Вирощування сої: аналіз економічної вигоди

Соя, відома своїми високими білковими властивостями та широким спектром застосування у харчовій, кормовій та промисловій галузях, стає не лише ключовою культурою для України, а й стратегічним фактором у її економічному розвитку.

У контексті глобального попиту на сою та унікальних природних умов для її вирощування в нашій країні, дослідження економічної доцільності цієї культури не лише важливе, а й є невід’ємною частиною стратегічного планування розвитку сільськогосподарського сектору держави.

Детальніше про вирощування сої в Україні ми поспілкувалися з керівником аналітичного відділу УКАБ Світланою Литвин.

– Пані Світлано, скільки гектарів планується виділити під цю культуру цьогоріч? Чи відрізняються площі від минулорічних?

– У 2023 році соя була найбільш прибутковою культурою серед всіх зернових та олійних культур. Саме тому у багатьох українських аграріїв виникає бажання збільшити посівні площі під цією культурою. Однак, це не завжди можливо зробити суттєво, оскільки в Україні навіть не вистачає якісного насіннєвого матеріалу. Тому в 2024 році очікується збільшення посівних площ під соєю, порівнюючи з попереднім роком, щонайменше на 10-15%. У 2023 році під соєю було засіяно 1,8 млн га.

– Які фактори впливають на економічну доцільність вирощування сої в Україні, порівняно з іншими культурами?

– Основний фактор, який впливає на економічну доцільність вирощування сої, – це сприятлива цінова ситуація на світовому ринку. Останні 2 роки на всі види зернових та олійних культур спостерігалася спадаюча цінова тенденція, ціни весь час знижувалися. Для деяких культур це була більш відчутна тенденція, для деяких – менше. А соя була тією культурою, ціни на яку зменшувалися не так стрімко. Додатковим фактором в умовах війни та обмеженої логістики є менша фізична вага, ніж у зернових культур, що дозволяє швидше реалізувати вирощену сою та отримати кошти за неї.

Окрім того, при вирощуванні сої використовується менше добрив, ніж у випадку з іншими культурами. Це особливо актуально в умовах обмежених фінансових ресурсів українських аграріїв, бо добрива займають значну частку в структурі витрат.

– Назвіть ризики, пов’язані з вирощуванням сої в Україні у 2024 році?

– Основним ризиком при вирощуванні сої є збільшення пропозиції на українському ринку. При збільшенні посівних площ на ринок надійде більша пропозиція сої (звісно, при гарній врожайності). І при виникненні проблем з експортними шляхами або ж надлишковою пропозицією на світовому ринку, ціни на сою в Україні можуть значно знизитися. В такому випадку ця культура із категорії прибуткових перейде в категорію збиткових.

– А як стосовно ринкових перспектив для української сої на внутрішньому та міжнародному ринках?

– Вирощена в Україні соя як експортується у вигляді насіння, так і переробляється. Прослідковується поступова тенденція до збільшення переробки сої, експортування продуктів переробки: соєвої олії та соєвого шроту. Ця тенденція дозволяє не лише експортувати продукт з доданою вартістю, а також спрощувати експорт в умовах обмеженої експортної пропускної здатності.

Завдяки зручному географічному розташуванню сої (основні найбільші країни-виробники сої (Бразилія та Аргентина) знаходяться доволі далеко) українським аграріям вдається експортувати цю олійну культуру в країни Європейського Союзу та країни Африки.

– Які прогнози щодо цін на сою на світовому та українському ринках у 2024 році?

– У цьому маркетинговому році очікують більше виробництво сої, ніж в попередні 2 роки. Тому, якщо прогноз виправдається, можливе подальше зниження цін на світовому ринку. Однак, ціни на українському ринку залежні не лише від світової кон’юнктури, а й від можливості здійснювати експорт. В останні місяці, завдяки роботі власного морського шляху, спостерігається тенденція до стабілізації ціни на сою на українському ринку, хоча на світовому ринку вона знижується. Сподіваємося, що подальша стабільна робота експорту дозволить сої не відчувати додаткового тиску на ціну перехідних залишків.

Підготувала Анна Артим