Як інноваційні агротехнологічні рішення економлять ресурси та дають кращі результати

31 січня та 1 лютого у Києві відбулася VII конференція «Живлення рослин. Інноваційні агротехнологічні рішення». Протягом цих двох днів запрошені фахівці з аграрної сфери обмінювалися актуальними практичними прикладами ефективності та досліджували способи рентабельного виробництва в різних кліматичних регіонах України.

Організатор – компанія «Агротерра» – офіційний дилер провідних світових виробників агротехніки, таких як New Holland, Lemken, 360 Yield Center, Berthoud, Precision Planting, Dawn, Rauch, Weidemann, Pronar, Gaspardo, Завод Кобзаренка та FreeFARM. Прикметно, що попередня конференція відбулася якраз напередодні початку війни. І ось – перша у воєнний час. Але важливість застосування інноваційних агротехнічних рішень у сучасному сільськогосподарському виробництві у такий непростий час годі переоцінити.

Костянтин Хоменко, директор компанії  «Агротерра» у вступному слові наголосив на тому, що у війні проти ворога нові технології допоможуть не просто вижити, а розвивати сільське господарство і Україну загалом, а ще – інтенсивно допомагати нашим хлопцям.

Сьогодні будемо говорити про те, як саме сконцентруватись на тому, щоб отримати собівартість одиниці продукції на тому рівні, аби навіть при зниженні ціни до мінімуму, ми все одно лишалися на плаву, – наголосив він. – Адже зараз особливо важливо знати, як використовувати всі ресурси, аби довести самим собі, що навіть у ці важкі часи ми маємо можливість бути рентабельними.

Вражаючою була розповідь Ігоря Бригинця, керівника господарства на Херсонщині, з тимчасово окупованої Чаплинки. Його підприємство «націоналізували», тобто відібрали, і довелося починати все спочатку, знаходити на Київщині 500 гектарів, укладати договори оренди, визначатися з сівозміною і брати курс на точне землеробство, застосовувуючи весь свій більш ніж двадцятирічний досвід для того, щоб вже не повторювати помилок, і швидше розвиватися.

Про проєкт оптимізації технології вирощування сільгоспкультур FreeFARM, створений компанією «Агротерра» задля протистояння теперішнім викликам, які постають перед фермерами, розповіли Валерій Білоконь, керівник проєкту FreeFarm та Олег Пилипенко, керівник агрономічного супроводу проєкту FreeFarm. А виклики зараз стоять неабиякі: різка зміна клімату, дефіцит вологи, зростання собівартості вирощування культур на фоні нестабільних цін на врожай. Серед переваг технології вирощування культур від FreeFARM виділили: скорочення кількості операцій та мінімізацію кількості техніки. Це, своєю чергою призведе до того, що потрібно буде задіяти менше механізаторів та зекономити на пальному від 4 до 6 літрів на гектар. Ще й ґрунт покращується.

Значна економія спостерігається і за рахунок добрив, адже їх потрібно вносити не по всій площі посіву, а лише в смуги, які обробляється, безпосередньо до коріння рослин, тобто їх насправді потрібно значно менше. І така економія може складати до 40%, що з урахуванням зростання цін останнім часом буде більш ніж доречно. Загалом, зареєстрували зменшення витрат на 80%

Про власний досвід переходу з No-till до Strip-till  розповів Олександр Затишний, керівник ФГ «Надія». Головні недоліки No-till, які його не влаштовували – це відтермінування термінів сівби через недостатній прогрів ґрунту. І в той час, як усі навколо вже посіялися, йому доводилося чекати, а потім – відповідно і ризик потрапляння під заморозки, і повільний стартовий розвиток сходів, і затягнутий період вегетації, і пізнє збирання врожаю. Не подобалася також і мала швидкість посіву – 6-8 км/год. Коли ж спробував Strip-till, тобто смуговий обробіток ґрунту, то зазначив, що всі ці недоліки зникають, відбувається поєднання двох технологій – традиційного обробітку та безорного, ґрунт у смузі швидко прогрівається, відбувається якісний і швидкий посів – до 14 км/год. Пришвидшуються терміни вегетації, можна внести добрива в оброблену смугу безпосередньо до коренів рослин. Крім того, були проведені порівняльні досліди, які показали і більшу врожайність при смуговому обробітку. Наприклад,  кукурудзи – 10,2 т/га у Strip-till проти 5,28 т/га при No-till. Цікаво, що саме Олександр Затишний перший застосував систему Стар-лінк на тракторі, адже без інтернету точний обробіток був неможливий, а торішні проблеми з електрикою та зв’язком не давали можливості працювати.

Керівник відділу рослинництва ТОВ «КонсалтАгро» Тарас Корнієнко, котрий має великий досвід застосування та використання системи Strip-till на 50 тисячах гектарів, розповів про основні виклики, які стоять перед сучасними фермерами, та способи, якими можна здолати проблеми і вийти зі значним плюсом. З огляду на сучасні тенденції зменшення кількості опадів, він назвав серед основних напрямків технологій вирощування точну агрохімію, тобто аналіз ґрунту для оптимізації витрат на добрива, турботу про здоров’я ґрунту – це меліорація ґрунту, посів сидератів, використання органічних добрив. Також назвав обов’язковою умовою застосування точного землеробства, диверсифікований посів, що оптимізує витрати на насіння, та вплив на врожайність. Значне зменшення загальних витрат відбувається, зокрема, за рахунок зменшення технологічних операцій та оптимізації витрат на дизельне пальне та мінеральні добрива при використанні технології  Strip-till.

Порівняльні досліди традиційної технології та смугового обробітку ґрунту показали цікаві результати. Оптимізація витрат на обробці понад 700 гектарів, тільки на дискуванні кукурудзи, становила понад 11 тисяч доларів на пальному.

На заході була також представлена техніка, яка допомагає обробляти землю. Про нові розробки та ефективні рішення у галузі інтелектуального міжрядного обробітку ґрунту, що є запорукою високої рентабельності вирощування культур, розповів Артем Калашнік, генеральний директор «ЛЕМКЕН-Україна».

Багатьох зацікавила доповідь маркетингового директора компанії «Agreena Украина» Григорія Аврама, котрий розповів про так звані карбонові гроші, які можна отримати фермерам, що застосовують ощадні для ґрунту технології, такі як органічні добрива, покривні культури та зменшений обробіток ґрунту і використовують No-till, Strip-till та mini-till. Адже Європейський Союз прагне максимально скоротити викиди парникових газів, тобто СО2. Тому застосовують програму заохочення агрогосподарств використовувати всі інструменти, які допомагають збільшити поглинання парникових газів.

Карбонові гроші – це термін, що використовується для позначення вуглецевих сертифікатів, які можуть бути продані чи куплені на спеціальних ринках. Вуглецеві сертифікати підтверджують, що певна компанія або особа здійснила дії, спрямовані на зменшення викидів парникових газів або збільшення їх поглинання. Таким чином, карбонові гроші є інструментом економічного стимулювання для захисту клімату та переходу до «зеленої» економіки. В Україні законопроєкти про регулювання викидів парникових газів все ще розробляються, Але, за твердженням доповідача за цим проєктом вже деякі господарства отримують перші гроші, проте, більшість поки придивляється та вивчає світовий досвід.

Ольга Соломка