Весна викликів: посівна 2025 стартує повільно, але з надією на врожай та стабільність

Посівна кампанія 2025 року розпочалася під знаком стриманого оптимізму. Після холодного по-чатку весни, що загальмував темпи польових робіт, аграрії поступово повертаються до активної сівби. Та поза погодними умовами, сільське господарство стикається з комплексом викликів – від безпекової ситуації в країні до нової логістичної реальності.

Чи зможе агросектор зберегти темпи, витримати економічний тиск і забезпечити продовольчу стабільність – про це ми говоримо з керівницею аналітичного відділу УКАБ Світланою Литвин.

– Пані Світлано, скільки гектарів ярих культур уже посіяно на середину квітня 2025 року?

– Станом на 17 квітня 2025 року відповідно до даних Мінагрополітики вже засіяно 1,7 млн га ярими культурами (зернові, зернобобові та технічні) із запланованих 13,6 млн га, тобто близько 13%. Наразі найбільші посівні площі від ярим ячменем (35%), горохом (11%) та ярою пшеницею (8%). Тобто весняна посівна тільки починає набирати обертів.

– Яка динаміка посівної кампанії порівняно з минулим роком? Як щодо структури посівів (прогнози справджуються впродовж посівної)?

– Порівнюючи з минулим роком, цьогорічна посівна відбувається пізніше, що пов’язано з більш низькими температурами цієї весни. На аналогічну дату минулого року було вже посіяно 3,9 млн га. Стосовно коригування прогнозів посівних площ, то поки що рано робити їх, бо посівна основних культур тільки розпочинається.

– Чи спостерігаються зміни в структурі посівів цього сезону (наприклад, зменшення площ під кукурудзою чи зростання посівів сої, ріпаку)?

– За попередньою оцінкою, найбільші зміни цього сезону, порівняно з попереднім в посівних площах стосуються незначного збільшення посівних площ під кукурудзою та соняшником за рахунок зменшення посівних площ під соєю та ріпаком. Такі зміни зумовлені економічною доцільністю вирощування певних культур та погодними умовами.

– Наскільки цьогорічна весна (зниження температури, опади або посуха) впливає на розвиток культур? Чи існує ризик зниження врожайності? У якому стані наразі перебувають озимі культури, як вплинули незвичні квітневі погодні умови?

– Загалом можна констатувати, що як озимим культурам, так і ярим, які вже були посіяні, вдалося уникнути значних негативних наслідків від складних погодних умов у квітні 2025 року, хоча і були суттєві заморозки. В подальшому можливо буде зменшена врожайність через цей фактор, однак загибелі рослин немає. При цьому опади, що були в середині квітня, трішки покращили ситуацію з вологозабезпеченістю, однак вона все ще залишається далекою від оптимальної.

– Які обсяги експорту аграрної продукції можемо очікувати у 2025 році? Які фактори на це впливають (погода, фінансовий стан, мобілізація, логістика)?

– Наразі можна виділити 2 основні фактори, які впливають на аграрний експортний потенціал України: це погода та безпекова ситуація.

Обсяги експорту будуть залежати від обсягів зібраного врожаю. Насамперед буде задоволена внутрішня потреба України, а решта експортовано. Наприклад, внутрішня потреба в зернових культурах в Україні знаходиться на рівні 14 млн т. При умові, що зберуть 55 млн т зернових культур, експортовано буде близько 41 млн т. Тому основний фактор впливу – це погодні умови.

Наступним важливим фактором впливу буде наша спроможність здійснити експорт, яка на пряму залежить від безпекової ситуації в країні та роботи наших морських портів. Цього року ми вже не будемо мати перехідні залишки, які додатково тиснули на нашу логістичну систему на початку війни. Це дозволяє більш планомірно здійснювати експортні відвантаження. Якщо ж порти будуть заблоковані або активно обстрілюватися, то відповідно і обсяги експорту зменшуватимуться.

Більш опосередкований вплив мають і інші фактори, як то мобілізація, що триває (недостатність трудового ресурсу може вплинути на своєчасність проведення технологічних операцій, що має прямий вплив на врожайність), ціноутворення на світовому та українських ринках тощо.

– Як змінилися ціни на основні культури (зернові, олійні, технічні) на внутрішньому та зовнішньому ринках?

– Порівняно з аналогічним періодом минулого року світові ціни на основні види зернових культур зросли в середньому на 13%. Динаміка на українському ринку більш позитивна: зростання становить в середньому 36%. Це пов’язано з налагодженням української логістики, відсутністю перехідних залишків, зростанням цін на світовому ринку. З початку війни тривалий період українські ціни були суттєво нижчими за світові і лише зараз ситуація відновлюється.

Щодо олійних культур, то на світовому ринку ціни на насіння соняшника зросли, порівняо з аналогічним періодом минулого року на 66%, ріпаку – на 29%, а сої знизилися на 5%.  З олійними культурами на українському ринку динаміка практично співпадає зі світовим ринком. В умовах обмеженої логістики експортувати олійні культури та продукти їх переробки було легше завдяки більшій вартості продукції (логістика не «з’їдала» таку значну частку, як з зерновими культурами), відповідно не утворювалися перехідні залишки, які додатково тиснули на ціну. Це і спричинило синхронізацію цін.

Підготувала Анна Артим