо розібратися, як підібрати ефективний акарицид, який забезпечував би належний контроль кліщів та був би доступний за гектарною вартістю.

Слід наперед зазначити, що компанія «Сингента» сьогодні має в своєму портфелі та пропонує клієнтам два специфічні акарициди, діючою речовиною яких є абамектин — дотепер найкраще рішення проти можливих спалахів чисельності кліщів. Йдеться про Вертимек^® 018 ЕС, КЕ, який уже не один рік успішно застосовується на сої, і Вертимек^® Нео 018 SL, РК — новинка, що стала доступною аграріям у сезоні 2024 р.

Павутинні кліщі. У соєвих агроценозах шкодять переважно два види павутинних кліщів — звичайний (Tetranychus urticae Koch.) і туркестанський (Tetranychus turkestany Ud. et. Nik.), цикл розвитку та біологічні особливості яких дуже схожі. Обидва є поліфагами і здатні живитися багатьма видами дикорослих і культурних рослин. Так, звичайний павутинний кліщ заселяє понад 200 їх видів, а з сільськогосподарських культур може сильно пошкоджувати яблуню, полуницю, бобові, гарбузові, різні овочеві. У зв’язку з розширенням посівних площ сої, що відбулося 1,5–2 десятиліття тому, шкідник став масово розмножуватися і на її посівах (рис. 1).

Шкодять у павутинного кліща всі рухомі стадії. Відроджуючись із яєць, личинки (а згодом й німфи та дорослі особини) зосереджуються переважно на нижньому боці листків. Живляться фітофаги соком рослини, проколюючи покривну тканину листкової пластинки та висмоктуючи з неї сік. При цьому порушується обмін речовин та фотосинтез. Спочатку це призводить до знебарвлення (посвітління), плямистості (мармуровості) ушкоджених листків, які потім набувають рудого забарвлення та жовтіють. Згодом це призводить до їх побуріння, деформації і в підсумку — до засихання й опадання з рослин, особливо під час спеки. Сильно пошкоджені боби передчасно достигають і розтріскуються, насіння утворюється щупле.

Акарицидний захист. Після перших спалахів чисельності кліщів на сої спочатку використовували всі засоби, які володіють хоча б якоюсь акарицидною активністю: фосфорорганічні інсектициди (ФОС), окремі піретроїди (біфентрин), контактні специфічні акарициди, а також їх суміші. Однак усі вони проблему ефективно не вирішували, а якщо й вирішували, то тимчасово… Через 1–1,5 тижні популяції кліщів відновлювалися – знову з’являлися рухомі стадії, які продовжували далі живитися на вже ушкоджених рослинах. Вочевидь, причинами, що зумовили таку складну ситуацію, стали декілька чинників: по-перше, швидкий розвиток наступного покоління фітофага за спекотної та сухої погоди; по-друге, короткий період захисної дії та загалом недостатня ефективність у вищеназваних препаратів.

Щоб відповісти на питання, як успішно контролювати кліщів, варто пригадати деякі їхні біологічні особливості, зокрема спосіб та характер живлення. На відміну від багатьох інших фітофагів, кліщам притаманне так зване пасовищне живлення. Тобто, проколюючи листок своїм колюче-сисним ротовим апаратом, вони лише декілька секунд висисають сік, а далі відразу переходять на іншу ділянку листкової пластинки, де роблять такі самі уколи. З іншого боку, також потрібно зважати й на те, що павутинні кліщі зосереджуються переважно на нижньому боці листків; отже, вкрай необхідно, щоб акарицид якимось чином досягав саме цих місць концентрації рухомих особин.

Абамектин. На відміну від більшості специфічних акарицидів, які є переважно лише контактними, препарати Вертимек^® 018 ЕС, КЕ та Вертимек^® Нео 018 SL, РК від компанії «Сингента» володіють контактною, кишковою і також вираженою трансламінарною діями. Абамектин (їхня діюча речовина) легко проникає через верхній епідерміс і переміщується у міжклітинному просторі від верхнього боку листка до нижнього, зовні якого якраз і зосереджені кліщі. Тож, власне, кишкова дія у цієї активної сполуки виявляється завдяки її можливості спочатку трансламінарно проникати в органи рослин та токсикувати їх; і вже після цього вона потрапляє в організми кліщів у момент їхнього живлення (рис. 2).

Крім цього, абамектин здатний накопичуватися в мезофілі листків у вигляді «спеціальних резервуарів», з яких потім поступово вивільняється впродовж тривалого часу. Завдяки цій властивості обидва акарициди мають подовжений період захисної дії — більше ніж 2 тижні. З огляду на тривалість розвитку однієї генерації павутинних кліщів у межах 7–8 днів (за спекотної та сухої погоди) обприскування рослин цими препаратами спроможне забезпечити гарантований контроль 2-х (!) послідовних їхніх поколінь: того, що потрапило під обробку, а також наступного (у тому разі, коли з яєць відроджуватимуться личинки нового покоління). Отже, навіть одна обробка посівів акарицидами Вертимек^® чи Вертимек^® Нео під час масового спалаху чисельності цих фітофагів може повністю зупинити їх розвиток на конкретному полі й закрити цю проблему.

Ще одна перевага абамектину — ефективна дія на всі рухомі стадії кліщів. І личинки, і дорослі особини є активними й живляться на одних і тих самих рослинах, причому досить інтенсивно. Тож абамектин цілком успішно справляє свою токсичність на них: спочатку контактно (протягом доби), а згодом, трансламінарно проникаючи всередину листків і накопичуючись у мезофілі, — продовжує діяти більше ніж 2 тижні на всі рухомі стадії, що живляться.

Таким чином, беручи до уваги та підсумовуючи всі названі корисні властивості й технологічні переваги абамектину, можна без перебільшення стверджувати, що ця акарицидна діюча речовина й до сьогодні залишається однією з найкращих на ринку. Про це свідчать факти нових реєстрацій акарицидних препаратів на її основі, які нещодавно з’явилися і продовжують з’являтися у багатьох компаній-конкурентів.

Вертимек^® Нео 018 SL. Як уже було вказано, діючою речовиною обох вищезгаданих акарицидів компанії «Сингента» є абамектин. Ба більше, навіть концентрація цієї активної сполуки у цих препаратах однакова, а саме 18 г/л. У чому ж тоді різниця між уже добре відомим Вертимек^® та новітнім Вертимек^® Нео, який з’явився на ринку в сезоні 2024 р.? Наперед відмітимо, що різниця полягає у препаративній формі або, по-іншому, в формуляції. Формуляцією Вертимек^® є звичайний «концентрат емульсії», що позначається умовним кодом ЕС (англійською мовою) чи КЕ (українською мовою). А ось у Вертимек^® Нео препаративна форма інша, називається вона «розчинний концентрат» і позначається як SL чи РК відповідно. Оскільки основним диференціатором обох акарицидів є формуляція, то тоді виникає логічне припущення, що у нового Вертимек^® Нео вона має бути прогресивнішою. І це справді так: препаративна форма розчинний концентрат має низку суттєвих практичних переваг над традиційною формуляцією концентрат емульсії. Давайте зупинимося на цьому детальніше…

Насамперед варто зазначити, що д. р. абамектин загалом доволі швидко розкладається під дією сонячного ультрафіолетового світла у польових умовах після обприскування посівів. Чим довше абамектин перебуває на поверхні оброблених органів рослин і залишається непоглинутим у мезофіл листків, тим більша його частка зазнає фотодеструкції. Зокрема, у звичайної ЕС-формуляції певна частина нанесеного на рослини абамектину не встигає потрапити всередину листків, розпадаючись від сонячного проміння. Відповідно, ця частка д. р. втрачається даремно, оскільки не досягає цільових об’єктів (кліщів з нижнього боку листя). Отже, перед науковцями компанії «Сингента» постало завдання якимось чином захистити цю сполуку від передчасного розкладання деструктивним ультрафіолетом, забезпечивши тривалішу її дію у польових умовах. І цього справді вдалося досягти завдяки вибору новітньої препаративної форми (SL-формуляції) та унікальній рецептурі препарату, до складу якого, крім, власне, активної речовини, входять чимало інших важливих складників. Останніми є різноманітні допоміжні речовини (ад’юванти), кожна з яких має своє призначення і виконує свою роль у захисті абамектину та підвищенні ефективності його дії. Отже, поліфункціональний комплекс «вбудованих» ад’ювантів і є основним «секретом» нової формуляції Вертимек^® Нео (рис. 3).

Знаючи, які типи ад’ювантів входять до складу Вертимек^® Нео, неважко зрозуміти і їхні механізми дії. Одні з них захищають діючу речовину від сонячного ультрафіолету у свіжонанесеному на рослини робочому розчині, тобто ще до її потрапляння всередину листя. Другі, ПАР (поверхнево-активні речовини), створюючи ефекти змочування й розтікання, сприяють проникненню абамектину всередину листа через максимальну кількість продихів, забезпечуючи тим самим рівномірну й достатню токсикацію мезофілу листкової пластинки. Треті, сурфактанти, покращують/пришвидшують поглинання д. р. завдяки підвищенню проникності поверхні самого листя; тим самим сприяють швидкому досягненню необхідної концентрації абамектину у мезофілі, тобто його якісній та надійній токсикації. Й нарешті, останні – спеціальні хімічні речовини, які захищають робочий розчин від надто швидкої втрати вологи, тобто перешкоджають його повному висиханню на обробленій поверхні. Після  випаровування частини вологи утворюється своєрідний гель, що є субстанцією напіврідкою, в якій процес поглинання д. р. все ще є можливим й фактично триває далі.

Таким чином, вищеназвані типи ад’ювантів, що входять до складу новітньої формуляції Вертимек^® Нео, забезпечують різносторонній та комплексний захист діючої речовини від фотодеструкції, сприяють тривалішому й ефективнішому її поглинанню всередину мезофілу листя й транспортуванню до нижнього епідермісу. Тобто, у SL-формуляції більша кількість абамектину досягає місць локалізації шкідників (кліщів, що живляться на нижньому боці листкових пластинок) і тому стає доступною для них. Тобто, діюча речовина використовується раціональніше. У підсумку отримуємо підвищення ефективності контролю.

Для того щоб визначити ефективні та оптимальні норми витрати Вертимек^® Нео проти павутинних кліщів на сої, спеціалістами компанії «Сингента» у 2021–2022 рр. було закладено та проведено низку внутрішніх польових дослідів. Вивчали ефективність цього нового акарициду за різних норм витрати, порівняно з традиційним Вертимек^® за декількох зареєстрованих норм, який у цих дослідах виступав стандартом (рис. 4). В результаті досліджень було встановлено, що за застосування Вертимек^® Нео у нормах 0,6–0,75 л/га чисельність рухомих стадій кліщів знижувалась на 80-84%,  що було на одному статистичному рівні зі стандартом у максимальній нормі витрати 1,0 л/га. Таким чином, було підтверджено можливість істотного зниження норм витрати SL-формуляції абамектину, порівняно з ЕС-формуляцією, за умови досягнення та утримання однаково високого рівня контролю фітофагів. Як видно з результатів цих дослідів, норми витрати Вертимек^® Нео можна знижувати на 25–40 %, порівняно з Вертимек^®, без втрати ефективності. Відповідно, використання Вертимек^® Нео дає можливість суттєво зменшити гектарну вартість обробки, а сам цей препарат стає конкурентнішим та доступнішим для споживачів з-поміж інших специфічних акарицидів на основі абамектину.

Вертимек^® Нео отримав першу офіційну реєстрацію в Україні ще наприкінці 2023 р. Згідно з актуальними офіційними регламентами та рекомендаціями від компанії «Сингента», акарицид Вертимек^® Нео необхідно застосовувати на посівах сої проти павутинних кліщів з нормами витрати 0,6–0,75 л/га (рис. 5). Обробки потрібно починати за появи рухомих стадій цих фітофагів та досягненні чи перевищенні ними економічного порогу шкідливості (ЕПШ), який на посівах сої становить 3–5 особин на трійчастий листок. Зазвичай масові розмноження кліщів відбуваються у другій половині вегетації сої, тобто від фази цвітіння —  до наливу та достигання насіння. Якщо орієнтуватися на календарні строки, то епізоотії цих шкідників трапляються зазвичай у період від початку липня — до початку вересня. В основному ці строки залежать від передумов та термінів появи кліщів на посівах, погодних умов для розвитку їхніх популяцій, ґрунтово-кліматичної зони, групи стиглості сортів сої та сприйнятливості їх до ушкоджень цими фітофагами.

За настання умов, сприятливих для розмноження кліщів, їх чисельність (у роки епізоотій) нерідко перевищує ЕПШ у сотні разів! Тож аграрії намагаються бути завжди готовими до таких несподіванок, завчасно шукають та купують надійні акарициди, які змогли б забезпечити ефективний і водночас порівняно недорогий контроль цих шкідників. А з появою на ринку новітнього акарициду Вертимек^® Нео сьогодні справді стало можливо цього досягти.

Автор: Микола Дем’янюк, технічний експерт, напрям «Інсектициди на польових культурах», компанія «Сингента»