Врахування цьогорічного осіннього періоду вегетації пшениці озимої та ріпаку озимого

Пшениця озима та ріпак озимий – культури, які займають значні посівні площі у західному регіоні України. Прийоми технології вирощування цих культур спрямовані на розкриття генетичного потенціалу сортів та гібридів з метою отримання максимальної продуктивності.

Озимі культури проходять два основні етапи розвитку: I – від появи сходів до припинення осінньої вегетації, II – від відновлення весняної вегетації до збирання урожаю. Важливо створити найсприятливіші умови для розвитку рослин у кожному з цих періодів. Першим етапом на цьому шляху є забезпечення доброї перезимівлі рослин в осінній період, оскільки їх пошкодження, або загибель під час зими призводить до істотних втрат урожайності.

Великий вплив на ростові процеси пшениці озимої та ріпаку озимого в осінній період здійснюють погодні умови, зокрема, лімітуючим чинником є кількість опадів. Врахування особливостей вирощування цих культур та обґрунтоване застосування заходів вирощування сприятиме формування оптимально-розвинених посівів до входження в зиму.

За даними Укргідрометеоцентру, на кінець першої декади вересня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на полях, призначених під посів озимих культур, на більшості площ були незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи) та недостатніми (11-20 мм). Лише на окремих площах західних та південних областей, де пройшли дощі зливового характеру, запас вологи був достатнім та оптимальним (21-41 мм). Вологозабезпечення метрового шару ґрунту (0-100 см) на деяких площах у західних районах є незначним і становить 75-87 мм продуктивної вологи.

Вимоги до умов вирощування

Пшениця озима. Найсприятливіші умови для проростання насіння пшениці озимої складаються за середньодобової температури повітря 12-19 ºC. Виживання рослин після перезимівлі визначається життєздатністю вузла кущіння. Рослини найкраще перезимовують з двома сформованими пагонами. Формування у рослин 5-6 пагонів до входження у зиму призводить до вимерзання посівів, оскільки знижується їх стійкість до хворіб і низьких температур. Враховуючи дану фізіологічну особливість необхідно правильно визначати терміни сівби.

Вагомим чинником, який впливає на своєчасну появу сходів пшениці озимої є вміст вологи у ґрунті. У фазі колеоптиле довжина кореневої системи  сягає 10-12 см. Тому, критично важливими є достатні запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту, а через 10-12 днів – і в 0-50 см шарі ґрунту. Оптимальний її показник для розвитку посівів складає 70-80 % повної вогологоємності. Згідно з науковими даними, для проростання насінина засвоює 50-60 % води від своєї маси. Тому сівбу культури слід проводити у вологий ґрунт.

Після випадання зливових дощів на початку другої декади вересня, а також за оптимального температурного режиму, який склався на більшості території заходу України створилися сприятливі умови для сівби і отримання рівномірних сходів пшениці озимої.

Через спекотний та бездощовий кінець літа основні попередники (соя, соняшник) пшениці озимої, посівні площі яких є максимальними, збирають на 7-10 днів раніше, ніж зазвичай. Це дає можливість агровиробникам вчасно підготовити площі і посіяти культуру в оптимальні строки.

Ріпак озимий. Рослини ріпаку озимого добре перезимовують за проходження етапів загартування в осінній період. Сприятливі умови для цього процесу можливо створити шляхом своєчасного терміну посіву, збалансованим мінеральним живленням, внесенням засобів захисту рослин. Для ріпаку озимого оптимальною фазою розвитку до входження в зиму є 6-8 листків. Від заглиблення кореневої шийки залежить зимостійкість посіву, тому її висота над поверхнею ґрунту повинна знаходитися в межах 1 см, не вище. Діаметр кореневої шийки має складати 8 см.

Ця культура формує високі урожаї у роки з випаданням вищої кількості опадів, проте засвоєння вологи на початкових етапах розвитку є незначним.

Технологічні прийоми вирощування культур, які впливають на перезимівлю

Пшениця озима. Ріст і розвиток в осінній період, значною мірою, залежить від системи мінерального удобрення. Необхідним є фосфорне живлення для формування та розвитку кореневої системи та калійне, від якого залежить холодо- та морозостійкість. Залежно від попередника, типу ґрунту рекомендованим є внесення під основний обробіток фосфорно-калійних добрив у нормі 80-120 кг/га д.р.

Перезимівля рослин пшениці озимої залежить від терміну посіву. В Західному регіоні оптимальною є сівба у II-III декаді вересня. Внаслідок запізнення з посівом рослини входять в зиму недостатньо розвиненими, що негативно позначається на перезимівлі.

Технологія сівби має забезпечувати добрий контакт ґрунту з насінням, внаслідок чого буде забезпечуватися надходження води по капілярах до насінини. За оптимальної зволоженості ґрунту на середньо- та важкосуглинкових ґрунтах глибина загортання насіння складає 2-3 см, на легких – 4-5 см. За недостатнього зволоження ґрунту доцільно збільшувати глибину посіву. За пізніх строків сівби здійснюють загортання на меншу глибину. Необхідно висівати 3,0-4,0 млн. насінин/га, щоб сформувати оптимальну густоту стояння рослин на одиниці площі.

В осінній період важливо провести захист посівів від ураження хворобами, ефективно вести боротьбу з бур’янами, що підвищить стійкість рослин до знижених температур.

Ріпак озимий. Рослини ріпаку озимого з осені потребують фосфорно-калійного живлення. Культура вимоглива до сірки та мікроелементів, провідне значення серед яких має бор.

На зимостійкість істотний вплив має густота рослин в осінній період. Загущені посіви характеризуються низькою зимостійкістю. Оптимальною для гібридів до входження в зиму є 40-60 рослин на 1 м². Тому норма висіву має бути спрямована на досягнення цієї густоти.

Оптимальні терміни посіву в західних областях припадають на кінець I – II декада серпня. Запізнення з строками веде до зниження морозостійкості внаслідок утворення слабкої кореневої системи. Подовжений період вегетації сприяє переростання рослин ріпаку озимого, тому доцільним є застосування мофорегуляторів. Підвищує умови перезимівлі захист посівів.

Цьогорічні погодні умови Західного регіону в період сівби ріпаку озимого (I-III декада серпня) відзначалися випадання низької кількості опадів. Спостерігалося підвищення середньодобові показники температури повітря до 25 ºC.

Відносно задовільні сходи ріпаку господарства отримали лише за надраньої сівби – кінець липня – початок серпня. Однак, більшість площ з ріпаком озимим є у задовільному стані, також відбувалося активне заселення посівів шкідниками. Через високу температуру і відсутність опадів оптимальні терміни сівби ріпаку у серпні були пропущенні і лише після випадання опадів на початку другої декади вересня створились умови дружніх сходів ріпаку. Якщо в осінній період ріпак сформує понад 6 листків перспектива отримати задовільний стан посівів зберігається.

Вега Н. І. в.о. доцента, Іванюк В. Я., доцент кафедра агрохімії та ґрунтознавства Львівського НАУ