Як зберегти врожай соняшнику та сої: аграрії у Львові обговорили шляхи захисту полів

Біла гниль — одна з найнебезпечніших хвороб для сільськогосподарських культур. Вона може вражати понад 360 видів рослин і знищувати до 50% врожаю, особливо соняшнику, сої та ріпака.

Проблему обговорили у Львові під час конференції Re:farm, яка зібрала аграрних фахівців із різних регіонів України: агрономів, інженерів, директорів з виробництва й експертів агрокомпаній. Учасники дізналися про сучасні підходи до вирощування культур, управління виробництвом і ризики, які напряму впливають на врожайність.

У 2025 році середня урожайність соняшнику по Україні склала 18,8 ц/га, що майже на 14% менше, ніж роком раніше. Це найнижчий показник за останні чотири роки. Причина — не лише погодні умови, а й хвороби рослин.

Соняшник у сівозміні часто заміняють соєю та ріпаком. Але це небезпечна заміна — ці культури також є вразливими до білої гнилі, особливо в умовах високої вологості. Фактично поле «відпочиває» від соняшнику, але не від хвороби. Результат — ураження  рослин хворобами, втрати врожаю, зниження якості вирощеної продукції та насіння.

Юлія Миронова, керівниця напряму розвитку органічного землеробства та біологізації інтенсивних технологій компанії BTU, у виступі під час конференції назвала збудника білої гнилі «троянським конем» українських полів.

Юлія Миронова, фітопатологиня BTU

«Збудник білої гнилі роками залишається в ґрунті та розвивається поступово, а перші ознаки хвороби часто непомітні. Проблема часто не в погоді, а в підходах до захисту: коли порушується сівозміна, застосування препаратів обмежується лише точковою обробкою, хвороба охоплює дедалі більші площі, і аграрії втрачають врожай та прибуток», — пояснила фітопатологиня BTU.

За її словами, боротьба з хворобою потребує системного підходу, що включає і довгострокове планування, і конкретні дії на найближчий сезон.

Основні елементи стратегії захисту:

• Чергування культур — не висівати чутливі рослини на те саме поле раніше ніж через 4–5 років.
• Посів стійких сортів і гібридів — наприклад, у селекції соняшнику враховують товщину стебла, швидке загоєння ран і вміст фенолів.
• Збільшення відстані між рослинами — покращує провітрювання й уповільнює поширення хвороби.
• Зміна строків посіву — уникати ранніх посівів, адже це розвиток кореневої  та прикореневої форми хвороби.
• Правильний підбір препаратів, які діятимуть не точково, а комплексно. До таких належать біологічні препарати.

Як наголосила Юлія Миронова, в умовах посилених вимог ЄС до якості й безпечності сільськогосподарської продукції аграріям треба відходити від моделі «більше хімії — більше захисту», а впроваджувати біологічні рішення. Вони не лише ефективно стримують розвиток хвороб на полі, а й відкривають можливості для виходу на європейський ринок.